Багато років процеси передачі землі в оренду та отримання дозволу на будівництво житлових будинків вважалися одними з найскандальніших і корумпованих в українській столиці. За рік з невеликим роботи нинішнього Київради багато що змінилося: від введення мораторію на будівництво в історичній частині Києва і до боротьби з вже зведеними незаконними висотками. Про це, а також про перспективи розвитку Києва ми поговорили з депутатом Київради, головою комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування Володимиром Прокопіва.
- Ви є головою комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування. Чим саме займається комісія?
- Формуванням політики міста у сфері містобудування, архітектури та землекористування. Кожну справу, яка стосується цієї тематики, перед тим як потрапити на розгляд в зал Київської міської ради, проходить нашу комісію. У комісії працюють депутати, що є фахівцями в цій сфері. Крім того, залучаються керівники профільних департаментів, а також громадські організації. Завдяки цьому в зал не потрапляють "сирі" проекти рішень. Якраз за це критикували наших попередників – коли на голосування в зал виносилися питання без попереднього опрацювання, а наслідки цього сьогодні ми, на жаль, спостерігаємо на вулицях міста.
- Скільки часу ви очолюєте комісію? І що було для вас найскладнішим?
- Очолюю з червня минулого року. Коли я прийняв це непросте рішення – стати головою комісії, віддавав собі звіт, куди йду і який вантаж доведеться на себе звалити. Я лише приступив до роботи, як у ЗМІ з'явилася низка статей, де писали про нібито існуючі домовленості голови комісії із забудовниками, і про те, що я лобіюю їхні інтереси. Це публічна посада, і ти щодня витримуєш всілякі атаки. Звикнути до цього і приймати вірні рішення, незважаючи на тиск, який чинили, було, мабуть, найскладнішим. Але ми прийшли до Київради, щоб захищати інтереси киян, і робимо це, незважаючи ні на що.
- Які результати роботи комісії ви б відзначили на цей момент?
- Насамперед, кардинальним чином змінилася робота комісії. Вона зараз функціонує безпрецедентно публічно, і сподіваюся, що більше ніхто не зажене її "в тінь". Всі документи – проекти, висновки експертів, рішення – знаходяться у відкритому доступі. На засідання комісії може прийти будь-який киянин і висловити свою позицію з будь-якого даного питання. До думки громадськості депутати комісії прислухаються.
Є багато конкретних рішень, якими ми пишаємося. Це мораторій на забудову в центральній історичній частині міста. У цьому питанні найприкріше те, що мораторій був прийнятий в 2015 році, а не 20 років тому, – ми б могли зберегти історичну частину столиці. Але введення мораторію навіть зараз дає гарантію того, що в центрі міста не виросте черговий бетонний монстр.
Прийнято багато рішень з повернення зелених зон у комунальну власність міста Києва, саме як зелених зон, а не іншого цільового призначення. Також ми прийняли рішення по тисячах справ, які порошилися в чиновницьких кабінетах десятиліттями, а кияни оббивали пороги різних інстанцій по колу.
- Земельна комісія Київради була найбільш корумпованою та одіозною. Як вам вдалося позбутися цього "спадщини"? Як земельні питання вирішуються зараз?
- Від цього "спадщини" буде неможливо позбутися ні мені, ні ще декільком комісіям після мене, тому що за 25 років напрацьовано в Києві дуже багато і багато прийнято таких рішень, які, на моє глибоке переконання, не мали права на існування. Але вони є. Там, де можна щось змінити в кращу сторону, намагаємося це робити.
- Скільки заробляє місто на використанні одного з найголовніших своїх ресурсів – землі?
- За підсумками 2014-го ця сума перевищила 2 мільярди гривень. Вважаю, що при нормальній законодавчій базі і правильній політиці місто може збільшити цей дохід як мінімум удвічі.
- Скільки землі, вкраденої в міста, вже вдалося повернути?
- Комісія вже прийняла рішення щодо повернення міській громаді понад 200 гектарів, більше 150 з них – це ліси, парки та сквери. Київська влада не дозволить знищувати зелені зони міста. Багато повернули невеликих ділянок по 10, 20 соток – це так звана міжквартальна забудова, коли у дворі будинку замість дитячого майданчика або футбольного поля хотіли щось будувати. Як правило, жителі протестували проти цього роками. Зараз земельні ділянки повернені їх справжнім власникам, тобто людям, які проживають у цих будинках, і ці ділянки є їх прибудинковою територією.
- Хочу ділянку землі в Києві. Мені її реально отримати? І що для цього потрібно?
- Перелік документів для отримання земельної ділянки є на сайті Київради. Але хочу відразу озвучити нашу статистику: за рік роботи комісія не видала жодного вільного земельної ділянки. До нашим попередникам в земельній комісії найбільше запитань було якраз з приводу виділення вільної землі. Один з них – чому ділянки, на яких люди мають будинок і проживають десятиліттями, вони не можуть оформити у власність, тобто приватизувати, оскільки у Київраді до них просто не доходить черга, але при цьому вона доходить до тих, хто хоче взяти вільні ділянки з комунальної власності? Тому ми, в першу чергу, зайнялися саме тими справами, вирішення яких люди чекали десятки років.
Що стосується вільної землі, то Київрада як представник міської громади має право визначити, чи варто надавати цю ділянку саме вам, або, можливо, учаснику АТО, або багатодітній сім'ї. Зараз на комісії ми розглядаємо виділення земельних ділянок тільки сім'ям загиблих в АТО. Підкреслюю: кількість виданих вільних земельних ділянок із земель запасу міста за останній рік дорівнює нулю.
- Уже багато років в повітрі висить питання визначення меж Києва. Те область, то Київ незадоволені. Яка ситуація зараз?
- Нині з цього питання вже ніякого конфлікту між містом і областю немає, всі населені пункти без винятку, які сусідять з Києвом, поставили свій підпис під документом, що визначає межі столиці. Потрібно ще пройти певну процедуру, але я впевнений, що найближчим часом межі міста будуть затверджені.
- Будівництва в історичній частині міста. Як бути з тими будівлями, які вже побудовані?
- Є кілька активних гарячих точок у місті, де зведені, як їх охрестила громадськість, "монстри". Один з них у Десятинному провулку. Наша піврічна дискусія із забудовником про те, як має виглядати будинок, закінчилася тим, що він демонтує два зайві поверхи і призведе будівля в передбачений спочатку вигляд. Мова йде про висотності, яка в історичній частині Києва не може перевищувати 27 метрів. Після демонтажу висота будівлі складе 26,5 метра. На черзі – скандальна забудова на Ярославовому Валу. Позиція нинішнього мера Віталія Кличка і нашої комісії – будівництво в Києві має вестися відповідно до містобудівних норм і не суперечити інтересам киян.
Мова йде не про конкретні об'єкти, а про політику міста в цій сфері. Демонтаж "зайвих" поверхів свідчить про те, що забудовники вже не можуть "домовитися" з міською владою, і у них тепер лише один вихід – привести об'єкт і документи у відповідність до чинного законодавства. З боку київської влади це не разова акція, а послідовна політика міста у відношенні всіх подібних забудов. Щоб всі забудовники зрозуміли, що не варто спочатку будувати "шедевр", а потім пробувати домовитися. У результаті кількість таких гарячих точок по місту буде мінімальним або їх не буде взагалі.
- Житлові будинки в столиці будують десятками, а школи та дитячі садки, яких не вистачає, немає. Що плануєте в цьому напрямку?
- З початку року ми не видали жодного дозволу на будівництво там, де немає детального плану території. ДПТ, – це план забудови мікрорайону, в якому чітко визначено, що і де, який висотності має бути побудовано, де повинен бути садок, школа або парк. План проходить обов'язкову процедуру громадських слухань. І ДПТ не може бути затверджений Київрадою, якщо він не передбачає будівництво садочків чи шкіл на стільки місць, скільки має бути за нормативами в районі житлової забудови. Інвестори повинні розуміти і закладати в ціну квадратного метра не тільки безпосередньо вартість будівництва житла, а й інфраструктури, яку київська влада зобов'яже їх побудувати, щоб заселяються в нові будинки люди відчували себе комфортно. І, за нашими підрахунками, якщо забрати все "зайве" із собівартості квадратного метра, замінивши це соціальної складової, вартість метра буде не підвищуватися, а зменшуватися. До того ж нинішня влада повертає місту ті приміщення дошкільних установ, які раніше використовувалися не за призначенням, тобто розриває договору оренди на них. Це також сприяє зменшенню дефіциту місць у дитсадках Києва.
- Як можна вирішити питання із забудовою цілих житлових районів, наприклад, на Позняках? Будинки будуються будинок-в-будинок, не дотримуються правила, не вистачає парковок, все тротуари заставлені машинами, людям просто ніде пройти, а мамам – проїхати з колясками.
- Мені дуже близька ця проблема, бо сам живу в такому будинку. Це кам'яні джунглі, де проїхати з коляскою, а часом і пройти, не обходячи автомобілі, дуже складно. Вирішення цього питання – не в площині конкретного двору, а в загальній політиці міста, яку реалізовує команда Віталія Кличка. Для вже забудованих мікрорайонів ми будуємо багатоповерхові паркінги, щоб створити вільну зону у дворах. Нові забудови будуть проводитися відповідно до детальними планами, де буде передбачено місце для паркування такої кількості автомобілів, які можуть бути у мешканців даного будинку відповідно до розрахунків. І в цих мікрорайонах не буде проблем ні у власників машин, ні у мам з колясками.
- Стартувала виборча кампанія. З чим йдете до виборців?
- На місцевих виборах людей цікавлять не стільки загальнонаціональна політика і проблеми, скільки проблеми їхнього округу, їхнього двору і вдома. Вони прагнуть делегувати в Київраду ефективного менеджера, який буде представляти їх інтереси і займатися вирішенням проблем саме їх округу. Я балотуюся там, де живу, і своїм сусідам, на підставі того, що вже зроблено за рік, пропоную себе в якості такого менеджера. Що стосується нашої команди "Солідарність", то ми йдемо до виборців за підтримкою, щоб завершити величезна кількість початих командою Віталія Кличка проектів, реалізація яких дозволить зробити Київ комфортним для життя європейським містом.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми