Олександр Марущак
Провідний редактор Київ Сьогодні 8 грудня виповнюється рівно шість років відтоді, як на бульварі Шевченка активістами був скинутий і розбитий мармуровий пам'ятник Володимиру Леніну, який простояв навпроти Бессарабського ринку майже 70 років – з 5 грудня 1946 року. 2013 року учасники протесту мали намір скинути вождя пролетаріату ще 1 грудня, але спроба виявилася невдалою – пам'ятник надійно охороняла міліція, а через сім днів загострення пристрастей стримати вже не вдалося ... Леніна повалили з допомогою тросів, розбивали кувалдою, а його шматки розібрали на сувеніри.
Сайт "Сьогодні" згадав, що за ці роки було на порожньому постаменті без Ілліча, і дізнавався, яка подальша доля порожнього п'єдесталу.
2014 року активісти Майдану встановили на порожньому постаменті унітаз, пофарбований золотою фарбою. Він протримався там недовго. Незабаром постамент Ілліча "захопили" діти. На п'єдесталі встановили золотого манекена у вигляді дитини, а біля його підніжжя ще 98 таких же "дітей". За задумом автора інсталяції – це діти, які мають змінити країну на краще.
Порожній п'єдестал прикрашали світловими інсталяціями, наприклад, ликом співачки Мадонни. Він навіть "оживав", коли його засадили кущами м'яти, яка, за задумом авторів, мала принести людям заспокоєння і стати місцем для медитації. На жаль, м'яту нещадно обдерли невідомі і розкидали навколо постаменту.
Залазили на порожній постамент і скандальні активістки руху Femen. 2017 року, оголена до пояса дівчина в короні, що залізла на нього, "озброївшись" факелом, як у статуї Свободи у США, розкидала цукерки та вимагала "цукеркової незалежності".
За рік до цього підіймався на порожній постамент і відомий двійник Леніна – київський пенсіонер Олександр Скляров. Але зробив це він з допомогою шестиметрової драбини, яку як інсталяцію встановили з двох сторін на постаменті. Вона киянам сподобалася найбільше, оскільки цілий тиждень всі бажаючі могли піднятися на п'єдестал Леніну, відчути себе пам'ятником і спуститися з нього сходами.
Після цього на п'єдесталі встановили великий тризуб. Також колону прикрасили двома прапорами: національним жовто-блакитним, та УНА-УНСО – чорно-червоним. Він перебуває на колоні досі.
Майже рік простояла під порожнім п'єдесталом і величезна синя рука. Незвичайний арт-об'єкт румунського художника, як частина проекту "Рухомі пам'ятки". Синю руку нещадно висміювали в соціальних мережах, навіть вбирали до Хелловіну і до Дня всіх закоханих. Восени поточного року рука переїхала до іншого міста, а порожнє місце на день зайняв інший арт-об'єкт – крижана скульптура карпатської рисі. Скульптура була покликана привернути увагу до проблеми зникнення рідкісних видів тварин.
У жовтні тут з'явився тимчасовий арт-об'єкт під назвою "Протистояння". Це величезна куля коричневого кольору, в яку встромлено масштабні конструкції. Нещодавно на кулі в декількох місцях з'явився напис "СССР". Мабуть, комусь цей арт-об'єкт нагадав радянський супутник або космічний корабель ...
Цікаво, що голова розбитого пам'ятника Леніна зараз служить частиною журнального столика в одному зі столичних офісів. 2017 року сайт "Сьогодні" писав про незвичайну арт-інсталяцію, яка прикрашає офіс депутата Київради Юрія Дідовця.
"Ми зробили з голови Леніна скульптуру у вигляді робота-павука. Чому? Я за першою освітою художник. Ну, і так бачу ... Ленін-павук не рухається. Це кавовий столик", – розповів тоді "Сьогодні" Юрій Дідовець.
Коли пам'ятник Леніну повалили 2013 року, він забрав собі голову Ілліча як сувенір. Говорять, що тулуб зберігається в колекції одного з великих українських бізнесменів, а руку продавали на одному з сайтів. Але чи придбали її – невідомо.
"Голова Леніна, продовжує перебувати в моєму офісі. І старанно служить частиною кавового столика", – розповів нам Юрій Дідовець.
Він вважає, що п'єдестали, які пустують, міська влада не прибирає, оскільки розглядають їх як майданчики для встановлення нових пам'ятників у майбутньому.
"Думаю, демонтувати п'єдестали і витрачати на це мільйони гривень недоцільно. Такі споруди капітально побудовані, і їх демонтаж – це недешеве задоволення. На порожній п'єдестал можна поставити інший пам'ятник, економлячи при цьому значні кошти", – вважає Юрій Дідовець.
Він, до речі, не проти передати голову Леніна до Музею тоталітарної пропаганди, але стверджує, що пропозицій йому наразі не надходило. Такий музей планували створити кілька років тому на території ВДНГ. Чим закінчилася ідея зі створенням музею, сайт "Сьогодні" поцікавився в одного з ініціаторів – секретаря Київради Володимира Прокопіва.
"Була створена ініціативна група, до якої входили вчені, представники місцевих рад, урбаністи. Разом ми придумали, яким бути Музею тоталітарної пропаганди. Розробили концепцію музею. Але ми зіткнулися з проблемою, що у випадку якщо це буде приватний музей, то він не буде якісним, оскільки багато муніципалітетів не хочуть віддавати свої експонати в приватні руки. Тоді прийшли до висновку, що музей має бути державним. Ми безкоштовно передали всі напрацьовані матеріали та концепцію в Мінкультури. І вже там мали створити державний музей. Тепер рішення зі створення музею залежить від Мінкультури", – розповів нам Володимир Прокопів.
З його слів, до Музею тоталітарної пропаганди може потрапити і кінний пам'ятник Щорсу, який перебуває на бульварі Шевченка.
"Щорс може переїхати до музею, але рішення за Кабміном. Місто давно готове до процесу демонтажу і перевезення пам'ятника до музею. Але це може статися тільки після постанови уряду, адже пам'ятник Щорсу має статус пам'ятки національного значення", – запевняє Прокопів.
Він додає, що в майбутньому Музеї тоталітарної пропаганди може з'явитися 44 великих пам'ятники радянської епохи, які звезуть до Києва з усієї України.
Раніше ми повідомляли, що на Дніпропетровщині бронзовий пам'ятник Володимиру Леніну, який прибрали в межах декомунізації, виставили на торги. Незвичайний лот перебуває в місті Жовті Води. За гроші, отримані від продажу шеститонного монументу, планують погасити частину боргів за зарплатою КП "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання".
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми