Новий голова Голосіївського району Києва: "Добре, коли люди виходять на вулиці – після Майдану народ боїться"

Кореспонденти Сегодня.ua зустрілися з новим главою найбільшого за розміром району столиці і спробували з'ясувати, чого чекати киянам від ще однієї зміни керівництва міста.

У якому стані ви отримали район і як ви оцінюєте майбутній обсяг роботи?

Я не можу сказати, що райони Києва знаходяться в жахливому стані. Служби працювали, фінансування, хоч і погане, але було. Через те, що я енергійна людина, холерик, мені хочеться, щоб усе робилося як можна швидше.

Сьогодні в районі дуже добре працює самоорганізація людей. В умовах, коли питання влади і фінансування не були визначені, люди організувалися самі. Зараз для мене з'явилася нове обставина – це конкуренція між районною адміністрацією, владою та громадськими організаціями.

Коли я був на боці громадських організацій як громадський активіст, я спонукав владу, щоб вона швидше працювала і давала результат. А тепер, на посту голови районної адміністрації, я намагаюся в конкурентній боротьбі природним шляхом перемогти громадські організації. Це нове відчуття для мене.

Мені здається, що ще одна причина підвищення активності громадських організацій у тому, що раніше була недовіра до влади і недовіра до виконання обов'язків і функцій.

Зараз недовіау збереглася?

Ми вже почали працювати разом з народною радою та самообороною. Результат вже є – вони почали слухати нас, з'явилося взаєморозуміння. Я думаю, що народні ради вже починають довіряти нам.

Я хочу, щоб люди повірили, що я хочу щось зробити. Але, об'єктивно, не можу я за один день, без грошей, без заступників і без вертикалі влади щось змінити. Ось дивіться: начальника міліції немає, цього немає, того немає. А це – вертикаль влади.

Не тільки в Голосіївському районі, але й в усьому Києві, існує проблема МАФів. Як із цим боротися?

Проблема МАФів у Києві, звичайно, глобальна. Але дуже багато залежить від людей. Коли ставили МАФ, що, жителі не могли вийти на вулицю? Їм же не подобається, що його встановлюють, вони про це говорять. Але часто нічого не роблять. У 90 % випадків люди не виходять, а потім – влада винна.

А ви вважаєте, якщо люди вийдуть, це щось змінить?

Звичайно. Люди ж вийшли на Майдан. І це – те ж саме. Якщо ми говоримо, що ми патріоти, то патріотизм починається з квартири, під'їзду, будинку, вулиці, мікрорайону та району. Патріотизм може бути пов'язаний не тільки з якимись героїчними діями . Він також може стосуватися місця, де ти живеш.

Я думаю, що результат буде тоді, коли думка громади і влади буде збігатися. У нас вже є хороший приклад, як громада впливає на ситуацію, як в мікрорайоні Теремки-1. Керівники служб, які прибирали звідти МАФи, мені говорили, що в цьому районі у них взагалі не виникало проблем. Народ прийшов, обступив МАФ і сказав: "МАФу тут не буде". Коли люди виходять, це дуже допомагає. Людей бояться і поважають. Особливо після Майдану.

Повертаючись до проблеми МАФів, спочатку потрібно визначити її причину – чому їх встановлюють? Все дуже просто – рішення суду. Якщо суди перестануть видавати такі рішення, МАФів не буде. Повірте, якщо брати 100 % МАФів по Києву, 80-85% встановлені за рахунок рішення судів. І, до речі, не Києва і не Голосіївського району, а суди Здолбунова, Херсона та інші. А потім вже ніякі органи, в тому числі і правоохоронні, не можуть нічого зробити – є рішення суду.

Що робити з пробками і транспортною інфраструктурою району, як розвантажити місто?

Більшість маршрутів громадського транспорту в Києві належать приватним перевізникам. Існує питання з приводу проведення тендерів на надання і якість їх послуг. Ось, коли ми з вами приходимо на автобусну зупинку і бачимо, в якому стані автобус, ми б не сіли туди. Але питання в тому, що автобус все одно буде стояти доти, поки не буде заповнений повністю. Думаю, міські служби повинні стежити за якістю наданих послуг.

По-друге, у нас існують кінцеві зупинки автобусів. Раніше там були кімнати відпочинку та вбиральні. На сьогоднішній день в Голосіївському районі на більшості маршрутів немає таких кімнат відпочинку і немає вбиралень. А це умови роботи водіїв. Чому тоді, коли надається право на маршрут, не розглядається питання розміщення місць для відпочинку?

До того ж існує проблема великого скупчення автобусів, як, наприклад, на станції метро "Либідська". Або проблема парковки. Наприклад, вулиця Червоноармійська, біля станції метро "Олімпійська". Вулиця – 4-смугова. Коли ми доїжджаємо до перехрестя, там з'являються припарковані машини, причому – по обидві сторони. Автоматом у нас забираються дві смуги. Потім хтось поставив машину ще на одній смузі і залишилася одна. І виходить, що на вулиці Червоноармійській до Либідської площі у нас постійно затори. Але ж поруч є підземний паркінг.

Або автовокзал. От скажіть, в якому європейському місті автовокзал знаходиться майже в центрі міста? І міжміський автобус їде фактично через центр міста. І так кожні 20-30 хвилин. При цьому у нас є кінцева зупинка на "Теремках".

Над якими напрямками ви, як голова Голосіївського району, будете працювати в першу чергу?

Перше, що б я зробив, – це зміна системи влади, створення виконкому, повернення районних рад для того, щоб у нас в районі був кошторис, а бюджет. Щоб район сам міг формувати свій бюджет.

Я – напівсирота, моя матір померла при пологах, через п'ять годин. У дитинстві я ходив у садок, де можна було залишатися з понеділка по п'ятницю, і дуже добре пам'ятаю своїх вихователів. Тому мені здається, що праця таких людей у нас не винагороджується. Як вчителів, так і працівників дитячих садів. Думаю, вже давно час прирівняти цих людей до статусу держслужбовців.

До того ж за останній час ми не побудували жодного садка, ми тільки оновлювали старі. А кількість дітей, слава Богу, збільшується.

У господарській сфері, в першу чергу, потрібно поважати працю наших двірників. По-перше, захищати їхню працю. По-друге, все-таки потрібно міняти мітлу і лопату на більш сучасні засоби.

Але це ж чималі гроші.

Моя бабуся казала: "Стукай, і двері відчиняться". Потрібно намагатися. Але, звичайно, під кожну реалізацію ідеї потрібні кошти. Неможливо, отримавши 10 гривень, зробити щось на 100.

У вас немає складнощів з народними радами і самообороною? Вони не заважають вашій роботі?

Деякі напрямки народних рад я не особливо підтримую. Але вони добре дисциплінують. Я думаю, що пізніше вони природним шляхом перейдуть в якісь інші формування, наприклад, як громадська рада при голові

Народна рада створювалася в період безвладдя з метою контролю. Небайдужі кияни, жителі району, почали збиратися самі. Я думаю, що в якийсь період це була форма контролю і допомоги. Зараз же потрібно відновити довіру до влади, щоб люди почали до нас звертатися.

У разі, якщо ми не можемо щось зробити, треба так і говорити: "Ми цього зробити не можемо у зв'язку, наприклад, з відсутністю фінансування". Але це ж буде чесно. З людьми треба спілкуватися, і поступово вони стануть довіряти.

Питання по Києву в цілому. Що робити з барикадами Майдану? Все частіше звучать репліки про те, що революція завершилася, і це питання потрібно якось вирішувати.

Людей, які пройшли Майдан, в яких стріляли, які закривали очі своїм загиблим товаришам, непросто зрозуміти. Вони знаходяться в постійній психологічній напрузі. Мені здається, що потрібно шукати компроміс. Киян просити бути толерантними, а представників Майдану – поважати киян. І спробувати зрозуміти, що кияни вже не те, щоб хочуть забути Майдан, вони просто хочуть жити далі.

Думаю, в першу чергу, потрібно спробувати домовитися з хлопцями з Майдану звільнити від барикад і наметів територію до КМДА. Вона вже все одно не несе ніякої цінності. А залишити барикади навколо сцени, навколо Будинку профспілок, на Інститутській. На мій погляд, люди це зрозуміють.