Ольга Кравченко
Редактор Київ Сьогодні Хімічний пустир в Києві. Біля метро, в оточенні ринку, житлових масивів і виробничих цехів, де квадратні метри на вагу золота, отруйні руїни стоять майже тридцять років. Екологічною катастрофою, про яку було незручно говорити, поцікавився кореспондент "Сьогодні" Микола Антофійчук.
Іржаві бочки, уламки бетону, зруйнований цех – це залишки київського хімзаводу "Радикал". Що тут вилилося 200 тонн ртуті, першими на початку двохтисячних розповіли сталкери, любителі заборонених місцевостей. Після оприлюднення відео про екологічну катастрофу Києва заговорили вголос.
Завод побудований з порушеннями, приватизація в дев'яностих закінчилася кримінальною справою про шахрайство і банкрутством. Ртуть та інші хімікати залишилися під відкритим небом. Київська влада періодично збирала отруту, доставляла на переробку, вибивала гроші по держпрограмах на прибирання, їх не давали, інші – блокував Антимонопольний комітет.
Уявіть собі: тут всюди все настільки забруднене ртуттю, що там, де робили хоча б найменшу спробу зібрати токсичний рідкий метал, на наступний ранок він з випарів дрібними крапельками збирався знову. Буквально – роса зі ртуті.
Остаточно все зупинилося в 2014, коли єдиний завод, який знешкоджує такі відходи, в Горлівці захопили і порізали на металобрухт бойовики. З київськими рятувальниками ми прийшли виміряти отруйні випаровування. Норма за приладом – до трьохсот одиниць. Просто відразу – три тисячі.
Йдемо до руїн електролізного цеху. Показує – тут досі всюди ртуть краплями. Скільки коштує врятуватися від випарів – вже колись вважали, каже фахівець. Варіантів два: або вивезти на переробку, або поховати в Україні.
"Варіанти поховання в Україні коштували близько трьохсот мільйонів гривень, варіант вивезення за кордон, він коштував мільярд триста п'ятдесят мільйонів", – говорить експерт по поводженню з хімічно-небезпечними відходами Олександр Мельничук.
Тим часом апарат зашкалює.
Що робити
Вивозити руїни разом з грунтом в Чорнобиль – пропонують в КМДА. І додають: Київ сам не впорається. І це буде довше, але дешевше.
"Це – загальнодержавне питання. Йдеться про те, щоб в зоні Чорнобильській організувати якесь місце для переробки, утилізації поховання. Першочергові домовленості є, але треба вносити зміни до чинного законодавства", – розповідає директор департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук.
Еколог Кирило Косоуров проти.
"Процес на місці може бути організований значно дешевше. Це найдоцільніша операція, тому що крім грунтів, крім відкритих цих калюж ртуті присутні будівлі конструкції і при їх демонтажі поклади цієї ртуті стосуватимуться", – говорить еколог, голова асоціації підприємств у сфері поводження з небезпечними відходами Кирило Косоуров.
Що робити? Токсичне питання чиновники переадресовують один одному. Навіть в головному органі, який займається екологією, – Міндовкілля – не коментують. І перенаправляють нас до керівників Чорнобильської зони. Ті кажуть, що це проблема Києва, але допоможуть. Якщо зможуть. А поки знову повинні порахувати ціну питання.
"Ми сподіваємося, що на цьому тижні, максимум наступного ми оголосимо тендер на проведення техніко-економічної експертизи", – говорить перший заступник голови Державного агентства з управління зоною відчуження Андрій Пляцко.
Ще дванадцять років тому ртуть була вже на глибині двадцять чотири метри, забруднення ґрунтових вод за межами "Радикал" вже тоді було в півтора раза вище норми.
Раніше ми писали:
- В Україну намагалися ввести хімікати з російського санкцій заводу
У США в антисептиках для рук виявили небезпечний хімікат
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми