Караїмська кенаса у Києві: як створювалася унікальна будівля

1922 року будівля караїмської кенаси була націоналізована. Колаж "Сьогодні"

Одна з найдивовижніших будівель Києва – Караїмська кенаса. Незвична за формою та кольором будівля розташована на вулиці Ярославів Вал, 7. Зараз у ній діє Будинок актора, а споруджувалась як молитовний будинок для київських караїмів. Будівля завжди привертала до себе увагу киян та гостей столиці. Сайт "Сьогодні" зібрав маловідомі факти про будинок, який вже майже 120 років прикрашає наше місто.

Хто і як збудував кенасу

Будувати молитовний будинок або будинок зборів для караїмів почали далекого 1898 року. Зводили його коштом київських караїмів, для чого було зібрано величезну на той час суму – 200 тисяч рублів. Хоча караїмська громада Києва 1896 року налічувала лише 292 особи.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Найбільше грошей на будівництво будівлі пожертвували київські "тютюнові королі" Соломон та Мойсей Когани, які приїхали до Києва з Євпаторії. На виробництві та продажу тютюну брати збити величезні статки. Тільки на одній з кількох їхніх фабрик у Києві працювало 800 осіб. Вона була розташована на Бібіківському бульварі (зараз бульвар Тараса Шевченка). За рік ця фабрика виробляла тютюну на 2,3 мільйона рублів. На Хрещатику у Коганів діяло чотири тютюнові магазини.

Будували кенасу за проєктом легендарного київського архітектора Владислава Городецького (1863-1930). Будівельні роботи виконувала фірма Льва Гінзбурга, а стіни кенаси були декоровані кам'яним різьбленням та ліпленням скульптурної майстерні італійця Еліа Сала.

Відкривали золотим ключем

Відкрили молитовний будинок 1902 року. На урочистому заході були присутні караїмське духовенство, тодішній мер Києва Василь Проценко та архітектор Владислав Городецький. Для урочистої церемонії відкриття молитовного будинку сімейство Коганів приготувало золотий ключ, яким київський генерал-губернатор відчинив парадні двері караїмської кенаси.

Внутрішнє оздоблення вражало всіх своєю красою: шикарною ліпниною, яскравими різнокольоровими вітражами, плиткою зі східним орнаментом. Дах кенаси прикрашав мавританський купол зі шпилем. Біля фасаду будівлі був збудований кам'яний паркан з ажурним металевим плетивом зверху та вишуканою хвірткою біля парадних дверей.

На жаль, у наші дні вже немає ні паркану, ні хвіртки, ні бані зі шпилем у мавританському стилі.

Що було тут за радянської влади

1922 року будівля караїмської кенаси була націоналізована. 1926 року тут було остаточно зупинено богослужіння, а приміщення віддано під потреби політосвіти – кінотеатр та лекторій, які тут діяли у різні роки.

Під час німецької окупації у приміщенні проводили служби католики римського обряду.

Після звільнення Києва приміщення кенаси довго не пустувало. 1945 року тут запрацював Ляльковий театр. А з 1952-го до середини 60-х років у будівлі знаходився кінотеатр "Зоря". Після цього у кенасі провели згубний капітальний ремонт. Було знищено напис арабською мовою, який прикрашав портал будівлі. Розібрали паркан та знесли купол у мавританському стилі. Зникли барвисті вітражі у вікнах, їх просто замурували. Ремонтники замінили перекриття головного залу – зникла оригінальна "сталактитова" стеля. Це пояснили просто – стеля від старості почала падати і могла травмувати відвідувачів. Навіщо його ремонтувати – якщо можна знести?

Хто тут виступав?

З 1981 року в будівлі знаходиться Будинок актора. До кенаси був прибудований флігель. Він тепер служить парадним входом, а також тут знаходиться фойє, гардероб, адміністрація та бічний перехід у старовинну будівлю. Концертна зала Будинку актора розрахована на 200 місць. Як заявляють експерти, тут неймовірна акустика, найкраща з усіх концертних залів Києва. На невеликій сцені у різні роки виступали українські та закордонні артисти: Ада Роговцева, Богдан Бенюк, Богдан Ступка, Ольга та Наталія Сумські, Ігор Завадський, Раїса Недашковська. Тут, як і раніше, відбуваються концерти класичної та джазової музики.

Що можна побачити

Головний зал і без ліпнини на стелі вражає красою. Тут затишна сцена. Її розмістили у тій частині будівлі, де колись розташовувався вівтар караїмів. За завісою – гримерка для акторів: крісла та дзеркала, а над головою – куполоподібна стеля з ліпниною, теж вівтарна частина.

А ось парадні двері кенаси, які відчиняли золотим ключем, стоять замкненими вже 45 років. Усередині приміщення біля них встановлена потужна металева підпірка, яка утримує все склепіння будівлі.

Праворуч від парадних дверей – найкрасивіші сходи з металевою ажурною прикрасою. Вона веде на балкон, де тепер радіорубка. За старих часів нею піднімалися караїмські жінки на молитву – це була жіноча кімната.

В одній з кімнат збереглася яскрава стеля, виконана у східному стилі, і вітраж. Стеля уособлює зв'язок людей із космосом. У цьому місці благословляли новонароджених караїмів та відспівували померлих. На жаль, кенаса поступово руйнується і всередині, і ззовні. Навколо будівлі розставлені спеціальні сітки для уловлювання шматків бетону, що падають. Старовинна споруда потребує термінового ремонту. Він уже кілька разів був запланований, але з різних причин відкладається.

Читайте також:

• На Дніпропетровщині знайшли загадковий хрест (фото)
• ​ У яких туристичних пам'ятках Кам'янець-Подільського приховують секрети міста
• Трагедія з повітряною кулею у Кам'янець-Подільському. Жахливі подробиці від потерпілого

.