Як і коли змінюватиметься Київський зоопарк

13 вересня 2020, 08:23

Олександр Марущак Олександр Марущак

Тут планують будувати новий приматник, кормову кухню і ветеринарну клініку

Київський зоопарк помітно змінився за останні півроку. Саме під час карантину тут був демонтований старий вхіді відкритий новий з яскравим п'ятнадцятиметровим жирафом – новим символом зоопарку. Кияни та гості столиці, які відвідали заклад, в приємному шоці від змін, що відбулися.

Реклама

Сайт "Сьогодні" проаналізував, що змінилося на території Київського зоопарку, і дізнався, що в ньому змінюватиметься далі.

Фото: Київський зоопарк

Київський зоопарк має багату колекцією – це 1700 особин понад 300 видів тварин: 87 видів ссавців, 111 видів птахів, 48 видів плазунів, 22 види земноводних, 22 види риб, 13 видів безхребетних, а також 10 рідкісних видів в племінних програмах відновлення Європейської асоціації зоопарків та акваріумів.

Реклама

Фото: Київський зоопарк

Особа зоопарку – його головний вхід – кардинально змінився. Він став дійсно європейським. Чого варті відновлені скульптури львів і бізона, які багато років прикрашали його центральний вхід. Скульптури-символи, які за роки прийшли в непридатність, замінили новими бронзовими. Тепер вони знову прикрашають новий головний вхід до зоопарку, але з боку вулиці Зоологічної.

Відвідувачам не потрібно стояти в довгих чергах, якщо заздалегідь придбати квиток через інтернет. Залишається просто пройти турнікети, щоб потрапити в світ тварин. На території їх відразу зустрічає три реконструйованих озери: з парою чорних лебедів, коропами кої та пеліканами. До них ведуть сучасні затишні доріжки, тут можна відпочити в тіні на лавочках і помилуватися природою.

Реклама

Фото: Олександр Марущак "Сьогодні"

До речі, на території зоопарку живуть дикі чаплі, вони оселилися в його дальній частині – Шулявській балці. Птахи занадилися на нещодавно відкрите озеро з коропами які й почали на них полювання. За словами співробітників зоопарку, на мілководді птиці зловили вже кілька великих коропів, а встановлене на березі озера опудало не допомагає. Вони вигадали, як вирішити проблему: на березі озера встановили спеціальну сітку, щоб чаплі не могли потрапити на мілководдя, а коропи залишилися в безпеці.

Родзинкою зоопарку став сучасний вольєр, який вважається одним з найбільших в Європі. Тут оселилося сімейство приматів сіамангів – Патрік, Тиса та їх малюк Тедді. Вони із задоволенням гуляють просторим вольєром, де все, як в живій природі. У вольєрі є навіть гамаки, в яких вони можу сховатися від спеки і очей допитливий відвідувачів. На спеціально вивішених стендах можна почитати про те, що люблять їсти сіаманги, де вони мешкають в природі, і навіть дізнатися, чому і як вони співають.

Реклама

Фото: Олександр Марущак "Сьогодні"

"Інформаційні плакати з'явилися біля вольєра зовсім недавно. Відвідувачам, і особливо дітям, цікаво не тільки побачити самих тварин, а побільше дізнатися про них. Ми ділимося цією інформацією і робимо все, щоб наш зоопарк був місцем освіти", – розповідає нам співробітник зоопарку.

Фото: Олександр Марущак "Сьогодні"

До речі, в Київському зоопарку розвивають сучасні підходи до утримання тварин. Кіпери проводять спеціальні тренінги з тваринами, щоб полегшити обслуговування вольєрів, ветеринарний огляд. А ще створюють спеціальні іграшки і конструкції, щоб тварини не нудьгували і проявляли природну поведінку.

Фото: Олександр Марущак "Сьогодні"

Багато відвідувачів відзначають, що зараз Київський зоопарк став контрастним.

"Ти немов потрапляєш в різні світи. Оновлена частина зоопарку – яскрава, сучасна, європейська. Але чи ти далі заходиш на територію, то помічаєш старі, ще радянські вольєри, від яких віє совком. Було б круто все це теж відремонтувати і зробити сучасним", – ділиться з нами киянка Вікторія.

Фото: Олександр Марущак "Сьогодні"

У зоопарку відзначають, що на оновлення всієї території потрібні час і значні кошти. Наприклад, на оновлення трьох озер і нового центрального входузнадобилося понад два роки.

У найближчих планах зоопарку – будівництво нового приматника, кормокухні і складів.

Київський зоопарк проходить складну і тривалу процедуру, яку свого часу пройшли багато європейських. Це набуття повноправного членства в ЄАЗА – Європейській асоціації зоопарків та акваріумів.

"Ми пройшли відбір і перевірки кілька років тому і отримали статус кандидата у члени ЄАЗА. Після цього нам призначили ментора від асоціації, і ми працюємо над впровадженням нових стандартів в зоопарку. Що це означає? Без сумнівів, що зоопарк буде покращувати умови утримання тварин і будувати вольєри відповідно до рекомендацій і в співпраці з фахівцями ЄАЗА. Це, насамперед, новий будинок для наших приматів. Ми покладаємо великі надії на добудову приматника. Адже там заплановані всі умови, що відповідають потребам тварин. Вони дозволять нам розмножувати рідкісні види в племінних програмах асоціації. А ще це буде не просто експозиція, а просвітницький хаб для відвідувачів, які зможуть дізнатися про екологічну роль приматів, проблеми їх збереження та як зоопарки працюють над відновленням цих видів у природі", – розповідає сайту "Сьогодні" Кирило Трантін, гендиректор Київського зоопарку.

Фото: Київський зоопарк

Крім приматника тут планують побудувати будинок для пінгвінів і вольєрний комплекс для росомахи.

"Головне наше завдання, щоб Київський зоопарк став територією збереження біорозмаїття та екопросвіти. Нам довіряють колеги з Європи, і ми вже гарантовано матимемо племінних тварин з європейських зоопарків. Подальша реконструкція зоопарку створить кращі умови для птахів, рептилій, хижаків і копитних. Сучасний зоопарк – це вольєри зі змішаними експозиціями – щоб створити комплексну середовище проживання для декількох видів тварин одночасно. Це дасть людям розуміння природних зв'язків і уразливості дикої природи", – пояснює Трантін.

Крім вольєрів для тварин в Київському зоопарку значну увагу приділяють таким інфраструктурним елементам, як ветеринарна клініка, наукова лабораторія, кормокухня.

"Будівництво приматника і сучасної кормокухні дуже важливе ще і тим, що ці об'єкти є маркерами рівня зоологічного парку. І, звичайно, ЄАЗА насамперед, звертає увагу саме на утримання приматів, як один з дуже складних видів, і на раціональний, сучасний менеджмент годування всієї колекції. Адже процес забезпечення кормами – один з найважливіших в будь-якому зоопарку. Ці два об'єкти стануть нашим трампліном для отримання повноправного членства в ЄАЗА вже в найближчому майбутньому", – зазначає Трантін.

Без сучасного ветеринарного супроводу, різних повноцінних раціонів і наукової лабораторної роботи забезпечити європейський рівень розвитку зоопарку дуже важко.

"Чим ближче ми до ЄАЗА, тим більше цінних і рідкісних тварин буде у нас в колекції, тим компетентнішим і сучасним повинен бути менеджмент зоопарку – це і розробка раціонів, і нові види кормів і їх зберігання, і клінічний аналіз повного циклу, і генетичні і паразитологічні дослідження. ЄАЗА дуже чекає завершення будівництва цих об'єктів. Ми працюємо, щоб швидше вийти на новий рівень і стати зразковим зоопарком – природоохоронним і науковою установою", – пояснюють в зоопарку.

Для роботи сучасних зоопарків важливі наукові дослідження і проєкти, в тому числі в дикій природі. Тут Київський зоопарк лідирує в країні.

"Ми запустили перший в Україні Центр відновлення рідкісних видів. І наші фахівці у співпраці з Академією наук, різними національними парками і заповідниками запустили програми по розведенню та реінтродукції хом'яків, ховрахів, кажанів, чорного лелеки. Вже були успішні випуски в природу лелеки і хом'яка. У планах й інші червонокнижні види – наприклад, саламандра. До речі, саме з нашої подачі охоронний статус хом'яка європейського підвищили до критично загрозливого на міжнародному рівні. Тобто, тепер це більш пріоритетний вид, ніж гігантська панда! Ми ведемо моніторингові проєкти по гризунах, хижаках, диких конях в заповідниках і національних парках, зокрема працюємо з Чорнобильським біосферним заповідником, національним парком Хотинський і багатьма іншими", – додає Кирило Трантін.

Він зазначає, що вчені і ветеринари Київського зоопарку активно співпрацюють і обмінюються досвідом із зарубіжними фахівцями.

"Для проведення ветеринарних оглядів і організації практичних семінарів до нас приїжджали фахівці найбільшого в Європі Інституту ветеринарії дикої природи і зоопарків ім. Лейбніца (Німеччина). Ми проводили міжнародну конференцію зоологів з картування знахідок рідкісних видів, присвячену створенню Атласу ссавців Європи. Наші співробітники відвідували зоопарки в різних країнах (Іспанія, Швеція, Велика Британія), щоб привезти новий досвід і впроваджувати його тут – в Україні. Ми співпрацюємо з різними науковими проєктами – від Польщі до Китаю, щоб презентувати зоопарк на світовому рівні. Київський зоопарк також активно співпрацює з центрами реабілітації диких тварин, допомагаючи з порятунком і лікуванням", – розповідає нам Кирило Трантін.

До речі, днями в Київському зоопарку у сімейства антилоп нільгау – Мушки і Маліка, народилися двоє чудових малюків. Нільгау – це найбільша азіатська антилопа. Її ще називають блакитною за красивий блакитно-сірий колір самців. Цей вид живе на частини півострова Індостан та на заході Індії. У природі ці антилопи страждають від браконьєрства, полювання і знищення дикої природи.
В Україні цей вид антилоп успішно розмножується в Київському та інших зоопарках. А ще в біосферному заповіднику Асканія-Нова. Саме туди відправляться згодом молоді самці, які нещодавно народилися в столиці. Там вони допоможуть "оновити кров" і познайомляться зі своїми родичами. Вони стануть частиною кропіткої роботи Київського зоопарку зі збереження видів диких тварин.

Як відкривали Київський зоопарк після карантину, дивіться в нашому сюжеті:

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти