Роми в Києві: всі подробиці конфлікту та шляхи його вирішення

"Ромський питання" складно назвати новим для Києва: наплив ромів в поминальні дні спостерігаються в столиці далеко не перший рік. Крім того, вони і в інший час приїжджають в місто великими сім'ями в пошуках кращого життя. Їх табори неодноразово спостерігали в різних куточках столиці. Однак в 2018 році сезонне нашестя ромів розділило киян на два табори – тих, хто вимагає негайно вигнати непроханих гостей подалі за те, що багато хто з них крадуть і смітять, і тих, хто співчуває цим людям з непростою долею. І хоча гострий пік протистояння вже позаду, говорити про його закінчення ще дуже рано.

З чого все почалося
Перші повідомлення про наплив ромів з'явилися ще на початку квітня. Велика група була помічена на вокзалі: дорослі спали на підлозі разом з дітьми. Пасажири на своїх сторінках в соцмережах скаржилися, що роми періодично пристають до перехожих.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Правда, коли ми заїхали на вокзал, щоб подивитися на "масштаби лиха", роми мирно спали біля стіни, нікому не заважаючи. У поліції, тим часом, повідомили, що група на вокзалі приїхала на Провідну неділю збирати цукерки та інші солодощі, які люди залишають на кладовищі, а офіційних скарг правоохоронцям від пасажирів не надходило. За словами голови столичної поліції Андрія Крищенка, на вокзалі були додаткові патрулі, які перевіряли документи і наявність квитків.

"В основному вони їхали в Закарпатті, в Берегово. На той період, коли ця хвиля піднялася, сплеску злочинів не було. Вони приїжджали на вихідні, на поминальні дні, на кладовища Києва, збирали те, що люди залишали. Цим викликаний цей сплеск", – повідомив Андрій Крищенко в ефірі телеканалу 112.

Про відносний спокій на вокзалі заявляли і самі патрульні.

"... за останні дні збільшення кількості крадіжок на вокзалі не зафіксовано", – зазначив у себе в Facebook капітан батальйону Патрульної служби поліції Євген Зборовський.

Фото: facebook.com/zborik14

Тим часом, деякі городяни в соцмережах заявляли про випадки крадіжки з боку ромів з таборів, які розташовувалися неподалік від житлових масивів. За їх словами, поліція не поспішала приїжджати на виклики.

"Відчула, що мене щось трохи тягне назад. Я озирнулася і побачила що мене оточує натовп циганок. Я помітила, що мій рюкзак розстебнутий, але вони не встигли з нього нічого витягнути .... поки я намагалася спішно ховати від них рюкзак під руку, щоб не вирвали з рук, циганки швидко ушелестелі з переходу", – писала в березні Тетяна Сенченко, що живе на Русанівці.

А вже 21 квітня стало відомо про "рішучі заходи", погром на Лисій горі: націоналістична організація С14 вигнала із зеленої зони табір, а їхні намети нападники розібрали і спалили.

Пізніше активісти навідалися на місце, де був табір, ще раз.

"Ми домоглися того, що там стало чистіше, а жителям Києва безпечніше. Під час прибирання табору звалище була безлюдною. С14 провели заключне прибирання на Лисій горі смітника, який утворили роми. Ніякі спроби прикрити вирубку і звалище в зеленій зоні питаннями національності нас не зупинять. Наші активісти ловили велокрадіїв, грабіжників магазинів на Голосієво. Зупиняли, незважаючи на хамство і впертість, розпивання алкоголю і куріння на дитячих майданчиках. Переважно, ці порушники були громадянами України. С14 не дивиться в паспорт. Нас цікавить чистота і порядок", – заявив координатор С14 Сергій Мазур.

Фото: Сергій Мазур

За словами активістів, вони кілька разів навідувалися до ромів, умовляючи їх покинути це місце, і деякі дійсно пішли. Тих, хто залишився в день акції, судячи з відео, виганяли вже з камінням і газовими балончиками. Тікаючи з Лисої гори, роми звали на допомогу поліцію.

"Туди неодноразово виходили поліцейські з представниками служб у справах неповнолітніх. У цих таборах є діти, і їм не забезпечується досить умов, так що проводилася ця робота. Велика частина цих ромів приїхала на поминальні дні, і вони поїхали. Так, вони залишили після себе багато сміття, але це сміття спалили. у нас немає жодної скарги ромів на побої або насильство. і, наскільки я знаю, під час цього суботника, коли спалювали сміття, були присутні представники райадміністрації і були пожежні", – розповів пізніше Андрій Крищенко.

Відео "суботника", однак, викликало широкий резонанс. У соцмережах думки розділилися.

Тим часом, бачачи агресивну реакцію на ромів в соцмережах, правозахисники забили тривогу.

"Це жахливо. Коли ти бачиш, як здорові мужики біжать і кидають камені в жінок і дітей, а це хтось при здоровому глузді і світлій пам'яті виправдовує, коли це ще підтримують відомі журналісти і блогери – то просто волосся стає дибки. Пригадуєш минуле століття, коли ми теж були "біосміттям" і до чого це все призвело", – розповів "Сегодня" директор адвокатського центру Української Гельсінської групи з прав людини Борис Захаров.

Він зазначає, що спалення табору на Лисій горі не можна вважати окремим випадком.

"Це тенденції в суспільстві. Це не перший випадок. У Києві на Березняках було таке ж подія більше року тому. Перед цим був погром в селі Лощинівка Одеської області, у Вільшанах вбили рому, там теж було явний злочин на ґрунті ненависті. У Львові прогнали ромів теж і розгромили табір. Це, безумовно, викликає гостре занепокоєння", – говорить Борис Захаров.

Після розгрому частина ромів перебралася в інші, більш віддалені куточки Києва. Деякі повернулися додому на Закарпаття. Журналістам, які приїхали до них, вони поскаржилися, що після візиту С14 від сльозогінного очі досі болять очі.

Що буде

Публікація відео нападу на ромів неподалік від Лисої гори стала підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань і відкриття кримінальних проваджень. Правоохоронці закликають учасників інциденту дати свідчення про ці події, оскільки ніяких звернень від потерпілої сторони в поліцію так і не надійшло.

"Практика така, що вони бояться і не подають заяв. Вони нещасні люди, які, навіть купивши щось законним шляхом, обов'язково беруть чек і носять його з телефоном, щоб якщо їх затримають, довести, що цей телефон вони не вкрали, а купили", – пояснив сайту "Сегодня" Борис Захаров.

У пожежі на Лисій горі ромів насильно позбавили майна, що також вимагає розслідування.

"Купа дитячих речей, іграшок залишилися, самі намети, то, що вони спалили і прибрали без згоди господарів. Але тут повинен бути заявник. Якщо самі роми подадуть заяву, що їх особисті речі були знищені або вкрадені, то буде розслідування. Це найскладніше. Ми в попередніх ситуаціях потім місяцями розшукуємо жертв, щоб представляти їх інтереси", – говорить директор адвокатського центру Української Гельсінської групи з прав людини.

Тим часом, представники С14 стверджують, що криміналу в їхніх діях не було, і мають намір і далі "боротися з негативними явищами". Днями організація провела мітинг під стінами столичного главку поліції, закликаючи правоохоронців до дій.

"Вимагали боротися з ромськими, кавказькими і арабськими злочинними угрупованнями. Незалежно від національності злочинці повинні бути покарані, а не бути кастою недоторканних. Під кінець передали звернення від громадян, депутатів ВР і КМДА представнику поліції", – повідомив про акцію Сергій Мазур.

У Києві для захисту прав ромів в Києві буде створено робочу групу, до складу якої увійдуть представники місцевої влади, поліцейські і правозахисники. правоохоронці нададуть практичну допомогу в забезпеченні громадського порядку, а також готові приєднатися до програми соціалізації представників етнічних меншин.

"Сьогодні не йдеться про паспортизацію населення, оскільки головний документ є майже у кожного представника етнічних меншин. Нас турбує їх спосіб життя, умови проживання, догляд за дітьми, їх навчання та своєчасне надання медичної допомоги. Ми готові переорієнтувати роботу дільничних офіцерів поліції, доповнити штат помічниками і консультантами, щоб наші зусилля дали позитивний результат у вирішенні цих питань", – повідомив Сергій Князєв, глава Національної поліції.

"Чим серце заспокоїться"

Правозахисники закликають не судити про всіх ромів з поведінки деяких представників цього етносу.

"У ромів є різні соціальні рівні. Є роми, які живуть за українськими законами, працюють, мають вищу освіту – таких більшість. А є ті, у кого немає освіти, житла, паспортів і свідоцтв про народження. Їх небагато, але вони дуже помітні", – говорить Вадим Матюшенко, президент харківського культурного товариства "Ромен".

Якщо якась етнічна група живе за своїми правилами, зі своїми традиціями, це необов'язково означає, що це асоціальна поведінка, стверджує Борис Захаров.

"Асоціальна поведінка – це коли люди порушують порядки соціуму. Крадуть, бруднять щось, розводять бруд і антисанітарію поблизу чийогось житла і так далі. Але такі порушення завжди мають ім'я та прізвище, свого винуватця. Не можна звинувачувати в цьому цілу етнічну групу , це недопустимо", – розповів нам директор адвокатського центру Української Гельсінської групи з прав людини.

Тим часом, на розгін табору на Лисій горі суспільство відреагувало неоднозначно: одні побачили сплеск радикального націоналізму, інші виправдовують це, бачачи в подію вимушені заходи людей в світі бездіяльності поліції і комунальників. Деякі ж помітили і пасивність поліції як під час, так і після інциденту. У поліції Києва пояснюють: правоохоронці не всесильні.

"Ми дуже чітко розуміємо, коли поліція може втручатися, а коли – ні. Ми не допустимо, щоб хтось розганяв ці тимчасові поселення, якщо вони не порушують закони. Хоча там неодноразово складалися протоколи: вони і посадки вирубували, і забруднювали територію. але це питання не стільки поліції, скільки соціальних служб, комунальників, місцевої влади", – пояснив Андрій Крищенко.

Як підсумок, спалення наметів і погроми не вирішать "ромське питання" – це очевидний факт. Для того, щоб адаптувати деякі групи ромів до суспільства, необхідна робота правозахисників і місцевої влади, оскільки багато "ромале" досі не бачать необхідності навіть в оформленні паспортів та освіті, вважаючи, що головне в житті – забезпечити сім'ю будь-яким способом, навіть не завжди законним, а владі і поліції довіряти немає сенсу.

"Вони замкнуті, але й влада повинна діяти, щоб ромів до себе розгорнути, щоб вони зрозуміли, що влада готова йти їм назустріч і вирішувати їх питання", – говорить Вадим Матюшенко.

Поки ж у частини суспільства і далі живе стереотип: від ромів потрібно триматися подалі, а інша частина шукає шляхи інтегрувати древній народ в сучасний український соціум.