Олександр Марущак
Провідний редактор Київ Сьогодні Цього року влада Києва планує почати будівництво Великої кільцевої автомобільної дороги навколо столиці, також обіцяють почати будувати перші перехоплювальні паркінги. Крім того, в планах влади – продовжити гілку столичного метро до Броварів і створити київську агломерацію. Про це в інтерв'ю сайту "Сьогодні" розповів Володимир Прокопів, секретар Київради.
- Чому межі Києва не змінювалися з радянських часів? Кажуть, на них було накладено гриф секретності? Чи так це?
- Це не зовсім так. Межі Києва часто змінювалися. Ще в радянські часи до столиці приєднали кілька сіл: Биківню, Троєщину, Жуляни. І вони стали частиною міста. Уже за часів незалежної України до Києва приєднали село Пуща-Водиця. Тоді Київрада своїм рішенням ліквідував сільраду і передав майно Пущі-Водиці в комунальну власність Оболонського району.
Знаки, що вказують межі міста, стоять на місці. Історики не підтверджують той факт, що межі Києва перебували під грифом "секретно". У столиці не було систем протиракетної оборони, відповідно, не було потреби засекречувати її межі.
- Давайте поговоримо про створення столичної агломерації. Що планується створити?
- Ще кілька років тому тема створення агломерації "Великий Київ" викликала у жителів столичного регіону категоричний протест. Ми звернулися до всіх сіл і міст з пропозицією стати частиною київської агломерації. На той момент 90% відповіли відмовою. Їм це було не цікаво. Ми почали працювати з місцевою владою. Можу вам сказати, що зараз ситуація вже кардинально інша. Більшість міських громад хочуть стати частиною агломерації. Вони розуміють, що це взаємовигідна співпраця. Ми розвіюємо міф про те, що столиця хоче більше територій коштом області. Ніхто не зазіхає на землю тієї чи іншої міської громади! У разі створення київської агломерації йдеться винятково про те, що на всій її території буде створено гідну інфраструктуру і комфорт для жителів.
- Назвіть п'ять плюсів і п'ять мінусів створення столичної агломерації. Хто виграє від розширення меж Києва? Що отримають кияни?
- Тут потрібно говорити не про вигоду для Києва – її практично немає. Більше переваг отримають саме жителі тих населених пунктів, які приєднаються до столиці. Жителі приміських сіл і містечок фактично і так уже кияни, оскільки працюють у столиці і платять тут податки. Щоранку (до карантину. – Авт.) в столицю приїжджає пів мільйона людей, а ввечері вони залишають Київ. Це майже 30% населення Київської області. Отже, в результаті приєднання вони зможуть користуватися результатами соціально-економічних, культурних та інших проєктів, в які вони вкладають власні кошти як платники податків. Тобто вони отримають столичну прописку, зможуть лікуватися в столичних лікарнях, а діти будуть ходити в київські школи і дитячі садки.
У разі створення київської агломерації можна буде вирішити проблеми доріг та інженерних комунікацій у селах і містечках, скоординувати й поліпшити рух громадського транспорту. Адже тоді частина столичного бюджету буде направлятися на благоустрій та розвиток населених пунктів, рівномірно з іншими районами Києва.
Щоб знизити транспортні навантаження на столичні дороги, ми зараз працюємо над створенням перехоплювальних паркінгів. Жителі області зможуть залишати там свої автомобілі, пересідати на комунальний транспорт і далі їхати на роботу. Це значно розвантажить трафік у місті й додасть комфорту як киянам, так і жителям передмістя.
- А чи вистачить у столиці місць під створення перехоплювальних паркінгів? Багато ділянок у Києві, які називали раніше, вже забудовані. Наприклад, планувався перехоплювальний паркінг біля метро "Харківська", але цю територію вже активно забудовують черговим ТЦ.
- Щодо конкретному випадку біля метро "Харківська" – потрібно розбиратися. Але можу вас запевнити, що в передмісті та в Києві достатньо місць для облаштування таких паркінгів.
- Можете назвати конкретні ділянки, де вони з'являться?
- Я думаю, що дуже скоро з'являться проєкти рішень Київради про такі ділянки. Сподіваюся, що нас у цьому питанні підтримають й інші місцеві ради і ми перейдемо вже до конкретних дій зі створення таких перехоплювальних паркінгів. Навіть більше, я впевнений, що скоро можна вже буде зустрітися з вами на такому паркінгу і поговорити про те, як він працює.
- Жителі селища Коцюбинське, наприклад, теж хотіли стати частиною столиці, але офіційно так і не стали. У чому причина і коли селище увійде до складу Києва?
- Коцюбинське – де-факто територія Києва. Більшість жителів цього селища працюють у столиці. У разі приєднання до Києва вони отримають ті самі преференції, що і кияни. А історія цього питання така: в 2018 році жителі селища Коцюбинське під час громадських слухань проголосували за приєднання до столиці. У голосуванні взяли участь 1337 осіб – 61% від загальної кількості жителів. Зі свого боку Київрада підготувала і ухвалила рішення про приєднання Коцюбинського і звернулася до Верховної Ради з відповідним проханням. Згідно із законом, межі Києва встановлює саме парламент. Загалом, мешканці Коцюбинського своє слово сказали, Київ – теж. Тепер рішення за народними депутатами. Якщо розглянуть це питання в "турборежимі" – вистачить двох днів, якщо ж закриють очі – процес може затягнутися на роки.
- Коли буде створено київську агломерацію? Через рік, два чи три?
- Робити прогнози – справа невдячна. Ми вже працюємо над цим питанням кілька років. І спочатку зіткнулися з повним негативом і незгодою передмість. Зараз більша частина передмість хоче увійти в агломерацію і динамічно розвиватися разом з Києвом.
- Так, але люди в передмісті бояться, що у них може з'явитися сміттєсортувальна станція або якесь шкідливе виробництво...
- Ми працюємо над усуненням цих страхів, чуток і домислів. Чітко пояснювали колегам і місцевим жителям свої наміри та плани. Люди розуміють: якщо прийде відповідальний інвестор і прибере сміття, очистить територію, то це буде вигідно насамперед цьому селу. І деякі самі просять створити таке виробництво або відкрити біля їхнього селища технопарк. Це навчання для дітей, додаткові робочі місця, навіть нерухомість біля такого технопарку зростає в рази. Тому, перш ніж щось робити, громадськість має бути добре поінформована. Тоді відразу змінюється ставлення до нововведення.
- Чи знайдено в питанні створення київської агломерації спільну мову з Київською обласною державною адміністрацією?
- Був момент, коли на цю тему з нами навіть не хотіли розмовляти. Хоча Київ і область мають дуже багато спільних позицій. Зараз ми в процесі консультацій. Щоб ефективно будувати інфраструктуру і розв'язувати спільні проблеми, київська влада запропонувала 11 міським та 50 сільським радам об'єднатися в київську агломерацію. Поки це буде асоціація, майданчик для дискусій і консультацій щодо спільних проблем та їхнього вирішення.
До речі, разом з областю ми реалізували проєкти по ремонту доріг. А також завершуємо проєкт будівництва Київської об'їзної дороги і вже ведемо діалог про будівництво Великої кільцевої автомобільної дороги (ВКАД) навколо Києва.
- На якому етапі перебуває цей масштабний проєкт?
- Роботи планують розпочати в цьому році. Реалізацію цього проєкту для Києва важко переоцінити. Зрозуміло, що за рік чи два дорогу не побудуєш. До складу ВКАД входить будівництво двох мостів, адже наявні в Києві значно перевантажені. Поява цієї дороги забезпечить повне виведення транзитного транспорту з вулиць Києва, що, своєю чергою, розвантажить транспортні артерії і мости. Вони вже не витримують шалених навантажень.
У жовтні 2019 року був підписаний договір між "Укравтодором" і китайською компанією з будівництва першої черги Великої кільцевої автомобільної дороги навколо Києва. Протяжність першої черги складе 50 кілометрів. Ця ділянка з'єднає траси Київ-Житомир і Київ-Одеса. Це зніме навантаження в цьому напрямку, оскільки воно є найбільш перевантаженим. Далі нам потрібно рухатися щодо інших черг будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги. Цей проєкт важливий не тільки для Києва, а й для всієї країни. Весь транзитний транспорт з Європи на Лівобережжя України (і навпаки) рухається через Київ. А іноді вантажівки просто проїжджають через центр міста. Такого немає в жодній європейській столиці!
- Раніше говорили, що проїзд деякими ділянками Великої окружної дороги буде платним. Це питання зараз обговорюється?
- Скажу відверто – обговорюються всі, серед них і платні ділянки дороги. За даними Мінінфраструктури, в 2018 році будівництво першої черги ВКАД оцінювалося в 400 мільйонів доларів. Реалізація цього масштабного проєкту торкнеться десятків населених пунктів у Київській області. На час її будівництва з'явиться робота для 30 тисяч людей. Зараз вирішується питання передачі й вилучення земельних ділянок під будівництво ВКАД у держвласність. Також фахівці вирішують, де з'являться два нові мости (раніше розглядалися варіанти: біля міст Українка і Вишгород). Це найважливіший проєкт, від реалізації якого виграють усі його учасники.
- Останнім часом знову заговорили про можливі плани продовжити гілку Київського метрополітену до Броварів. Це дійсно вивчається і може стати реальністю?
- Так, місто розглядає можливість продовження столичного метрополітену в сторону Броварів. Така можливість вивчається. Я вважаю, що в разі, якщо не буде знайдений сторонній інвестор або держава не зробить це національним проєктом, як це робиться в усьому світі, де міста-супутники пов'язані електротранспортом зі столицею, то цей проєкт буде реалізований в межах створення київської агломерації. Втім, усе потрібно робити поетапно – закінчувати одні проєкти та починати інші.
- Перед виборами людям часто обіцяють і будівництво тролейбусної гілки Київ-Ірпінь, але після виборчої кампанії все раптово забувають про обіцянку... Чи може з'явитися такий тролейбусний маршрут?
- У межах співпраці між міськрадами Києва та Ірпеня такої домовленості поки немає. Але в межах реалізації проєкту столичної агломерації "Великий Київ" питання транспортного сполучення буде першим, яке ми будемо вирішувати. І не тільки з Ірпенем, а й з іншими містами-супутниками, наприклад з Вишгородом.
- Київ зараз живе в режимі карантину. І вже четвертий день без метрополітену. Як ви вважаєте, чи потрібно було зупиняти роботу підземки?
- Якщо відверто, то я особисто був проти повної зупинки роботи Київського метрополітену. І це при тому, що я повністю підтримую дії з приводу введення карантину і загалом обмежень по країні. Ми з депутатським корпусом Київради були готові давати уряду свої рекомендації, щоб частково відновити роботу метро. Але прем'єр-міністр міністр України заявив, що це принципова позиція уряду і метрополітен в Києві не працюватиме до 3 квітня. Тому – є постанова уряду, і вона обов'язкова до виконання. У цій ситуації давати рекомендації – зайве.
- Через введення обмежень на транспорті багато працівників з регіонів не можуть потрапити на роботу до столиці. Київрада буде якось вирішувати цю проблему?
- Проблема вже вирішена. Є рішення нашої комісії з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, де вказано, що профільний департамент КМДА має забезпечити логістику для того, щоб стратегічні підприємства – лікарні, підприємства оборонної сфери, "Київтеплоенерго", "Київводоканал" – могли працювати без перебоїв. Люди зможуть вчасно приїжджати на роботу.
- Чи вистачає місту медичних масок і чи будуть містяни забезпечені достатньою кількість продуктів? Все частіше з'являються фото порожніх полиць міських магазинів.
- Насправді в місті немає проблем ні з доставленням продуктів, ні з медичними масками, ні з туалетним папером. Порожні полиці через те, що люди відразу почали купувати всі ці товари. А дехто, піддаючись паніці, робить це про запас. Все завозиться в магазини і розкуповується до вечора. Але порожні з вечора полиці вже вранці знову будуть повними. Думаю, з часом зникне паніка і люди зрозуміють, що нічого не бракує. Особливо коли закуплене про запас почне у них псуватися, вони відразу перестануть це робити. Ми тримаємо ситуацію під контролем. У четвер Київ отримав 36 нових автомобілів швидкої допомоги, які обладнані сучасною технікою, наприклад апаратами штучної вентиляції легень. Ці автомобілі дуже потрібні місту і врятують не одне життя киян. У тому, що така техніка закуплена, багато в чому заслуга мера Києва і Київради.
Другу частину інтерв'ю читайте найближчим часом на сайті "Сегодня".
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми