Олександр Марущак
Провідний редактор Київ Сьогодні 
У Києві активно обговорюють можливість знесення старовинного будинку біля Європейської площі, заради будівництва величезного будинку висотою 160 метрів. Про це заявляють київські активісти і запевняють, що не допустять знесення старого будинку на Грушевського, 4-б. Ми поцікавилися у забудовника: що вони хочуть побудувати в цьому місці і чи буде це саме хмарочос.
У ТОВ "Грааль" запевняють, що ще у 2003 році керівництво Києва ухвалило рішення про реконструкцію Європейської площі і будівництво домінантної будівлі на початку Хрещатика.
Тоді місто оголосило конкурс на залучення інвестора для реалізації інвестиційного проєкту. Він передбачав реконструкцію Європейської площі та будівництво підземного паркінгу (від Майдану Незалежності до Європейської площі і вулиці Грушевського), підземного торгового центру та офісно-готельного комплексу з готельними апартаментами на місці будівлі за адресою Хрещатик, 5.
Конкурс виграла компанія "Грааль", був підписаний інвестиційний договір з КМДА.
"Ми взяли на себе зобов'язання викупити всі сусідні будівлі та споруди, які перебувають у плямі забудови ділянки за адресою Хрещатик, 5. Виплатити компенсації за ринковою вартістю, зокрема, власникам всіх житлових і нежитлових приміщень. Після цього повинні були знести ці будівлі для початку будівельних робіт. Першим ми знесли будівлю на Хрещатику, 5 і оголосили відкритий конкурс на кращу архітектурну концепцію про'кту офісно-готельного комплексу. І тут нам заявляють в КМДА, що після знесення будівлі відкрився чудовий вид на Хрещатик до Європейської площі. Мовляв, це дуже красиво і добре ... Нас попросили зміститися в глиб кварталу і не забудовувати гарний вид. А натомість пообіцяли збільшити обсяги плями для забудови. Йдеться про будівлю, де був телеканал "Київ" і кілька інших прилеглих до нього будівель", – розповідає сайту "Сьогодні" Ірина Окунєва, генеральний директор ТОВ "Грааль".
ЗНЕСТИ БУДИНОК, ЩОБ УКРІПИТИ СХИЛ
Коли почали обстежувати будівлі на Хрещатику, 5-а, 5-б, 5-в, то зрозуміли, що вони конструктивно пов'язані з будівлею на Грушевського, 4-б.
"Будинок за цією адресою нам спочатку був не потрібен. Навіщо зайві розтрати? Якби ми почали тоді роботи, то ця стара будівля могла б зруйнуватися. Ми погодилися просунутися вглиб кварталу і до інвестиційного договору були внесені доповнення. Почали займатися відселенням жителів і виплатою компенсацій. Потім з'ясувалося, що схил, на якому стоїть Жовтневий палац, дуже нестійкий і його необхідно зміцнити. Для цього нам знадобилася додаткова ділянка, де знаходиться будинок по Грушевського, 4-б. І ми отримали цю будівлю за рішенням Київради, зайнялися відселенням. Всім жителям цього будинку були куплені нові квартири. Причому, за тією ціною і в тих районах, які обрали мешканці", – додає гендиректор.
ВІЙНА В СУДАХ
У 2014 році власники дізналися, що будівлі по Грушевського, 4-б наданий охоронний статус. І зносити будинок, після всіх виконаних інвестиційних зобов'язань, вони не мають права. Компанія почала в суді оскаржувати це рішення.
"Ми вважаємо, що надання охоронного статусу було вчинене з порушеннями, що підтвердилося рішенням суду. Після чого, ми чекали шість місяців, поки Мінкульт вилучить будівлю з реєстру пам'ятників", – додає Ірина Окунева.
Вона зазначає, що реалізувати проєкт постійно щось заважає, то фінансова криза, то збір дозвільних документів, то оновлення самого проєкту за рекомендаціями громадськості та структур КМДА, а найбільше нарікає на активістів, які, нібито, захищають будівлю на Грушевського, 4 б.
ЗАВАЖАЮТЬ АКТИВІСТИ
"Псевдо-активісти заважають нам працювати вже 12 років. Будівлю на Грушевського, 4-б, ми отримали у власність за рішенням Київради, а також з повним пакетом погоджувально-дозвільної документації від всіх контролюючих та зацікавлених організацій, починаючи від Мінкульту до департаментів КМДА. А ці люди його просто захопили. Будинок горів двічі, і ми здогадуємося, з якої причини. Крім цих активістів там нікого не було, до речі, їх примусово виселили з будинку майданівці. Ми не збираємося нікому давати хабара або вести переговори з людьми, які обливають брудом інвесторів і наш проєкт", – зазначає Ірина Окунєва.
За її словами, інвестори проєкту заплатили за ці роки понад 20 мільйонів доларів до бюджету Києва.
"Ще 10 мільйонів витрачені на виплату компенсацій за майно, дослідні, проєктні та інші роботи. Плюс виплати за кредитами. Це великий інвестиційний проєкт! Інвестори вклали в нього величезні гроші, а кілька людей не дають розпочати роботи, влаштовують пікети, пишуть кляузи, фейковий статті, наймають тітушок. Як інвестору працювати в таких умовах? , – обурюється Окунєва.
ТАБАЧНИК ДАВНО В МИНУЛОМУ
Також Окунєва заперечує зв'язок проєкту з прізвищем Табачника. Хоча підтверджує, коли тільки починали цей проєкт, одним з інвесторів ТОВ "Грааль" був Михайло Табачник.
"Він – відомий бізнесмен і ніколи не був пов'язаний з політикою, а тим більше з політичною діяльністю свого брата – Дмитра Табачника. У 2013 році Михайло продав свою частку іноземних інвесторів і з цього часу не має жодного відношення до проєкту. Але цю тему продовжують всі обговорювати. На сьогоднішній день у нас три інвестори – з України, США та Ізраїлю", – зазначає Окунєва.
ЩО ЗРЕШТОЮ ПОБУДУЮТЬ?
За словами генерального директора компанії, земельна комісія Київради погодилася продовжити їм договори оренди земельних ділянок.
"З поступовим викупом будинків нам відводили землю під ними. Три ділянки вже у нашій власності, ще дві в оренді та її строк був продовжений. Також нам погодили відведення земельної ділянки під будівлею на Грушевського, 4-б, його ще мають розглянути на сесії Київради", – розповідає Ірина Окунєва.
Вона зазначає, що цей інвестиційний проєкт має два об'єкти інвестицій – паркінг під Європейською площею і будівництво готельно-офісного комплексу з готельними апартаментами. Об'єкти взаємопов'язані, тобто, від масштабів і висотності комплексу буде залежати, яким зроблять паркінг під площею. Судячи з усього, будівля доведеться заново проєктувати.
Паркінг під Європейською площею буде дворівневим і розрахований щонайменше на 500 паркомісць. Все залежить від того, які містобудівні умови забудовник отримає від міста. А ось яким за висотністю буде готельно-офісний комплекс, поки невідомо.
"Перший варіант проєкту був розрахований на висоту 160 метрів. Ми узгодили його на рівні КМДА, проєкт проходив держекспертизу, як експериментальна будівля. Після економічної кризи в 2009 році банки змінили умови фінансування і нам довелося знизити висотність будівлі до 78 метрів. Розглядалися різні концепції і функціонал ... Але на цей момент ми не можемо сказати, яким буде цей будинок – 36, 45, 60 метрів. Все залежить від того, яку висотність нам дозволить місто. Зараз немає конкретики ані щодо висоти, ані щодо поверховості", – зазначає Ірина Окунєва.
Раніше ми повідомляли, що Міністерство культури пропонує зменшити штраф за руйнування історичних пам'яток з максимального розміром 170 тис. грн до 20,4 тис. грн. КМДА вимагає зняти цей законопроєкт з розгляду, оскільки він не спрямований на захист об'єктів культурної спадщини.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми