Київському фунікулеру – 110 років: ТОП-10 фактів про найбільш незвичайний транспорт столиці

Київському фунікулеру 7 травня 2015-го виповнилося 110 років. "Новое Время" зібрало десять фактів про незвичайний транспорті столиці України.

1. Трасу для фунікулера вибрав інженер шляхів сполучення Артур Абрагамсон. Він в кінці XIX століття подав ідею побудувати похилу залізницю між Подолом і Верхнім містом в районі Михайлівської площі.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Фото: home.ru

2. Урочисте освячення та відкриття Михайлівського механічного підйому, як називали тоді київський фунікулер, відбулося 7 травня 1905 року, а перша перевезення пасажирів – 8 травня. Новий транспорт поєднав верхню терасу Михайлівської гори (тепер Володимирська) з вулицею Боричів Тік.

Фото: home.ru

3. Лінія фунікулера на початку XX століття була завдовжки 200 метрів з двуколейним роз'їздом посередині. Перші вагони були напіввідкритими і вміщували по 70 пасажирів кожен. Обладнання та візки вагонів закупили в Швейцарії.

Фото: Е.Перепелица

4. Фунікулер тричі реконструювали. У червні 1928-го при заміні тягового каната сталася аварія. Верхній вагон зірвався з гальм і з великою швидкістю покотився вниз і зіткнувся з нижнім – обидва вагони розбилися вщент. Обійшлося без жертв. Після цього випадку виготовили нові комфортабельніші, уже закриті вагони, але такої ж місткості. Шляхи подовжили на 38 м і звели нову нижню станцію, щоб наблизити вихід до трамвайної лінії на Володимирському узвозі.

Фото: home.ru

5. Вдруге фунікулер оновили в 1958 році. Тоді замінили зношені рейки і все обладнання в машинному залі (встановили тролейбусні електродвигуни), виготовили нові більш місткі вагони на 100 пасажирів кожен.

Фото: home.ru

6. При останній реконструкції в 1983-1984 роках на верхній станції розширили машинний зал, подовжили пасажирські платформи, змінили архітектурну форму і оздоблення, оновили обладнання машинного залу.

Фото: Г.Салай

Також розширили технологічні проходи вздовж шляхів, заново збудували нижню станцію і виготовили нові вагони. Технологія роботи фунікулера залишилася та ж, але замість тролейбусних електродвигунів застосовані промислові електродвигуни постійного струму.

Фото: home.ru

7. У 70 роках ХХ століття інженери задумалися про спорудження замість фунікулера блоку швидкісних ліфтових підйомників або ескалаторного підйому від станції метро Поштова площа. Проте тодішній головний архітектор Києва Ігор Іванов переконав усіх у тому, що фунікулер – єдине в Україні унікальне транспортне спорудження такої системи і візитна картка міста.

Фото: Ю.Кузнецов

8. Всіма агрегатами фунікулера керує зі свого пульта над машинним залом машиніст верхньої станції.

Фото: Г.Салай

Між машиністом і провідниками вагонів діє постійний двосторонній зв'язок.

Фото: Г.Салай

9. Київський фунікулер розрахований на перевезення 4 мільйонів людей на рік, хоча фактичні обсяги іноді досягали і 7,7 мільйона осіб. Залежно від пори року послугами фунікулера щодня користується від 7 до 15 тисяч пасажирів.

Фото: К.Перепелиця

10. Київський фунікулер визнаний найпривабливішим серед аналогічних видів транспорту країн СНД за свідченням відомого серед транспортників члена Географічного товариства Росії Сергія Тархова.

Фото: А.Яремчук