В соцмережах щодня користувачі скаржаться на неякісні товари або на те, що їх обдурили. В одній історії мешканка столиці купила на одному з ринків заморожений гренадер вагою 1800 гр. Вдома, розтопивши лід і переваживши рибу на домашніх вагах, жінка побачила, що риба вже важить 1 300 гр. Півкіло льоду, за які вона заплатила, як за гренадер, зникли разом з водою, що розтанула. Друга історія про те, що дівчина придбала дорогий пуховик і через тиждень у виробі полізли шви над кишенями, на спині, поясі. А добре промацавши його, киянка виявила, що пуху немає на значній частині рукавів. У магазині відмовилися повернути гроші. До суду потерпіла відмовилася йти, оскільки вважає, що шансів мало.
Всього лише невелика частина ошуканих покупців йде до кінця, наприклад, подають до суду або ж просто пишуть скаргу. Більшості ж просто соромно зізнатися навіть самим собі, що були обмануті. І це велика помилка, вважають у Союзі споживачів України, так як мовчання породжує безкарність і вседозволеність представників торгівлі. За словами заступника голови правління Союзу споживачів України Олега Цильвіка, незважаючи на сором'язливість, скаржитися на погані товари українці торік стали частіше. Не влаштовує їх якість м'яса і хліба, побутової техніки та одягу. Щодня зі своїми бідами вони дзвонять в Союз споживачів. Можна ще зателефонувати в міліцію або швидку допомогу, проте так роблять вже від відчаю. У санепідемстанції або ж інші подібні контролюючі органи зі своїми бідами звертатися – сенсу немає. Адже в країні діє заборона на перевірку будь-якого бізнесу: будь-то пов'язане з торгівлею або з наданням послуг. Нагадаємо, 13 серпня 2014 постановою Кабінету міністрів №407 введено тимчасове обмеження перевірок держорганами та іншими контролюючими організаціями підприємців. По ідеї – все для блага розвитку бізнесу. Спочатку, мораторій повинен був діяти до 31 грудня 2014 року, але 28 грудня минулого року його продовжили до 30 червня 2015 року.
"І це не межа. Зараз у Верховній Раді, за моїми відомостями, група харківських депутатів активно лобіює продовження заборони на перевірки бізнесу до 2019 року. А це означає, що ніхто з контролерів не зможе прийти в той же супермаркет і поцікавитися у продавця – чи є у того сертифікат якості на той чи інший товар, не зможе заглянути в холодильники – при якій температурі зберігається рибка. І так ще чотири роки", – говорить заступник голови правління Союзу споживачів України Олег Цильвік.
За словами експерта, кількість скарг на неякісні товари за останній рік значно зросла. Цильвік пов'язує таку динаміку, в першу чергу, із забороною на держперевірки. Адже якщо раніше зі скаргами на неякісний товар споживачі дзвонили громадським один раз на два дні, то після початку мораторію щодня своїми бідами поспішають поділитися по 3-5 горе-покупців. Найбільша кількість ошуканих – у Києві (3567 осіб) та Дніпропетровської області (2217). Найменша кількість скарг від жителів Житомирської (270) та Волинської областей (226). Проте представник Союзу споживачів впевнений, що це тільки верхівка айсберга, адже багато хто соромиться дзвонити і скаржитися або ж через низьку вартість товару не хочуть морочити собі голову і псувати нерви.
"Половина скарг до нас приходить на неякісні побутові товари. Це непрацюючі телевізори, праски, комп'ютери. Повертати гроші за них покупцям магазини не поспішають. Відправляють в сервіси, частіше при своїх же магазинах. А там проводиться експертиза. І вгадайте, кого вона визнає винним? Звичайно, покупця. Кажуть, що той неправильно експлуатував товар або ж обіцяють поміняти деталь, але пропонують почекати до півроку, мовляв, поки та з закордону прийде... 40% скарг – на неякісні послуги. Торік рекорд побили ті компанії, які виготовляють і встановлюють вікна. Найбільш поширений обман – продати клієнту вікно, а за установку вимагати окрему, чи не обумовлену в контракті суму. Або ж просто погано його встановити. Нещодавно до нас дзвонила киянка і скаржилася, що між рамами і стіною сірникова коробка пролазить. Нарешті, 10% скарг – неякісні продукти. Гнилий, прострочений, просто не сертифікований товар продають скрізь: і у великих торгових мережах, і в маленьких магазинчиках. Простроченого більше в останніх. У великих магазинах люблять обманювати з ціною. Біля товару пишуть одну вартість продукту, а в чеку вибивають більшу. Помітити такий обман можна, тільки купуючи один або два продукти. А в загальній масі покупок злодійство 10-20 гривень не так помітно. Або ж ковбаса. Висить палиця, біля неї ціна. Начебто все нормально. Але варто її переважити і стає зрозуміло, що вона вже тиждень як всохла, і тепер її маса не 500 грам, наприклад, а 400. Але вартість палиці не поміняли ж! А адже бувають і критичні наслідки таких покупок. Так, влітку до нас звернулася киянка, яка купила в одному з супермаркетів ікру. Прийшла додому, поїла її, і довелося викликати швидку. Сильна інтоксикація, тиждень у лікарні. На її претензії в магазині відповіли, що, мовляв, та сама могла щось зробити з ікрою. Ми самі також провели експеримент. Купили в маркеті готовий салат, сіли в таксі і повезли його в лабораторію. Там експерти виявили кишкову паличку. Ми подали на магазин до суду, але справу програли. Сторона відповідача заявила, що ми самі могли туди її запустити, наприклад, не дотримуючись правил транспортування. Так скільки таких кишкових паличок ми поїдаємо, не знаючи? Взагалі суд виграти в таких справах вкрай складно. У торговців досить верткі захисники", – розповідає Цильвік.
Голова київського відділення всеукраїнської громадської організації "Союз споживачів України" Максим Папуша стверджує, що на обрахування, обважування, продаж залежаного товару під виглядом свіжого трапляються навіть "підковані" покупці. "Практично в кожному магазині є товари з вичерпаним терміном придатності або переклеєною етикеткою. При наявності чека відновити справедливість легко. Коли наші представники приходять з чеком в магазин, зазвичай гроші повертають відразу або змінюють товар на придатний. Ні – подаємо до суду. Зараз розглядаються 15 позовів з приводу неякісних і навіть небезпечних продуктів – це підроблена червона риба, крупи з щурячим послідом, салати з кишковою паличкою. Також процвітає шахрайство, наприклад, звинувачення покупців у крадіжці. Правда, для цього необхідний змова між касиром і охоронцем. Касир спеціально не проводить по касі 1-2 одиниці дорогого товару (коньяк, мартіні, кава, ковбаса, ікра), потім покупця зупиняє охорона і просить звірити чек з покупками. Далі жертву звинувачують у розкраданні, заводять в підсобку і ставлять перед вибором: або ми викликаємо міліцію, або ви платите "штраф" у розмірі 2-3-кратної ціни товару. Але тут головне – не нервувати: за законом в тому, що неоплачений товар виявився у візку, винен касир, а не покупець, якщо він, звичайно, не сховав покупку, а виклав її на касі. У відповідь на претензії охоронців залишайтеся на місці, а не йдіть із ними в підсобку, де з вами можуть зробити все, що завгодно, навіть підкласти товар в кишеню або сумку! Біля самої каси вимагайте викликати міліцію", – попереджає Максим Папуша.
У Союзі споживачів погоджуються: можливо, досі підприємців занадто часто перевіряли. Але в той же час наполягають – зовсім виключати перевірки не можна. Наприклад, здійснювати їх тільки за обґрунтованими скаргами покупців або ж якщо на магазин немає нарікань, то перевіряти його роботу не частіше одного разу на рік або два. Самих же покупців просять бути обережними. Наприклад, придивлятися до етикеток, перевіряти продукт тактильно або на запах, не брати занадто дешеву продукцію, уважно читати гарантійні зобов'язання продавця і у випадку проблеми не мовчати, а звертатися до правозахисників.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми