Заступник голови КМДА Петро Пантелєєв: "Конкуренція змусить ЖЕКи працювати краще"

27 квітня 2017, 09:00

Новини Києва

З ПЕРШИХ ВУСТ .У столичній мерії повідомляють, що Віталій Кличко доручив всім комунальним ЖЕКам розробити плани підвищення якості послуг. Керівництво міста обґрунтовує це великою кількістю скарг киян, незадоволених якістю роботи ЖЕКів. Щорічно на телефон міського контакт-центру надходить близько 5-6 тис. звернень та скарг подібного роду. Яке майбутнє київських ЖЕКів? Чи може вплинути звичайний житель столиці на виконавців послуг? Як міська адміністрація вирішуватиме питання утилізації сміття? Про це говоримо з заступником голови Київської міської державної адміністрації Петром Пантелєєвим.

Реклама

- Петре, минулого тижня ви зробили заяву з приводу незадовільної роботи ЖЕКів та доручили їм розробити плани поліпшення сервісу. Що має на увазі таке доручення?

- Дійсно, таке доручення мера Віталія Кличка є. І воно, в першу чергу, ґрунтується на оцінці киян, на тому, що ми кожен день бачимо у дворах і під'їздах. Ми вивчили рівень звернень людей на міському контакт-центрі. Щомісяця ми отримуємо 300-500 скарг на неякісну роботу ЖЕКів, на їхню недостатню комунікацію з людьми, на постійні відповіді про відсутність фінансування. У зв'язку з цим в місті прийнято рішення розробити плани поліпшення роботи підприємств, оцінити ресурси і розробити конкретні індикатори успішності. Адже до цього ми працювали, по суті, в антикризовому режимі, рятуючи ситуацію в галузі, яка перебувала на межі зупинки.

- Скільки в Києві ЖЕКів і скільки з них – комунальні?

- У столиці 11,4 тис. багатоквартирних будинків. З них близько 8,4 тис. обслуговують муніципальні організації, це близько 70%. Якщо говорити про структуру, то в місті працюють 10 комунальних керуючих компаній. По одній в кожному районі. До складу цих керуючих компаній входять ЖЕД – житлово-експлуатаційні дільниці. Вони займаються обслуговуванням житлового фонду, поточним ремонтом, прибиранням і т. ін.

Реклама

Два роки тому ми проводили структурну оптимізацію в сфері ЖКГ міста. Ми скоротили кількість адміністративного персоналу і невиробничих витрат на 60%.

- Що значить "невиробничих витрат"?

- Це утримувати цілу армію керівників, їх заступників, службових автомобілів і іншого. Існували статті витрат, які безпосередньо не впливали на надання послуг людям. Внаслідок оптимізації, ініційованої Віталієм Кличком, ми заощадили кошти і отримали можливість не підвищувати тарифи на утримання будинків і прибудинкових територій, незважаючи на зростаючі ціни на електрику, паливо та інші витрати.

- На ваш погляд, що має стати стимулом, для того щоб ЖЕКи почали працювати краще, наприклад, як приватні підприємства?

- Відразу скажу, інформація про те, що всі комерційні ЖЕКи працюють відмінно, – міф. Це вам підтвердять безліч людей, від яких ми отримуємо звернення про кабальні умови співпраці з приватними структурами. Це вже питання необхідності змін законодавства та підвищення відповідальності всіх ЖЕКів за неякісні послуги.

Реклама

Роботу будь-якого підприємства повинні стимулювати конкуренція і боротьба за клієнта. Комунальні ЖЕКи – не виняток. Кожен раз я говорю керівникам керуючих компаній: або ви працюєте оперативно і якісно, або люди просто відмовляться від вас.

Є три головні завдання: зрозумілий і наявний для жителів стандарт обслуговування, фінансова стабільність (відсутність боргів за електрику, воду, паливно-мастильні матеріали, закупівля необхідної техніки), а також гідні умови праці робочого персоналу.

- У ЖЕКах неодноразово скаржилися на брак кадрів. Скільки двірників і сантехніків не вистачає місту?

- Сьогодні на міських підприємствах працює 4,6 тисячі майстрів з прибирання або, як їх прийнято називати, двірників. Укомплектованість становить лише 62,7%, тобто нам не вистачає більше 3 тисяч двірників. А територія прибирання далеко не маленька: це 25 тисяч під'їздів і більше 40 мільйонів квадратних метрів дворів. Норма обслуговування – 3174 м кв. Однак за фактом через брак персоналу навантаження на наших двірників набагато більше.

Не краща й ситуація з кількістю ремонтників: їх дві тисячі. Рівень укомплектованості – теж близько 70%. Я вже не кажу про заробітну плату. На сьогодні вона становить 2,5-3 тис. грн. У зв'язку з цим кадровий голод в сфері ЖКГ, на жаль, закономірне явище. Ми повинні розуміти, що професійних людей, а тим більше молодих фахівців, при таких умовах і оплаті праці ми не знайдемо.

Реклама

- Можливо, необхідний більш жорсткий контроль за керівниками ЖЕКів, які зобов'язані забезпечити умови для своїх працівників?

- Це, безумовно, потрібно. Наприклад, впродовж опалювального сезону ми звільнили в ЖЕКах більше 40 людей, в тому числі 12 керівників. Причини різні, але в основному це непрофесійна робота, ігнорування звернень людей, різного роду зловживання. На мій погляд, це досить жорсткий контроль. Але є й інша сторона медалі: хто прийде на місця звільнених людей і які умови праці ми можемо їм запропонувати?

Позиція мера Києва, який бачив безліч міст з розвиненим комунальним сервісом, наступна: будь-який контроль повинен бути розумним і справедливим. Не можна діяти лише адміністративними методами, не можна стукнути по столу і сказати: "Працюйте краще!" Потрібно виявити причини проблеми. І саме так ми і намагаємося діяти – розібратися у всьому до дрібниць і поступово впроваджувати зміни. Керівники керуючих компаній одностайно звітують, що зараз підприємства працюють в умовах тарифів, які покривають близько 50% витрат. Тариф не підвищувався з 2010 року. Це об'єктивна реальність, яка також впливає на показники якості.

В тренді
Струмом не вб'є. Хто буде користуватися дефібриляторами в метро Києва
В тренді
Поліція: Кагарлицького насильника п'ятирічної дівчинки не зможуть посадити до в'язниці
В тренді
У Києві екснардеп "кришував" нелегальну торгівлю у підземних переходах (оновлено)

- Чи відрізняються тарифи комунальних та комерційних ЖЕКів?

- Відрізняються, причому в рази. Зараз середній тариф, який застосовується муніципальними керуючими компаніями, становить 2,85 грн/м кв. до 20 числа і 3,14 грн/м кв. – після 20 числа. Я нагадаю, що в Києві діє унікальна знижка в розмірі 10% на послугу з утримання будинків і прибудинкових територій, якщо житель оплатив її до 20-го числа місяця, наступного за періодом оплати.

Якщо порівнювати тариф комунальних підприємств і вартість аналогічних послуг в комерційних структурах, то тариф в приватних ЖЕКах становить в середньому від 7 грн/м кв.

- Що входить до тарифу?

- До тарифу комунального ЖЕКу входить 17 послуг. Найвитратніші – прибирання будинку і прибудинкової території, а також поточні ремонтні роботи. В тариф також включено обслуговування і електрифікація ліфтів, утримання внутрішньобудинкових мереж, прибирання снігу, вивезення сміття та інше.

-  Багато киян стверджують, що частина цих послуг в їхніх  будинках взагалі не надавалася або надавалася абияк. Чи зобов'язані люди в цьому випадку платити?

- Якщо послуга не надається або надається неякісно, житель має повне право на перерахунок. Наприклад, минулого року міська житлово-комунальна інспекція за заявами людей ініціювала перерахунок на суму понад 100 тис. грн за неякісну роботу ліфтів.

Але наше завдання – зробити так, щоб перерахунок не знадобився. Ми можемо скільки завгодно говорити про проблеми сфери ЖКГ, але правда в тому, що жителя не повинні хвилювати наші управлінські проблеми. Він заслуговує, щоб послуга, за яку він платить, виконувалася вчасно і в повному обсязі.

- Ви торкнулися теми сміття, і я не можу не запитати, що планує Київ робити зі сміттям, п'ятим полігоном і чи відповідає дійсності інформація про те, що столиця пропонує вивозити відходи до Чорнобиля?

- Почну з останнього. Інформація про намір вивозити сміття до Чорнобиля не відповідає дійсності. Ми вивчали різні варіанти в процесі підготовки нової концепції для міста. Вивчали і цей варіант, але законодавством вивезення сміття або його залишків до зони відчуження заборонене, і ми його більше не розглядаємо.

Як я вже сказав, міська адміністрація за вказівкою Віталія Кличка розробила Концепцію міста стосовно твердих побутових відходів. Це принципово нова система, яка буде відповідати законодавству України і одночасно функціонувати з орієнтиром на кращі світові практики. В першу чергу, вона будується на принципах Директиви ЄС "Про відходи та скасування деяких Директив". Наші головні цілі – сортування і будівництво нових сміттєпереробних потужностей, що дасть можливість поступово зменшувати кількість похованих відходів. Від практики поховання Європа активно відходить на увазі негативних екологічних наслідків. Тверді побутові відходи не можна захоронити без попередньої переробки, яка мінімізує ризики для навколишнього середовища.

У Києві яскравим прикладом наслідків поховання є робота п'ятого полігону, якому понад 30 років і який тривалий час не експлуатувався належним чином. За два роки нам вдалося налагодити там прозору господарську діяльність. Ми відремонтували ваги, які фіксують кількість завезених на полігон відходів, відновили роботу системи переробки фільтрату (токсичної субстанції, яка утворюється внаслідок випадання опадів у сміття), почали пересипання карти (площі) полігону: ґрунтом пересипаний близько 8 га. Зокрема, це робиться і для того, щоб не поширювався неприємний запах.

- Скільки в Києві утворюється сміття і наскільки реальними є перспективи побудувати сучасні переробні заводи? На які види і технології переробки Київ може орієнтуватися?

- У місті утворюється близько 1200 тис. тонн твердих побутових відходів на рік. З них на сміттєспалювальний завод "Енергія" йде близько 23%, близько 10% сортується, все інше прямує на полігони № 5, № 6 та інші полігони та сміттєзвалища. І те, що переважна частина сміття йде на поховання, колосальна проблема для Києва.

Ми вже провели переговори і вивчили практику переробки в Прибалтиці, Польщі, Німеччині, Чехії, Словенії, Японії та інших країнах. Кількість технологій переробки досить велика, і це зовсім інша реальність, яку слід взяти на озброєння. Наприклад, є методи термічної обробки сміття, сортування і перетворення однієї з фракцій на паливо для ТЕЦ, інший – на добрива, на яких потім вирощують овочі. І ми повинні, приймаючи рішення про вибір типу переробки, враховувати наші ресурси і технічні можливості. Без сумніву, систему поводження з побутовими відходами в Києві потрібно кардинально міняти і робити місто екологічно безпечним. Саме ці завдання як раз і закладені в міську концепцію, яку ми представимо громадськості вже найближчими тижнями.

Євген Бланський

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти