Подробиці викрадення картин відомого художника в Києві: роботи знайшлися

Роботи Івана Марчука, сучасного українського художника, про викрадення яких і вивезення їх за кордон повідомляв автор, знаходяться в Києві і скоро повинні бути повернуті автору, пише Cultprostir.

Такий висновок після спілкування з обома сторонами конфлікту – художником і його агентом – зробив арт-колекціонер, галерист і видавець Юрій Комельков. "В новинах про "зникнення" 101 роботи Івана Марчука не вказувалося, кого саме звинувачують в цьому. Але я знав, що мова йде про Ігоря Дідковського (бізнесмена, політика, екс-директора "Мистецького Арсеналу" – прим. Ред.), який останнім часом займався виставками робіт Марчука. Я вирішив зателефонувати обом сторонам конфлікту і дізнатися, що насправді сталося, оскільки я добре знаю і Дідковського, і Марчука".

Сотня робіт, які "зникли" – це ще не всі картини Марчука, якими в даний момент має в своєму розпорядженні Дідковський: понад 40 картин також виставлені на організованій ним експозиції в Укрпошті на Хрещатику, яка триватиме до 28 лютого.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Юрій Комельков каже: "Іван Марчук каже, що Ігор Дідковський обіцяв йому на початку вересня минулого року організувати виставку в Іспанії в Національній картинній галереї Прадо. Але щось не залагодилося, і почалися непорозуміння, перенесення дати початку виставки і т.д. При цьому роботи Марчуку не поверталися. Іван Степанович злякався за їх долю, він стверджує, що з самим Дідковським це питання йому вирішити не вдалося, і тому він вирішив звернутися до правоохоронних органів. Дідковський, зі свого боку, стверджує, що насправді роботи територію України не покидали. Також він зазначає, що всі документи про те, що він представляє інтереси Марчука в Іспанії, оформлені юридично правильно. Вийшло так, що вони з Марчуком поговорили один з одним на підвищених тонах, і Дідковський, дізнавшись, що Іван Степанович зібрався подавати на нього до суду і звернувся за допомогою до депутатів і ЗМІ, у відповідь зажадав від нього сплатити витрат, пов'язаних з виставкою в Укрпошті і випуском каталогу (а це близько 1 млн грн). Втім, все це було сказано на емоціях, і в розмові зі мною Ігор стверджував, що матеріальних претензій не має і готовий після закінчення виставки в Укрпошті повернути всі роботи автору – і ті, що виставлені там, і ту 101, які повинні були поїхати до Іспанії".

Про причини зриву виставки в Іспанії можна тільки здогадуватися, каже Юрій Комельков. На його думку, здійснення цього проекту в такі стислі терміни спочатку не виглядало реалістичним: інститути рівня галереї Прадо розписують експозиції на роки вперед. Марчук же, за словами Юрія, завжди дуже педантично ставився до термінів і дат.

"Така його особливість: наприклад, він дуже сильно переживав, коли я возив його роботи до Франції – хоча я робив це у співпраці з владою – МЗС і представництвом ЮНЕСКО, і юридично все було оформлено на найвищому рівні. Я про цю особливість знаю дуже добре. У моєму професійному досвіді було багато проектів, пов'язаних з Іваном Марчуком. Це і видання двох великих його альбомів, і найбільша його виставка в Українському домі (360 робіт), інші його виставки в Україні, і його виставка в ЮНЕСКО, а також спроба створити його музей разом з Володимиром Шульгою – вона, на жаль, не здійснилася в зв'язку зі смертю Володимира. Івана Степановича взагалі-то можна зрозуміти: він літня людина, а до сих пір живе в однокімнатній квартирі і працює у вкрай незручній майстерні, при цьому обіцяє свою гігантську творчу спадщину залишити державі. А тут мова йде про сотні кращих, на думку самого художника, полотен: він дуже довго думав над цією виставкою і відбирав роботи для неї".

Зараз конфлікт "на паузі" – Іван Марчук пообіцяв не інтенсифікувати його, оскільки вони з Ігорем Дідковським домовилися про повернення робіт. "Я порадив їм обом потиснути один одному руки і забути про цей інцидент як про непорозуміння", – поділився Юрій Комельков.