Олександр Марущак
Провідний редактор Київ Сьогодні 
Російські окупанти продовжують без розбору обстрілювати Київ. Ракети та снаряди влучають у житлові будинки, школи, дитячі садки. Через регулярні обстріли руйнуються міські комунікації та теплотраси, а десятки житлових будинків залишаються без тепла.
Ремонтні бригади "Київтеплоенерго" оперативно виїжджають на усунення таких аварій. Робітники під обстрілом усувають пошкодження.
Сайт "Сьогодні" поспілкувався зі слюсарем із ремонту теплових мереж аварійної відновлювальної ділянки №3 Нивки КП "Київтеплоенерго" Євгеном Тимошенком.
Чоловікові 41 рік. Він працює у комунальному підприємстві з 2008 року. Говорить, що через місяць Київ дуже змінився. На вулицях стало набагато менше людей. Особливо неспокійно на правому березі столиці, який часто обстрілюють окупанти. На роботу їздить на громадському транспорті або на розвозці, яка забирає робітників в обумовленому місці.
Варвари знищують житлові будинки
Каже, що просто страшно дивитися на те, що коять із Києвом окупанти. Найбільше нашого співрозмовника вразило обстріл житлового кварталу на вулиці Мостицькій. Вибухом було зруйновано торець житлового будинку, тільки лишилися голі квартири з меблями всередині. А у чотирьох будинках по сусідству вибуховою хвилею вибило всі вікна та двері.
"На це страшно дивитись. Люди вийшли з підвалів, а їхнього будинку просто немає. Їм нема куди йти. Від цього дуже боляче та гірко. Я працював на ліквідації аварії на Проспекті Свободи. Там ворожий боєприпас поцілив у нашу теплотрасу. Ми усували аварію – відключали опалення та гарячу воду. Довелося розкопувати трубу, щоб відновити подачу теплоносія до житлових будинків. 23 будинки стояли без тепла. Ми запустили подачу теплоносія до 20 будинків. Без тепла залишилися два будинки та дитячий садок, які сильно постраждали від бомбардування. Те, що ми бачимо, – це справжнє звірство, якому немає жодного виправдання", – розповідає сайту "Сьогодні" Євген Тимошенко.
Знаходять у землі частини ракет
Євген додає, що навіть під час нашої розмови він із колегами розкопує чергову пошкоджену після влучення снаряду теплотрасу. На місці працюють представники поліції та територіальної оборони. Ремонтники приступають до робіт лише після отримання спеціального допуску.
"У землі знаходимо частини російських ракет, які утворюють глибокі вирви. Розчищаємо землю за допомогою екскаватора. Коли частини ракет прибирають, ми відразу розпочинаємо ремонт", – пояснює слюсар.
Забувають про сигнал тривоги
Слюсар каже, що з колегами готовий допомагати постраждалим людям, але коли вони приїжджають на місце, то там уже працюють співробітники ДСНС та швидкої допомоги. Постраждалих та поранених людей вивозять із місця обстрілу.
"Передусім перекриваємо подачу гарячої води та опалення, щоб не було витоку. Після цього оцінюємо масштаби ушкодження. Якщо є хоч найменша нагода, то приступаємо до ремонтних робіт. Працювати доводиться під звуки повітряної тривоги. Іноді вона звучить кілька разів на день, тому роботу продовжуємо незважаючи на виття сирен, щоб максимально швидко відновити подачу тепла в житлові будинки", – розповідає Євген Тимошенко.
Люди не повинні мерзнути
Робітники виїжджають на ліквідацію пошкоджень у звичайній спецівці, як і у мирний час. У них немає ні касок, ні бронежилетів.
"Звичайно, страшно. Усі люди бояться потрапити під обстріл. Але свою роботу нам треба виконувати. Хтось працює на передовій, хтось охороняє склад, а хтось має ремонтувати прориви теплотраси. Тут немає жодного героїзму – це наша робота, щоб у людей було у квартирах тепло та гаряча вода", – пояснює слюсар.
Співробітники "Київтеплоенерго" кажуть, що через місяць війни у них виробився якийсь особливий стан, коли вже не лякає сигнал тривоги.
"Кожен з нас має сім'ю, дітей. Ми чудово розуміємо, як це важко залишатися у холодній квартирі без тепла та води. Це головний рушійний стимул – людям у цей тяжкий час треба допомагати. Кожен має робити те, що він уміє. Тільки так ми наблизимо наш день Перемоги. Я вмію ремонтувати теплотрасу та роблю це. А якщо треба буде йти воювати – звісно ж, піду. Іншого виходу ми не маємо", – пояснює Євген Тимошенко.
Після перемоги – обійму рідних
Робітники кажуть, що не носять із собою талісманів, не вірять у прикмети. Вірять у власні сили та долю, а в кишені лише телефон та паспорт, щоб пред'явити на блокпосту.
"Коли закінчиться війна – це стане найщасливішим днем мільйонів українців. Я вірю, що такий день настане, і ми його відсвяткуємо. Насамперед обійму своїх рідних. А далі – працюватимемо, відновлюватимемо все зруйноване ворогом. А зараз для нас головне, щоб були живі та здорові усі рідні та колеги. З цього починається наш кожен день у Києві", – ділиться планами чоловік.
Раніше ми писали:
Комунальники, незважаючи на обстріл, прикрашають Київ
Місяць під бомбами. Як кияни рятуються від ракетних ударів на станціях метро
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми