Міла Князька-Ханова
редактор розділу Київ Київ, як і всі древні міста, зберігає чимало таємниць. У тому числі – мають матеріальну цінність. І хоча скарби в місті в наш час знаходять не так часто, як на початку минулого століття, цінні знахідки з давніх часів все ж трапляються.
Так, нещодавно на Подолі активісти під час висадки дерев знайшли римські монети та глиняні черепки. Правда, пізніше з'ясувалося, що знахідка є сучасною схованкою, а не скарбом з далекого минулого.
"Це знайшли чиюсь схованку, причому сучасну. Тому що там речі, яких в Києві не було і не могло бути, вони частково розчищені сучасним реставратором і знаходилися на глибині 30 сантиметрів. А в цій частині Києва культурний шар часів Київської Русі починається на глибині близько 1,5-2 метрів. І нижче цієї знахідки був радянський бетон", – пояснив сайту "Сегодня" В'ячеслав Баранов, науковий співробітник інституту археології НАН України.
На думку фахівця, це монети, ймовірно, були придбані на спеціалізованому сайті, або вкрадені, а потім заховані, причому зовсім недавно.
Тим часом, в кінці минулого року на території Старого Києва археологи розкопали скарб часів початку минулого століття. У схованці, яку виявили в підвалі знесеного старого будинку, розташованого на території заповідника "Стародавній Київ", були заховані близько двох кілограмів срібних монет, які датуються часом від 1817 до 1912 року.
За легендами, "заначку" зробив банківський працівник установи, яка розташовувалася в сусідній будівлі. На думку археолога, скарб, ймовірно, могли заховати в підвалі в 1917-1918 році, під час революційних подій і постійної зміни влади в місті і країні.
"Зараз монети потрапили до археологів і після реставрації будуть передані в експозиції музею археології Інституту археології НАНУ. Ну і, звичайно ж, абсолютно згоден з археологами про те, що ця знахідка вкотре демонструє важливість археологічних досліджень при будівництві на території старого міста", – повідомив Олександр Никоряк, директор Департаменту охорони культурної спадщини КМДА.
Фото: facebook.com/oleksandr.nykoriak
"Сегодня" з'ясували, де в Києві найчастіше знаходять скарби і в яких куточках столиці все ще можуть бути заховані великі скарби.
Де і як знаходять скарби в Києві
За часів "будівельних бумів" в 19-20 століттях в центральній частині міста стародавні скарби часів Київської Русі знаходили чи не щороку. Особливо часто – в околицях руїн Десятинної церкви: з 30 великих скарбів, знайдених на території Старого Києва, 16 виявили саме там. Тоді навіть існував жарт: "куди лопатою не вдарив – там відразу скарб". Як правило, скарби знаходили випадково – при земляних роботах або після рясних злив, коли на пагорбах траплялися обвали. Вважається, що не менше третини цінних знахідок часів Київської Русі знайшли саме в Києві.
Скарби в місті знаходили за вдалим збігом обставин.
"Часто знаходили скарби, коли хтось просто йшов по кургану і провалювався в яму, де лежав скарб. Особливо багато таких історій відбувалося на початку 20 століття. Де було місто – там і ховали. У 70-х роках, наприклад, археологи знайшли скарб на Кудрявській, до цього – в Михайлівському золотоверхому монастирі був знайдений скарб під час розкопок. Це завжди знахідка випадкова, навіть коли археологи копають", – говорить В'ячеслав Баранов.
До речі, околиці Михайлівського монастиря також вважаються одним зі "скарбонасичених" місць столиці. Ще одну давню "заначку" археологи знайшли при роботах, які проходили перед будівництвом будівлі на Володимирській, 12, у 1998 році – мідні тарілки, глечики і казан. Скарби новіші, часів початку 20 століття, нерідко знаходили на Подолі, де жителі ховали своє майно від революцій і воєн – як і скарб, виявлений в кінці 2018 року.
Правда, повідомляти про цінні знахідки городяни не поспішали в усі часи. На початку минулого століття знайдене часто привласнювали землекопи, а в нинішній – робочі чи власники територій, де знаходять цінності. Археолог зізнається: за 20 років практики скарби, які знаходили прості люди, нікуди не передавалися. При цьому, спеціалізовані сайти повні старовинних знахідок.
Трапляються і виключення. Так, в 1913 році на території садиби доктора медицини Івана Сікорського – батька знаменитого авіаконструктора (вона знаходиться на вулиці Ярославів Вал, 15), робочі розкопали мідний казан, в якому були тисячі срібних монет 13 століття і золоті браслети. Професор віддав знайдене археологам на вивчення. Пізніше частину скарбів відправили до Ермітажу, а решту повернули Сікорському.
Цінну знахідку передали в музей і в 2001 році. Одна з великих IT-компаній робила ремонт в офісі на Подолі і виявила в приміщенні скарб. 68 предметів зі срібла кінця 19 початку 20 століття передали державі. В даний час скарб зберігається в музеї Історії Києва.
Археологи все знайдене також передають в музеї.
"У скарбах зазвичай – вироби з дорогоцінних металів, у нас є окрема процедура, як вони передаються. Це має відбуватися протягом одного дня, складається окремий акт. Знахідки направляємо відразу до фондів інституту або в золоту комору", – розповів "Сегодня" науковий співробітник.
Він зазначив, що знахідку активістів, які саджали дерева, археологи також порадили передати музею. Тим часом, безліч скарбів, про які говорять міські легенди, до сих пір не знайдені.
Легендарні скарби: скарби в підземних галереях і київська "Атлантида"
Вважається, що в столиці – близько 50 підземних лабіринтів, проте точна кількість створених ще в стародавні часи печер і підземних ходів точно невідома. Подейкують, що там є чимало цінного, захованого городянами від навали на місто ворожих військ в усі часи.
Наприклад, є легенда про княжі скарби, заховані в підземеллях біля Видубицького монастиря, які сховали від кочівників. Частину з них знайшли і розграбували, але головний скарб правителя так і не знайшли. Правда, де знаходиться вхід до підземелля – не знає ніхто.
Ще одна легенда говорить про підземелля Софії Київської, де нібито захована бібліотека Ярослава Мудрого, також говорять про те, що в незвіданих підземних галереях Михайлівського монастиря, однак частина з них засипана, а входи закладені цеглою.
В цілому, підземеллями Києва вчені зацікавилися лише в 19-20 столітті, в той час більшість з них вже не використовувалися. Багато з них виявлені випадково, при будівництві – як підземний хід на Андріївському узвозі в 1870-х. Тоді вивчити його не вдалося: в декількох метрах від входу все було засипано землею. Так само знайшли незвідані печери в Старокиївській горі, на якій стоїть Історичний музей.
А в печерах в районі вулиці Кирилівської на Подолі, за легендами, зберігається золото гетьмана Мазепи. Городяни активно шукали їх, розчистивши чи не кожен метр підземелля. Про те, чи знайшли щось шукачі скарбів – історія замовчує, але печери виявилися дуже давніми: на думку фахівців, їм більше 4 тисяч років.
Є в Києві і своя "Атлантида", або підводний "острів скарбів". Багато століть тому посеред Дніпра, неподалік від місця, де зараз міст Патона, був невеличкий клаптик суші, на якому був княжий двір. Згадка про нього є в літописах, тоді його називали "Раєм". Тут мешкали заможні люди. Ще існує теорія, що саме там після смерті князя Святослава Ярославича в 1076 році його дружина Ода веліла закопати всі свої скарби, щоб вони не дісталися його брату Всеволоду. Потім Дніпро змінив своє русло і острів пішов під воду – разом з усіма цінностями. Правда, зараз їх ніхто не шукає: пірнати з аквалангом в тих місцях – небезпечна затія.
Крім того, більшість легендарних скарбів розташовані на території історичного заповідника "Стародавній Київ", а значить, в нинішні часи шукати їх – протизаконно, роботи з дослідження тут можуть проводити лише археологи. Однак сучасні "мисливці за скарбами" також не залишаються без справ. Так, в Мережі можна знайти чимало спільнот, в яких так звані "копачі" обговорюють знахідки з лісів, де проходили битви часів Першої та Другої світових воєн. Після прогулянок з металошукачами і лопатами багато хто повертається зі старими монетами, гільзами, нагородними знаками і старим начинням, що збереглося.
Знахідка одного з "копачів"
Історичну цінність такі знахідки мають рідко, зате користуються популярністю у колекціонерів і антикварів.
Раніше ми писали про те, що необхідність закопувати цінності виникала в декількох випадках, наприклад, якщо людині потрібно було далеко і надовго виїхати, а також у випадках воєнної небезпеки. Такий, зокрема, була навала хана Батия. У 19 столітті за часів будівельного буму знахідки скарбів стали настільки частими, що перетворилися в свого роду промисел. Читайте за посиланням докладніше про те, яка історія цих скарбів.
Нагадаємо, в Києві дивом зберігся унікальний житловий будинок XVIII століття на Контрактовій площі, 7. "Сегодня" відвідала старовинну садибу і дізналася, що в ній знаходиться зараз.
Тим часом, нагадаємо, в суді Амстердама розглядається справа про повернення золота скіфів. Подробиці – у відео "Сегодня".
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми