Міла Князька-Ханова
редактор розділу Київ 21 листопада Україна відзначає День Гідності і Свободи- день, з якого почався Євромайдан 2013 року, а пізніше – Революція Гідності, що об'єднала людей з усіх куточків країни.
Центром подій, які назавжди змінили нашу країну, став Майдан Незалежності в Києві і його околиці. Кілька місяців тут перебували тисячі людей, які вийшли на протест проти дій керівництва країни. Навколо наметового містечка протестувальники звели барикади, перекрили вулиці в центрі столиці, і захищали людей від штурмів "Беркута", а в великих громадських будівлях відкрилися штаби з провізією і медикаментами. Сайт "Сьогодні" дізнався, як відтоді змінилися ключові місця Революції Гідності в Києві.
Майдан Незалежності: бруківка повернулася, а головна ялинка переїхала
Головна площа Києва стала місцем початку революції, а пізніше – перших серйозних зіткнень протестувальників і правоохоронців. Сюди пізно ввечері 21 листопада, відгукнувшись на заклики в соцмережах, прийшли люди, які були проти припинення підписання Асоціації з ЄС. Тоді ж з'явилися перші намети, а через кілька днів комунальники почали установку головної ялинки країни. Пізніше вона перетворилася на арт-об'єкт і один із символів революції.
1 грудня 2013 року. Фото: Григорій Салай, "Сьогодні"
На стелі, Головпоштамті і інших найближчих будинках з'явилися революційні написи і графіті, а частина бруківки розібрали, відправивши на барикади, – щоб захистити протест від розгону
Зараз про велике наметове містечко, яке розібрали на початку серпня 2014-го, вже нічого не нагадує, як і про барикади. Каркас з плакатами, прозваний в народі "йолкою", відправили до музею, мармурову стелу відмили, а малюнки на стінах, навіть найзнаковіші, зафарбували власники будівель і комунальники. Повернулася на місце і бруківка. Щоправда, політичні гасла громадяни раз у раз пишуть на стелі досі.
До речі, з 2014 року головну ялинку країни більше не встановлюють на Майдані Незалежності: вона, разом з гучними гуляннями, "переїхала" на Софійську площу. Тепер біля стели часто встановлюють конструкції, на яких розміщують патріотичні фотовиставки. Зараз там знаходиться експозиція, присвячена героям Небесної сотні.
Фото: "Сьогодні"
Інститутська: на місці барикад – Алея Небесної Сотні і меморіали
Залишки барикад зараз можна зустріти на вулиці, яка пов'язана з найсумнішими подіями Революції Гідності – розстрілом її учасників 18-20 лютого 2014 року. Так, на тротуарах біля перетину з Ольгинською можна помітити металеві "їжаки", між якими натягнутий колючий дріт. Також є і металевий щит, який колись використовували учасники протесту.
Фото: Григорій Салай, "Сьогодні"
Зараз частину вулиці, де загинули люди, перейменували на Алею Героїв Небесної Сотні. Біля виходу зі станції метро Хрещатик звели дерев'яну каплицю, до якої перенесли стіну пам'яті. Вулиця зі сторони нагадує імпровізований цвинтар: на кожному дереві – портрети загиблих активістів Майдану, а на одному з тротуарів – невеличкий курган з бруківки з фотографією застреленого протестувальника.
Меморіальний комплекс, який планували створити на місці загибелі людей, досі не почали будувати. Тому люди продовжують носити квіти до створених активістами пам'ятників. Зокрема, на самому початку алеї, біля Хрещатика, з бруківки на узвишші склали невелику стіну, на якій встановлені портрети героїв Небесної сотні.
Будинок профспілок: відкрили музей і встановили новий годинник
Протестувальники захопили будівлю 2 грудня. Там був організований Штаб національного опору, також можна було зігрітися або переночувати в коридорах.
Фото: Григорій Салай, "Сьогодні"
У ніч на 19 лютого в ході протистояння будинок спалахнув. Будівля сильно постраждала: між поверхами обвалилася частина перегородок, були жертви. Пожежники врятували з даху палаючого будинку понад 40 осіб, загасити пожежу вдалося лише вранці 20 лютого. На кілька років будівлю закрили на реконструкцію, під час якої не обійшлося без скандалу: на даху намагалися звести двоповерхову прибудову.
Будинок профспілок знову відкрив свої двері наприкінці 2018 року. Зараз там на першому поверсі розміщується музей Революції Гідності, а вище – офіси. Вікна будівлі стали ширшими, декор стін – світлішим. А на башті, замість згорілого, з'явився новий годинник – кращий і яскравіший за колишній.
Київрада: перший поверх перетворили на громадський простір
Муніципальну будівлю на Хрещатику, 36, захопили за кілька годин до Будинку профспілок. До будівлі проникли близько 15 активістів, розбивши скло на вхідних дверях і вікнах першого поверху, і забарикадувалися зсередини. Пізніше в будівлі працював пункт обігріву, де також можна було поспати.
Після революції робота КМДА і Київради відновилася в нормальному режимі, а нещодавно перший поверх повністю змінився на краще, перетворившись на громадський простір з кафе, дитячою кімнатою і зручним сервісом звернення до чиновників.
Сквер з Леніним: постамент порожній, але не завжди
Активісти недобре дивилися на монумент "червоного вождя" з моменту загострення протистояння на початку грудня. Після декількох "замахів" його взяли в кільце співробітники "Беркута", проте 8 грудня ввечері пам'ятник все ж повалили. Залишки фігури вивезли в невідомому напрямку, а пізніше її частини намагалися продати через інтернет.
Постамент вождя був порожній недовго: незабаром на ньому, змінюючи один одного, почали з'являтися різні арт-об'єкти, офіційні і не дуже. Зараз сквер з колоною продовжує бути своєрідним арт-майданчиком, на якому художники і скульптори реалізують різні соціальні проекти.
Фото: "Ізоляція"
Нагадаємо, 21 листопада 2013 року Євромайдан почався на знак протесту проти політичного керівництва країни, яке відмовилося законодавчо закріпити європейський курс країни. У листопаді 2013 року в ЄС відбувався саміт Східного партнерства у Литві, на якому Янукович відмовився підписати Угоду про асоціацію.
Також цього дня згадують трагічні події, пов'язані з розстрілом Майдану в Києві. Так, 20 лютого увійшов в історію, як день розстрілу "Небесної сотні" – на дахах готелів "Козацький" та "Україна" розташувалися снайпери, які відкрили прицільний вогонь по протестувалниках. Також стріляли з даху палаючого Будинку профспілок. За словами керівника медичної служби Штабу національного опору Святослава Ханенка, тільки за один день, 20 лютого, було вбито 60 учасників протесту. Медики говорили, що стріляли в серце, голову або, якщо людина була в шоломі – в шию.
Детальніше читайте в статті "Сьогодні": День Гідності та Свободи в Україні: історія свята і як його відзначали.
Дивіться відео про ключові та страшні моменти Революції Гідності:
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми