Київські волонтери створюють унікальний протез для солдатів, постраждалих в АТО

Київські волонтери-техніки створюють роботорізірованую кисть-протез для наших солдатів, що втратили кінцівки в зоні АТО. За словами розробників, з таким протезом можна брати різні предмети, дзвонити по телефону, тримати чашку і стакан і навіть писати. Ціна такого протеза буде в кілька разів дешевше іноземного аналога і обійдеться в $ 1000.

"Найскладніше в протезуванні – створити протез саме кисті руки. Щоб кожен палець згинався і міг виконувати певні функції, наприклад, взяти в руку пляшку води, ручку, набрати номер на мобільному. Іноземні аналоги коштують величезні гроші – від 100 тисяч гривень. Більш того, якщо такий протез зламається, то полагодити його зможуть тільки в країні-виробнику, а це чималі витрати. Ми ж взялися за створення нашого вітчизняного протеза, який не поступиться іноземному", – розповів "Сегодня" розробник і аспірант інституту філології КНУ Денис Антипов.

РОБОРУКА. Ідея прийшла Денису кілька місяців тому, коли він побачив в журналі статтю про британського розробника Джоела Гіббарда, який створив роботизовану кисть-протез. "Я написав Гіббарду лист в соцмережах, розповів, що на війні багато наших хлопців позбулися рук і їм потрібні хороші протези, а я хочу розробити вітчизняний аналог. Гіббард сказав, що я можу використовувати його дизайн і розробки", – говорить Денис Антипов. Для основи кисті на спеціальному 3D-принтері були роздруковані порядку 20 пластикових деталей – долоня, фаланги пальців. "Матеріал, який я використовував, називається АБС-пластик, він досить міцний і довговічний. Витратив більше 40 годин", – розповів об'єктний дизайнер Тарас Гімірович.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Протез. Деталі кисті роздрукували на 3D-принтері

Після команда приступила до збірки всіх деталей. "Проблема – в тому, що багато деталей, ті ж гвинтики, в Україні не купити, і нам доводиться вишукувати їх на іноземних сайтах. Для самої ж долоні необхідно близько 200 різних деталей. Крім механічного складання, паралельно ми розробляємо датчики (кріпляться до тіла), які повинні передавати нервові імпульси від людини протезу", – пояснив Денис Антипов.

Так виглядають деталі для унікального протеза

Долоня буде 4 см в ширину, в довжину – на стандартну чоловічу долоню, вага – порядку 500 грамів. На створення протеза піде близько року. "Коли ми його створимо, викладемо в Інтернеті ескізи, щоб можна було запустити серійне виробництво. Надалі ми хочемо розпочати створення протеза цілої руки для тих солдат, які позбулися руки по плече", – розповів розробник. "Такий протез буде хороший як бюджетний варіант. Але пластикові деталі можуть швидко зношуватися, і їх потрібно буде міняти кожні пару років", – розповів "Сегодня" інженер-протезист Олександр Стеценко.

БУВ БИ ПРОТЕЗ. Боєць батальйону "Айдар" В'ячеслав Буйновский отримав важке поранення під час бойових дій на Сході. Він позбувся правої руки і правої ноги. Чоловік переніс кілька складних операцій і тепер проходить реабілітацію в київському військовому госпіталі. "Сам я за професією автослюсар, але після отриманих поранень навряд чи зможу повернутися до улюбленої справи. Ті протези, які пропонує держава, малофункціональні, просто муляжі, щоб приховати те, що у мене немає руки і ноги, а хотілося б нормально ходити і щось робити руками. Однак такі протези коштують неймовірно дорого", – розповідає В'ячеслав.

Боєць. В'ячеслав Буйновский під час бойових дій на Сході позбувся правої руки і правої ноги. Фото: Г. Салай

За його словами, вітчизняний аналог імпортних протезів був би порятунком у такій ситуації. З ним згоден сусід по палаті боєць Віктор Кузиря, що втратив ногу. "Мені сказали, щоб поставити хороший іноземний протез ступні, з яким можна було б бігати, стрибати, займатися спортом, – коштує мінімум кілька десятків тисяч євро! Звідки у мене такі гроші? Більш того, зламайся такий протез, лагодити його потрібно за кордоном. Сам я за професією столяр і зможу повернутися до своєї роботи, але ще хотілося б і машину водити, і навіть танцювати, а не просто пересуватися", – каже Віктор.