Олександр Марущак
Провідний редактор Київ Сьогодні - Борисе Євгеновичу, в році, що минає Вам виповнилося 96 років. Ви прожили довге життя і 52 роки очолюєте НАН України, яку негласно називають "окремою країною". Як вам вдається керувати таким гігантським колективом?
- Справді, Національна академія наук України сьогодні це величезний механізм, в структурі якого більше 180 бюджетних установ, з них близько 160 інститутів та інших наукових установ. В Академії працює близько 40 тис. осіб. Очолювати такий величезний колектив – це дійсно велика відповідальність. Найголовніше, на мій погляд, це регулярний праця разом зі своїми колегами. Дуже важливо вміти уважно вислухати кожного, постаратися зрозуміти, допомогти порадою, "підштовхнути" в потрібному напрямку, виявити повагу, незалежно від того відбувся це вчений чи молодий, ще не досвідчений претендент.
- Як проходить Ваш робочий день, за стільки років у Вас, напевно, виробилися свої традиції та звички?
- Протягом робочого дня я спілкуюся з колегами, ми обговорюємо нові наукові ідеї та науково-технічні розробки, їх результати, намічаємо подальші дії. Я знайомлюся зі свіжою інформацією, вирішую організаційні питання, розглядаю кореспонденцію. Улюблений розпорядок: у першій половині дня робота в Інституті електрозварювання, після обіду – в Президії Академії.
- Які останні досягнення української науки Ви б відзначили, як видатні?
- Насамперед хотів би відзначити те, що наші вчені стали співавторами одного з найважливіших наукових відкриттів останнього часу – підтвердження існування бозона Хіггса. Багаторічна плідна участь вчених Харківського фізико-технічний інституту, Інституту сцинтиляційних матеріалів, Інституту теоретичної фізики ім. М.М.Боголюбова, Інституту ядерних досліджень НАН України, а також Науково-дослідного технологічного інституту приладобудування Державного космічного агентства у створенні та модернізації обладнання Великого адронного коллайдера, підготовці та проведенні експериментів на ньому мало важливу роль для світової науки.
Безсумнівно, вагомими є і результати наших вчених з дослідження графену – одноатомного шару графіту, вперше отриманого в 2004 році в Манчестерському університеті у Великобританії вихідцями з Росії Андрієм Гейм і Костянтином Новоселовим, відзначеними в 2010 році Нобелівською премією за свій внесок у вивчення цього "матеріалу майбутнього". Саме в Інституті теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова в 2005 році був представлений незвичайний целочісельний квантовий ефект Холла в графені. Експериментальне підтвердження цього ефекту стало прямим доказом безмассового характеру електронів і дірок в графені. Роботи наших вчених у цьому напрямку отримали широке міжнародне визнання, що підтверджується надзвичайно високим індексом цитування їхніх наукових публікацій.
Також слід відзначити вже одержала широке поширення унікальну технологію зварювання м'яких живих тканин, розроблену Інститутом електрозварювання ім. Є.О.Патона спільно з Інститутом хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова та іншими медичними установами. Основні особливості цієї технології – виключення зайвого перегріву тканини за рахунок системи автоматичного керування процесом зварювання, що діє на основі зворотних зв'язків. Нова технологія вже застосовується в загальній хірургії, гінекології, урології, пульмонології, нейрохірургії, отоларингології. Встановлено принципова відмінність впливу процесу зварювання на живу тканину людини і тварин порівняно з широко застосовуваним процесом коагуляції. Останній викликає опік і омертвіння тканини в місці впливу нагріву, в той час як при використанні зварювальної технології досягається значно менша травмування тканин і відсутність опіків. Використання зварювальної технології забезпечує спрощення техніки виконання хірургічної операції, значне скорочення часу одужання. Завдяки застосуванню нової технології значно скорочуються крововтрати, операції проводяться практично безкровно, на "сухому" операційному полі. Скорочення тривалості операції і відновного періоду призводять до зменшення витрат на лікарські препарати, в тому числі і на наркотичні. Нова зварювальний технологія визнана оригінальною, що засвідчено патентами України, США та інших країн. Кількість проведених операцій вже давно перейшло стотисячний рубіж.
Ще одним яскравим прикладом успішної роботи вчених нашої Академії є унікальний оптичний диск на сапфіровою підкладці, розроблений Інститутом проблем реєстрації інформації спільно з Інститутом монокристалів. Завдяки унікальним властивостям сапфіра, ця розробка дозволяє вирішити питання довгострокового зберігання інформації. Сапфір витримує температуру 200 градусів за Цельсієм, а по твердості майже не поступається алмазу, завдяки чому інформацію можна зберігати десятки тисяч років.
Технологія абсолютно оригінальна і не має аналогів у світі. Вперше вдалося створити оптику, яка компенсує поляризаційні спотворення сапфіра, і перший працюючий диск на 210 мегабайт інформації.
У галузі хімії нашими вченими розроблені нові каталізатори отримання моторних палив і цінних органічних продуктів з первинного і вторинного біосировини, а також каталізатори парокіслородной конверсії вуглеводнів, які дозволяють забезпечити більш глибоку переробку природного газу в синтез-газ – основу багатьох хімічних виробництв. Створена інформаційна технологія для цілеспрямованого пошуку і молекулярного дизайну нових речовин і матеріалів з комплексом корисних властивостей, заснована на структурно-функціональному аналізі сполук. Вагомим є впровадження технологій і комплексів для отримання високоякісної питної води.
В області онкології відкрито новий механізм протипухлинної дії інтерферону в організмі, розроблена система спрямованого транспорту цитостатика в пухлини на основі створеного нанокомпозиту і дії постійного магнітного поля, що може стати основою підвищення ефективності протипухлинної терапії.
Розроблено також метод ранньої діагностики загрози тромбоутворення та тест-системи для діагностики передтромботичних ускладнень у людей. Вперше показано, що запропонований вченими Академії метод кардіопротекції за допомогою препаратів біофлавоноїдів кверцетину попереджає розвиток серцевої недостатності, що розвивається внаслідок ремоделювання серця, фіброзу міокарда або підвищення жорсткості міокарда. Впроваджено новий снодійний і анксиолитический препарат ЛЕВАНА® IC з оригінальним спектром фармакологічної активності, що принципово відрізняє його від застосовуваних сьогодні препаратів снодійного дії. Всі ці результати дуже важливі для медицини.
Щорічно створюються і проходять державну реєстрацію десятки нових сортів сільськогосподарських, технічних та інших культур. Зокрема, нашими вченими розроблені методичні основи використання молекулярних маркерів в селекції пшениці. Ці дослідження дозволяють отримувати сорти з високою якістю зерна, продуктивністю, визначеної грунтово-кліматичної адаптивностью і є початком молекулярної селекції – нового для України напряму генетичного поліпшення рослин.
Є у нас серйозні досягнення і в галузі гуманітарних наук. Вони, можливо, не так сильно звучать, як наукові та науково-технічні результати природних і технічних наук, але є не менш вагомими і значущими для країни. Серед них варто відзначити видання академічної "Історії української культури" у 5 томах, 10-томної "Енциклопедії історії України", "Енциклопедії сучасної України" (на сьогодні вийшло з друку 13 томів).
Одним з найважливіших результатів вчених Академії в соціогуманітарної сфері є і завершення роботи над семитомному "Етимологічний словником української мови". На даний момент вийшли 6 томів цієї фундаментальної праці, а 7-й – довідковий том – вийде в світ в 2015 р Цей перший в історії України словник такого роду має неабияке значення для розуміння походження української мови, її розвитку та мовних контактів.
Крім того, цього року не тільки України, але і вся прогресивна громадськість світу відзначала 200-річчя з дня народження Т.Г.Шевченка. Інститутом літератури ім. Т.Г. Шевченко та Інститутом мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Ф. Рильського НАН України підготовлено і видано повне зібрання творів Кобзаря в 12 томах. У ньому, а це вельми важливо, представлені не тільки літературне, але й художню спадщину Шевченка.
У зв'язку з цим хочу так само нагадати ще про одну унікальну працю, а саме про "Шевченківську енциклопедію" у 6 томах. У ній системно і всебічно представлені відомості про життя і творчість Тараса Шевченка, про його епосі і оточенні, про досягнення вітчизняного та світового шевченкознавства, про резонанс творчості великого поета і художника в світовому культурному просторі. Цей фундаментальну працю буде цікавий не тільки шевченкознавцям, але і всім, хто цікавиться творчістю Великого Кобзаря.
Реалізація цих науково-видавничих проектів особливо важлива на сучасному етапі державного будівництва, адже вони сприяють не тільки суттєвого поглиблення знань наших громадян в галузі вітчизняної історії та культури, а й формуванню національної ідентичності, консолідації українського суспільства.
На тенісному корті разом з академіками А.С.Давидовим і П.Г.Костюк (початок 70-х рр).
- Хто з президентів України найбільше приділяв увагу українській науці?
- За роки незалежності українська наука в тій чи іншій мірі перебувала в пріоритеті стратегій і програм державного будівництва. У всіх президентів було розуміння необхідності розвитку науки для успішного функціонування економіки держави, підвищення її конкурентоспроможності на міжнародному рівні. І справа не тільки в бюджетному фінансуванні, а й у підтримці міжнародних проектів, інноваційних ініціатив, молодих вчених тощо.
Важливі кроки з підтримки та розвитку української науки, як інноваційної галузі економіки, були зроблені першим президентом України Леонідом Макаровичем Кравчуком. Це прийнятий за його підтримки базовий Закон України "Про наукову і науково-технічну діяльність", створення галузевих академій наук, ряд указів Президента України про державну підтримку, забезпеченні діяльності та розвитку Національної академії наук України.
При Леоніді Даниловичі Кучмі були прийняті важливі законодавчі та нормативно-правові акти щодо розвитку наукової сфери, в тому числі Законів України "Про наукову і науково-технічну експертизу", "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статус їх майнового комплексу", Указ Президента України "Про додаткові заходи щодо державної підтримки Національної академії наук України", "Концепція науково-технологічного та інноваційного розвитку України". Л.Д.Кучма, як колишній гендиректор найбільшого підприємства ракетно-космічної галузі – "Південного машинобудівного заводу" в Дніпропетровську, не міг не розуміти, яку важливу роль наука відіграє у розвитку суспільства і держави. З цієї ж причини він приділяв багато уваги саме космічної галузі та міжнародному взаємодії з цих питань. Досить згадати про міжнародні проекти, в яких брала участь Україна, – "Морський старт", "Наземний старт", "Циклон 4" та ін. Із залученням співробітників НАН України в роки його президентства була розроблена "Стратегія економічного і соціального розвитку України на 2004-2015 рр. – Шляхом європейської інтеграції", яка була спрямована на створення дієвих механізмів європейської інтеграції нашої країни. Не випадково, що в 2003 р. Л.Д.Кучма був нагороджений Золотою медаллю Міжнародної асоціації академій наук "За сприяння розвитку науки". Ми і зараз тісно спілкуємося. Леонід Данилович частий гість в Академії, спільно з його Фондом ми постійно проводимо різні наукові заходи.
Продовжуючи позитивні напрацювання своїх попередників у сфері наукової політики, нинішній президент країни Петро Олексійович Порошенко зазначив у своїй "Стратегії реформ – 2020" необхідність модернізації наукової сфери, підвищення її ролі в зміцненні оборонного потенціалу нашої держави.
1953. Батько і син на дніпровських кручах близько нового моста
- Не так давно з'явилася заява про співробітництво НАН України та КМДА. Які проекти і нововведення академія планує впроваджувати в Києві, і з чим вони пов'язані?
- Національна академія наук завжди приділяла велику увагу співпраці з містом Києвом. Розвитку творчих зв'язків з Київською міською держадміністрацією значною мірою сприяв Договір про співпрацю, підписаний в 1998 році. У 2006 і 2011 році договір перепідписувалися і приймалися нові програми співпраці. Реалізація цих програм дала відчутні результати у вирішенні проблем міського транспорту, удосконалення та збереження зеленого господарства міста, енергозбереження, охорони здоров'я киян.
Зокрема, був розроблений ряд прогресивних технологій відновлення зношених деталей об'єктів громадського транспорту. Виконано значний обсяг робіт з діагностики стану мостових споруд з оцінкою їх залишкового ресурсу. В результаті виконання низки проектів в аптеки та медичні заклади міста надходять нові ефективні препарати й лікувальні засоби, виробництво яких налагоджено київськими підприємствами. Проведено багато археологічних та гідрологічних моніторингових досліджень в зонах історичної забудови Києва, які допомагають збереженню та відновленню історико-культурної спадщини. Активно використовувалися в інтересах міста результати, отримані установами НАН України при виконанні Державної цільової програми з розробки і впровадження енергозберігаючих світлодіодних джерел світла та освітлювальних систем на їх основі. Пілотні проекти щодо застосування розроблених світлодіодних систем освітлення на станціях київського метрополітену, дорогах і об'єктах ЖКГ міста дозволили досягти значної економії електроенергії.
7 жовтня 2014 відбулося спільне засідання представників НАН України та КМДА з питань розвитку взаємовигідного співробітництва. Учасники наради мали можливість детально ознайомитися з розробками Академії, які можуть бути ефективно використані для поліпшення технічного рівня міського господарства, на розгорнутій виставці "Установи НАН України – місту Києву". На виставці було представлено близько 130 розробок 22 наших установ.
В результаті був прийнятий перелік проектів, які передбачається реалізовувати в 2015 році. В першу чергу увагу приділено проблемам енерго- та ресурсозбереження. Зокрема, це обладнання будинків і споруд енергозберігаючими автономними системами локального опалення при будівництві нового та реконструкції старого житла. Ці системи відрізняються високою експлуатаційною надійністю, значною економією споживаної електроенергії (до 30%), високим коефіцієнтом перетворення енергії (до 99,5%), тривалим (15-20 років) терміном експлуатації.
Переважна більшість будівель (більше 65%) в Україні було побудовано в 1946-1981 роках. Теплоізоляційна здатність цих будівель не відповідає сучасним вимогам енергозбереження. Шляхом тепловізійного і теплометріческого обстеження нашими вченими буде здійснюватися перевірка теплового стану будівель різного призначення та ефективності роботи систем опалення та вентиляції. Отримана інформація стане основою для розробки заходів щодо зменшення теплових витрат і підвищення ефективності роботи таких систем.
Цілий ряд проектів спрямований на вирішення проблем міського транспорту. Так, впровадження нової технології відновлення зношеного профілю поверхні бандажів трамвайних коліс дозволить значно (в 2 і більше разів) збільшити їх ресурс роботи.
Впровадження створених в НАН України стійких до корозії сплавів і новітньої технології плавки і лиття заготовок для виробництва арматури контактної мережі електротранспорту дозволить зменшити кількість ремонтних робіт і значно підвищити надійність і термін експлуатації вузлів і деталей електротранспортної мережі.
Використання новітньої технології зварювання залізничних рейок дасть можливість отримувати безстикової колії метрополітену довжиною від станції до станції (так званий "оксамитовий" шлях). Це істотно підвищить якість колій метрополітену та умов перевезення пасажирів, наблизить їх до європейських стандартів.
Для станцій метрополітену нашими вченими розроблені особливо міцні легкі водовідштовхувальні негорючі склопластикові парасольки. Запропоновані композитні матеріали із склопластиків на основі епоксидної смоли містять протипожежні та гідрофобні добавки, мають необхідну механічну міцність і не виділяють токсичних продуктів. За своїми характеристиками вони мають відчутні переваги перед матеріалами на основі поліефірної смоли, які широко використовувалися метрополітеном в останні роки. Застосування нових матеріалів дозволить значно підвищити безпеку пасажирів і поліпшити вигляд склепінь тунелів і станцій київського метрополітену.
Водостійка, екологічно чиста і термостійкий (від -600С до +2500С) смазочная композиція "Силар" для вузлів тертя обладнання вже отримала дозвіл Міністерства охорони здоров'я для використання в технологічних лініях обладнання молокозаводів, лініях рафінації рослинних олій, в кранах гарячої та холодної води. Мастило не викликає корозію металів і не змінює органолептичних властивостей харчових продуктів, витримує будь-які коливання вологості і зберігає герметичність при високому тиску і гідроударі. Аналоги, які використовуються зараз, мають значно нижчі експлуатаційні характеристики.
Ще одна проблема – це зсувні процеси на території м.Києва, обумовлені геологічною будовою правобережних схилів Дніпра. Загальна площа зсувних зон становить близько 400 га, включаючи в себе понад 130 зсувонебезпечних ділянок, які в цей час підтримує 33 км підпірних стінок. Сучасна активізація гравітаційних процесів м.Києва спровокована масовою забудовою в міській зсувонебезпечній зоні. Вчені НАН України запропонували вести безперервний моніторинг зсувних зон, у тому числі з використанням матеріалів космічних зйомок для визначення розвитку зсувних процесів в межах міста. Високоточний детальний аерокосмічний моніторинг дасть можливість з великою ймовірністю прогнозувати розвиток гравітаційних процесів, які можуть активізувати зсуви, і розробляти заходи щодо запобігання зсувних загроз.
Слід зазначити, що ці та інші проекти, які прийняті для реалізації в 2015 році, далеко не повністю вичерпують наші можливості і потенціал співпраці НАН України з Київською міськдержадміністрацією у вирішенні проблем столиці, але рішення нового керівництва міста про їх впровадження дає привід для деякого оптимізму щодо подальшого розвитку співробітництва.
З онукою Ольгою в Національному дендрологічному парку Софіївка
- Можна дізнатися Ваше улюблене місце в Києві, куди ви обожнюєте приходити, щоб відпочити або насолодитися природою?
- Це вулиці старого міста Києва в центрі міста, його парки, наш Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка, Конча-Заспа.
- За цей рік столиця втратила двох мерів Києва радянської епохи: Володимира Гусєва і Валентина Згурського. Чим запам'яталися Вам ці два керівники Києва, з якими вам доводилося працювати?
- Це були чудові люди і керівники, справжні патріоти нашого міста, які зробили безліч корисних справ на благо киян і для розвитку міста. Ми працювали в єдиному розумінні його проблем та шляхів їх вирішення. І, безсумнівно, дуже важливо, що і Гусєв Володимир Олексійович, і Згурський Валентин Арсентійович приділяли величезну увагу розвитку наукового потенціалу столиці.
- Малою батьківщиною Вашого батька називають містечко Калюс (Хмельницька область). Кажуть, ваш дідусь Оскар Петрович Патон по закінченні служби побудував в Калюсі одне з родових помість. Зараз ця поселення затоплено Дністром. Як давно Ви бували в тих місцях?
- Мушу зізнатися, що я ніколи в житті там не бував.
- Кажуть, у вчених своє почуття гумору. Як жартують професори та академіки?
- Без почуття гумору, обміну веселими жартами і дотепними анекдотами жити і працювати нудно. Це дуже корисно для будь-якої, навіть найбільш серйозної роботи.
- Як ставитеся до того, що Вам ще в 1982 поставили пам'ятник?
- Слава Богу, це не пам'ятник, а бюст, який згідно з постановою уряду країни встановлювався на батьківщині кожного двічі Героя Соціалістичної праці.
- Кажуть, що ще два роки тому ви активно займалися плаванням в басейні. Відкрийте секрет свого довголіття: що потрібно робити, щоб дожити до такого поважного віку?
- Секрет дуже простий: регулярні робочі навантаження, заняття фізкультурою, спортом і здоровий спосіб життя.
- Ось уже більше 70 років ви працюєте в Інституті електрозварювання ім. Є. О. Патона. Про нього, напевно, можете говорити годинами. Назвіть три головні досягнення інституту.
- Головні з них: формування прекрасної наукової школи, розвиток цілеспрямованих фундаментальних досліджень і реалізація прогресивних ідей в народному господарстві.
- Одне з найбільш яскравих досягнень Вашого батька – конструкція моста ім. Патона. Він прикрашає і з'єднує береги Києва, ось вже більше 60 років. Чи потрібен ремонт переправи і чого не вистачає Києву, щоб жити в ньому було ще більш комфортно?
- Це чудова споруда інтенсивно експлуатується вже шість десятиліть без капітального ремонту при тому, що його навантаження зросло з 10 тис. До 80 тис. Автомобілів на добу, періодично здійснюється моніторинг його конструкцій і при необхідності проводяться поточні ремонти. Американське зварювальне товариство офіційно визнало міст ім.Є.О.Патона видатної зварної конструкцією ХХ століття. Упевнений, що він ще багато років буде надійно служити киянам та гостям міста.
Але, безумовно, Києву потрібні і нові подібні споруди. В цілому, в Києві для комфортного життя його мешканців та гостей потрібно ще дуже багато зробити. Це стосується і київських мостів, які не в змозі впоратися зі зростаючим транспортним потоком. Як результат, щоб переїхати з одного берега на інший, в години пік доводиться витрачати багато часу. Тому, без сумніву, Києву потрібні сучасні транспортні переправи через р. Дніпро. Можливо, варто також подумати про резервний залізничному мості.
- Борисе Євгеновичу, 1941 року Ви тільки закінчили КПІ, і почалася війна. Чим запам'ятався вам перший день і наступні роки війни?
- У 1941 році, 22 червня ми – випускники КПІ йшли отримувати свої дипломи, а в цей час місто бомбили і нам доводилося перечікувати ворожі нальоти, ховаючись у підворіттях будинків, так як більш надійних укриттів не знаходилося.
А потім ми роз'їхалися по призначеннях і всі роки війни віддавали свої сили, знання та вміння на забезпечення обороноздатності країни.
- Зараз війна йде на Сході нашої країни. Як Академія наук допомагає українській армії: збором коштів, розробкою нової техніки?
- Звичайно, Академія бере активну участь у підтримці бійців, які беруть участь в АТО, і допомоги ім. Я, наприклад, особисто звернувся до членів Академії з проханням про перерахування ними їхніх особистих коштів на лікування та реабілітацію поранених учасників АТО. На сьогодні загальна сума, вже перерахована членами Академії склала близько 1,3 млн. Грн.
Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім.Р.Е. Кавецького в якості гуманітарної допомоги передав свої розробки для лікування поранених учасників АТО і постраждалих серед цивільного населення. Це вуглецеві сорбирующие пов'язки, які завдяки своїм унікальним сорбційно-кінетичним характеристикам забезпечують скорочення в 2-4 рази часу кровотечі, зниження обсягу крововтрати в 1,5-2 рази і запобігають повторне інфікування ран.
Ще одна розробка інституту – біологічно активна добавка до раціону "Карболайн", яка використовується в комплексному лікуванні захворювань печінки і жовчовивідних шляхів, інших внутрішніх органів, а також при несприятливих екологічних умовах, впливі шкідливих виробничих факторів і отруєннях.
Була передана також партія зразків препарату "Аргов", який сприяє очищенню ран від транссудату, залишків гематом і відмерлих клітин, зберігає потенційно регенерирующие клітини, надає потужну бактерицидну дію.
Крім того, колективи деяких наших установ беруть під свою опіку співробітників, які були призвані чи пішли добровольцями до лав Збройних сил України. Наприклад, Інститут хімії поверхні ім. А.А. Чуйко взяв шефство над бійцями мінометного взводу батальйону Київська Русь, що б'ється під Дебальцеве. В даний час на передову відправлені автомобіль марки УАЗ 452, тепловізор, укомплектовані особисті аптечки (кровоспинний, протишокову, джгути і т.д.), теплі речі (бушлати, куртки, взуття, комбінезон, рукавички, шарфи, шапки і т.д. ), технічні дрібниці (акумулятори, ліхтарики та ін.). У цьому інституті запропонували цікаву розробку, яка може захистити бійців від виявлення тепловізорами, що дозволить зберегти не одне людське життя.
Співробітники академічного Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Ф. Рильського входили до складу концертної бригади, що виступала перед батальйонами АТО.
Однак найбільш суттєва допомога від науки для обороноздатності країни, на моє глибоке переконання, повинна полягати в науковому забезпеченні військово-промислового комплексу і тут Академія може зробити багато чого. Тим більше, що колосальний досвід роботи в інтересах оборонно-промислового комплексу у нас є ще з часів Радянського Союзу. На жаль, за весь час нашої державної незалежності оборонні розробки наших вчених і, головне, потенціал академічної науки, який був би корисний для оборони, практично не був затребуваний, а багато чого було просто втрачено. Але, на щастя, не все. У нас підготовлено цілий комплекс розробок в інтересах оборони, які при їх реалізації значно посилять військову міць країни. Але для цього потрібно змінити ставлення до науки з боку держави. Відповідні пропозиції ми неодноразово адресували владі. Так що, як кажуть, м'яч на боці влади.
- Як, на вашу думку, можна залагодити конфлікт на Сході України. Що потрібно робити, щоб в Україну повернувся мир?
- Що стосується вирішення конфлікту і встановлення громадянського миру в Україні, то хочу сказати, що тут ми маємо справу зі складними, глобальними світовими процесами. Навряд чи ця задача має ефективне локальне рішення.
Україна завжди відстоювала позицію мирного врегулювання ситуації на Донбасі і приклала максимум зусиль для того, щоб не допустити ескалації протистояння. Тому рішення конфлікту знаходиться, перш за все, в політичній сфері. Україна і Росія повинні знайти спільну лінію виходу з цієї ситуації і позначити основні шляхи подальшого відновлення двосторонніх відносин на грунті взаєморозуміння. Необхідно знайти точки дотику інтересів та об'єднати зусилля в пошуку взаємоприйнятних рішень.
Дуже важливу роль у цьому може зіграти і наукове співтовариство обох країн, враховуючи особливий, інтернаціональний характер науки. Розвиток ефективного партнерства між академіями наук України і Росії як найважливішими науковими інституціями двох держав може стати інтелектуальною платформою для пошуку шляхів мирного вирішення конфлікту, відновлення атмосфери взаємної довіри і налагодження конструктивної співпраці.
- Як ви сприйняли новину про анексію Криму? На півострові залишилося майно НАН України, що вдалося вивезти на материкову частину України?
- Анексію Криму я сприйняв з болем і як громадянин, і як вчений, адже наша країна позбулася однією з найважливіших частин своїй території. У той же час постраждала і наша Академія, оскільки в Криму є цілий ряд важливих академічних організацій, які плідно працювали.
Як і багато наших громадян, ніколи не припускав, що Росія здатна настільки жорстоко і несправедливо вчинити стосовно України. Упевнений, що подібні питання слід вирішувати виключно в рамках демократичних процедур і суворого дотримання правових норм. Згідно з українським законодавством і міжнародним правом Крим є невід'ємною частиною України. Це визначає і позицію Академії щодо наших наукових установ, розташованих у Криму.
Вкрай складна ситуація з установами НАН України не тільки в Криму, але і на Донбасі.
На території Донецької та Луганської областей в зоні проведення АТО розташовувалося 12 установ НАН України, в яких працювало понад півтори тисячі співробітників. Це 7 інститутів, науково-технологічний центр, ботанічний сад, 2 природних заповідника та Донецький науковий центр. Через бойових дій різного роду ушкодження нанесені приміщень Інституту прикладної математики і механіки, Донецького фізико-технічного інституту ім. О.О.Галкіна, Українського державного науково-дослідного і проектно-конструкторського інституту гірничої геології, геомеханіки та маркшейдерської справи, Інституту економіки промисловості, Інституту фізико-органічної хімії вуглехімії ім. А.М.Літвіненко.
Академія вживає всі можливі заходи для збереження наукового потенціалу цих установ. Дев'ять з них вже змінили своє місцезнаходження, внесли необхідні зміни в статут і зареєстрували їх у Державній реєстраційній службі. Гостро стоїть питання із забезпеченням житлом співробітників установ на новому місці. Це основна причина того, що лише третина вже змінили місце свого проживання або виявили бажання переїхати. Працевлаштування бажаючих переїхати ускладнює і існуючу заборону на збільшення кількості працівників установ.
Але дуже важливо, що, незважаючи на дуже складні обставини, практично всі установи Донецького регіону продовжують виконувати заплановані наукові дослідження. Адже ми всі розуміємо, що рано чи пізно виникне питання відновлення Донбасу. Академія вже намітила, як і чим зможе бути корисною, які досягнення і новаторські ідеї допоможуть вивести регіон з кризи. Серед перспективних – напрацювання за академічною програмою "Ресурс", розробки у сфері енергетики, в галузі забезпечення населення питною водою, що дуже актуально для Донбасу. І, головне, відновлення промисловості Донбасу повинно проходити виключно на сучасній високотехнологічній основі.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми