Олександр Марущак
Провідний редактор Київ Сьогодні Поштова площа в центрі Києва досі залишається недобудованим об'єктом, незважаючи на те, що тут є автомобільний тунель і транспортна естакада. У 2014 році під час будівництва ТЦ під площею знайшли унікальні знахідки – частину давньої вулиці з будівлями часів Київської Русі. Міська влада пообіцяла їх зберегти, а на майданчик допустили археологів. Але забудовник ТЦ продовжував роботи, а під музей зі знахідками пообіцяв виділити лише невелику частину площі. У справу втрутилися активісти і незабаром влада зупинила проведення будь-яких робіт – будівельних і археологічних. З 2017-го вони не ведуться, а активісти протягом всього цього часу захищають знакове місце під землею. Вони хочуть, щоб тут з'явився музей Поштової площі.
Сайт "Сьогодні" дізнавався, що буде з власне площею і музеєм під нею.
Що зараз під Поштовою площею
Завдяки активістам місце розкопок на Поштовій площі отримало особливий статус. Зараз це пам'ятка археології та історії національного значення.
Фото Ольги Рутковської
На місці розкопок активісти створили імпровізований музей Поштової площі. А частиною експозиції стали стародавні зруби.
Фото Ольги Рутковської
Сюди водять екскурсії, читають лекції, виступають музиканти, дивляться фільми, ті, хто хоче, проводять тут фотосесії. Все це, звичайно ж, з дотриманнам правил безпеки.
Фото Ольги Рутковської
За словами активістів, містобудівні умови і обмеження, які видавалися забудовнику торгового центру, наразі скасовані. І забудовник навряд чи їх отримає. Також Київрада розірвала інвестиційний договір із забудовником ТЦ під Поштовою площею.
Фото О. Марущак "Сьогодні"
Активісти впевнені, що під землею з'явиться Музей.
"Зараз на розгляді відповідних підрозділів КМДА, інститутів і підприємств, що напряму причетні до незавершеного будівництва на Поштовій площі перебуває розроблена активістами дорожня карта. У цьому документі прописані механізми виведення з кризового стану недобудованого об'єкта, яким є Поштова площа. Також у документі складений детальний графік виконання всіх процесів, з кінцевим результатом по кожній позиції", – розповіла сайту "Сьогодні" Ольга Рутковська, активістка, членкиня головної ради Українського товариства охорони пам'яток історії.
За словами Рутковської, необхідно передбачити оновлення інвестиційних зобов'язань, якими буде передбачене будівництво на Поштовій площі музею, а відповідно, виділено під нього земельну ділянку, містобудівні умови і обмеження, та інші документи, що передбачають його законне будівництво.
Також активісти підтверджують, що конструкції під площею в поганому стані. Ініціативна група продовжує щоденні спостереження за ситуацією на недобудованій площі та прилеглій території.
"На даному етапі технічний стан конструкцій Поштової площі, прилеглих схилів і рух підземних вод значно погіршився. Крім того, у поганому стані дорожнє покриття Володимирського спуску з просіданням грунту вздовж тунелю метро. А 13 лютого цього року сталася аварія на газопроводі, що проходить через недобудовану споруду колишнього головного входу до підземного простору. Тому, з нашої точки зору, очевидна першочергова необхідність проведення комплексних інженерно-геологічних, гідрологічних, конструкторських досліджень для прийняття комплексного рішення з відведення води уздовж правобережних схилів і забезпечення надійності конструкцій не тільки Поштової площі, а й прилеглих об'єктів транспортної інфраструктури", – пояснила сайту "Сьогодні" Ольга Рутковська.
Треба запросити сюди Netflix
Сайт "Сьогодні" запитав експертів, що необхідно робити з унікальними знахідками під Поштовою. Олександр Вовченко, президент Інституту реформ і розвитку Києва, вважає, що стародавні зруби на Поштовій площі – це унікальна знахідка світового масштабу і безцінний скарб для Києва.
"З моменту виявлення цієї архітектурної перлини минуло вже 7 років, а віз і нині там. До цього часу з боку держави не було створено ані музею, ані умов для збереження цієї пам'ятки. І тільки завдяки зусиллям волонтерів пам'ятка зараз існує. Але бездіяльність і затягування вирішення проблеми на державному рівні щодня створюють ризики руйнування цієї унікальної пам'ятки. Це неприпустимо! Президент, прем'єр, голова ВР, мер Києва, міністр культури – всі повинні щодня тримати руку на пульсі. Роботи на об'єкті потрібно активізувати. Запросити в Україну фахівців світового рівня в галузі збереження таких пам'яток і в сфері музейної справи для відповідних консультацій", – розповідає сайту "Сьогодні" Олександр Вовченко.
За його словами, потрібно запустити інформаційну кампанію, розповісти всьому світу, що у нас є таке диво – частка середньовіччя, яка збереглася донині.
"Врешті-решт, для популяризації знахідки, запросити документалістів з "Нетфлікс". Адже це наша гордість та історія! І ми повинні зберегти це місце для майбутніх поколінь. А над форматом музею потрібно попрацювати. Зібрати думки наших вчених і фахівців, почути думку киян, провести всеукраїнське опитування, вивчити іноземний досвід. І створити унікальний продукт, який стане магнітом для туристів", – додає Олександр Вовченко.
Першими на Поштовій почали будувати американці, це не випадково
Ми поспілкувалися з архітектором Андрієм Миргородським. Його майстерня займалася проєктуванням Поштової площі всередині побудованої до цього розв'язки.
- Андрій Сергійович, яка доля Поштової площі?
- Поштова площа – це знакове місце в Києві, історично – річкові ворота до міста. Вона завжди виконувала логістичну функцію і була однією з найважливіших площ міста, адже тут розташовувався і навіть сьогодні розташовується порт. Дивлячись на старі фотографії площі, розумієш стратегічну роль цього місця для міста – десятки судів, товарні склади, купецькі ятки. За радянських часів і ще нещодавно площа була абсолютно порожньою – зі сквером.
І першими, якщо не брати до уваги реставрацію церкви, на площі опинилися американці зі своїм МакДональдсом – вже вони точно тримали ніс "за вітром", розуміючи комерційну цінність цієї локації ... І я добре пам'ятаю, як на початку двохтисячних її постійно намагалися забудувати.
З усіх будівель, щільно забудованої до революції площі, зараз на цьому місці залишилося тільки одна історична будівля – Поштовий будиночок (хоча його фасади теж "творчо" перероблені нашими реставраторами), і відновлений храм Різдва Христового – до Другої світової війни тут був цілий квартал, а Поштовий будиночок був одним з багатьох, які формують замкнутий квартал, невеликих будинків. До наших днів з них, на жаль, вцілів лише він.
Будівництвом розв'язки над Поштовою площею опікувався Азаров
- Ваша майстерня займалася проєктуванням Поштової площі?
- Так, і сьогодні їй займається. Як я говорив, Поштова площа завжди була дуже важливим транспортним вузлом. Тут перетиналися всі види міського транспорту, хоча все починалося з кораблів, возів і поштових карет. Потім з'явилися фунікулер, трамвай (зараз трамвайне сполучення скасоване – Авт.), автобуси, метрополітен, приватний транспорт і річковий. Останній, зараз, на жаль, втратив свою популярність. Хоча, його потенціал у Києві величезний, і міська влада намагатиметься його відновити вже найближчим часом. Сподіваюся, що на Поштовій площі буде побудована одна зі станцій київської канатної дороги, яку ми зараз проєктуємо.
Нашу майстерню залучили до проєктування, коли вже були виконані проєктні роботи зі створення тут транспортної розв'язки. Був навіть закінчений побудований до нас автомобільний тунель. На той момент міська влада вирішила, що під площею буде доречно побудувати великий публічний простір. Нас запросили взятися за його проєктування. На жаль, але з першого дня ми розуміли, що питання транспорту на Поштовій площі вирішені погано, цим займалися проєктувальники, роботою яких особисто опікувався експрем'єр-міністр України Микола Азаров. Він горів бажанням змінити щось у місті та займався транспортними розв'язками. Але проблема у тому, що такі важливі транспортні вузли потрібно було обговорювати публічно і виносити на засідання Містобудівної ради, а Поштову площу практично ніхто не обговорював. Все це робилося одноосібно. Як результат – ця транспортна розв'язка не зручна, на неї неможливо нормально заїхати і виїхати.
- Тобто, транспортна розв'язка зроблена неправильно? Що там можна змінити?
- За логікою під площею насамперед повинен був бути запроєктований паркінг, але цього не зробили. Транспортну розв'язку запроєктували так, що паркінг там неможливо зробити – немає місця ані на під'їзди до нього, ані на виїзди, неможливо організувати безпечні смуги розгону і гальмування, необхідні для паркінгу. Розуміючи, що виправити ситуацію неможливо, ми висунули свою ідею побудувати паркінг за 100 метрів від Поштової площі. Є два рішення, які дозволять його побудувати. Без нього в майбутньому площа буде задихатися від хаотично запаркованних тут автомобілів. Це вже зараз можна спостерігати, коли, особливо в теплу пору року, сюди приїжджають сотні людей. Сподіваюся, це питання буде реалізовуватися вже найближчим часом.
- Що планували побудувати під Поштовою?
- Під Поштовою площею запроєктовані два підземні поверхи, які пов'язані з виходом біля станції метро "Поштова площа". У підземний простір можна буде потрапити відразу ж на виході з метро, де є підземний перехід в бік Річкового вокзалу. Там запроєктовані сходи та ескалатори.
Поштовій площі може загрожувати обвал
- Скажіть, коли можуть відновити роботи під Поштовою?
- Це залежить від політичної волі мерії, від громадськості, яка повинна найближчим часом знайти консенсус. На цей момент будівництво підземного простору заморожене. Я думаю, що роботи під Поштовою площею активізуються вже найближчим часом. За моєю інформацією, КМДА та інвестор вже готові остаточно завершити процес переговорів. Причини дві: перша – площа вже давно пора привести до ладу. А друга причина серйозніша – частина Поштової площі стоїть на тимчасових палях. І за великим рахунком їх потрібно негайно зміцнювати, оскільки це може загрожувати обвалом. Частина території площі частково аварійна, і затягувати з вирішенням цього питання вже не можна. Також потрібно вирішувати, що робити з історичними знахідками, через які роботи під Поштовою площею зупинені – це частина давньої вулиці з будівлями часів Київської Русі, які тут були знайдені у 2014 році. Знахідки ці вже багато років гниють під землею.
Так виглядали давні зруби, коли їх знайшли
Що побудують – музей або ТЦ
- Як ви вважаєте, що буде під землею: музей або ТЦ?
- Є розуміння, що під Поштовою площею точно буде розміщений музей, але поки немає розуміння – музей чого саме це буде. Я був членом кількох робочих груп з цього питання, але на жаль, жодного ефекту від перебування в них я не побачив. Там не було прийнято жодного рішення, що конкретно археологи і активісти там хочуть зробити, чому саме буде присвячений музей. Пропонували створити там приміщення для музею Києва, потім активісти запропонували створити музей Стародавнього Києва, музей Подолу, музей Поштової площі, музей знахідок стародавнього Києва. Варіантів було багато ... Але остаточного рішення немає. Все це вимагає досить серйозних інвестицій. Якщо зберігати там оригінали стародавніх знахідок, то потрібно створювати спеціальні умови, інакше вони просто зруйнуються. І мені здається, що там вже все зруйнувалося від вологи, а все найцінніше винесли.
- Ви готові взятися за роботу зі створення цього музею?
- У нас оформлені авторські права на цю роботу. Ми готові працювати над проєктом зі створення музею. Досвід у нас є, і ми з задоволенням це зробимо. Але нам потрібне конкретне завдання на проєктування. Потрібно закінчувати з чварами навколо цих знахідок. Але все залежить від рішення міської влади. Такий музей дійсно може стати магнітом, який притягує до Києва туристів. Такі музеї є у Польщі, Італії, Англії. Думаю, круто, що можна такий унікальний об'єкт зробити у Києві на Поштовій. Але, повторюся, музей з такими артефактами – це дуже дороге задоволення для міста. Як варіант, там можна зберігати муляжі або макети знахідок. Я не претендую тут на істину в останній інстанції – остаточне рішення за археологами, містом і громадськістю.
Думаю, що коли будуть закінчені всі будівельні роботи внизу і приберуть огорожу, встановлять підсвітку – це буде найкрасивіша площа у Києві! Чекаю цього з нетерпінням.
КМДА: чекають відповіді від археологів
У КМДА нам не змогли дати чіткої відповіді – під площею буде ТЦ або музей. Судячи з усього, влада ще поки не визначилася, хоча з моменту виявлення знахідок минуло вже 7 років.
"Можу сказати, що під Поштовою площею необхідно провести археологічні роботи. І почути від археологів: чи мають історичну та художню цінність ці знахідки. А вже потім визначатися з музеєм: чи буде він там чи в іншому місці. Все залежить від цінності виявлених знахідок. Археологи проведуть свої дослідження, і ми отримаємо їхній висновок. Якщо знахідки мають історичну та художню цінність, то їх необхідно музеєфікувати. Певний час археологи не працювали на даному об'єкті. Зараз ми створюємо робочу групу, та її учасники будуть займатися всіма питаннями, щоб відновити там роботу. Вирішальний момент – місто зацікавлене, щоб у такому вигляді, як зараз, цей будівельний майданчик на Поштовій не залишався. Це несе в собі певні ризики і загрозу для самої площі, як конструкції. Тому ми повинні докласти максимум зусиль, щоб продовжити там роботи", – розповів сайту "Сьогодні" Валентин Мондрієвський, заступник голови КМДА.
На Поштовій площі є чудовий пам'ятник малюкам, які пускають кораблики. це маленькі засновники Києва: Кий, Щек, Хорив та їхня сестра Либідь. Журналісти "Сьогодні" запровадили у Києві нову традицію – наряджати бронзових малюків у різні наряди. Як це відбувається, дивіться на нашому відео:
Нагадаємо, що минулої суботи ми розповідали, як будуть виглядати кишенькові сквери Києва. Також ми повідомляли, якими будуть у Києві парки біля води і де саме їх відкриють.
Ми дізнавалися, яким може стати Гостинний двір на столичному Подолі. Раніше ми розповідали, яким буде після реконструкції Голосіївський парк імені Рильського. Також ми повідомляли про плани кардинальної зміни Арсенальної площі у центрі Києва. Будинки там планують накрити склом.
Цього року влада Києва планує побудувати на Оболоні міст-хвилю та упорядкувати Оболонський острів. Ще ми писали про наміри міської влади почати будівництво канатної дороги. Вона може стати новим видом транспорту для Києва.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми