Родзинки архітектури в Києві: ТОП будівель сталінського ампіру

17 вересня 2018, 05:56

Ірина Гінжул Ірина Гінжул

Фонтан перед будівлею мерії і статуя Леніна в проїзді

У 30-х роках, коли влада вирішила перенести столицю України з Харкова до Києва, місто захлеснула мода на гігантоманію. Були плани знести всі будівлі від Софійського до Михайлівського собору, а на цьому місці спорудити найбільшу в світі площа і встановити 100-метровий пам'ятник Леніну в районі фунікулера. Благо обмежилися тільки зведенням будівлі, в якому зараз розміщується МЗС України. У стилі так званого сталінського ампіру проектувалися житлових будинків та установ. Громіздкі споруди, що поєднують в собі ампір, бароко, еклектику, пізній класицизм, будувалися з арками, колонами, мансардами. Їх прикрашали зірками, серпами і молотами. Тривало це архітектурне безумство навіть після смерті Сталіна.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Хрещатик: "іспанські" мотиви і пафос

Реклама

Найяскравішийприкладсталінськогоампіру-центральнавулицяХрещатик,депрактичнокоженбудинокпобудованийзрадянськимрозмахом.ЗабудовуватиголовнувулицюкраїнипочализановопісляДругої світової,колипрактичновсі будинкилежаливруїнах.

Був оголошений архітектурний конкурс на кращий проект забудови Хрещатика. У ньому брали участь багато відомих архітектори, на розгляд пропонувалося більше 20 проектів. Переміг проект групи авторів на чолі з головним архітектором міста Власовим. Однак після того, як головного архітектора перевели на аналогічну посаду в Москву, будівництвом керував архітектор Анатолій Добровольський. Хоча тоді національні мотиви і були заборонені, архітектор зробив все, щоб українське бароко проглядалось в кожному будинку на головній вулиці країни. Щоб їх якось приховати, українське видавали за іспанське, тим більше, що якраз в той час група радянських архітекторів поїхала у відрядження до Європи для ознайомлення з іспанським мистецтвом. Тому на будинках можна помітити мотиви і ліплення, схожі на ті, що збереглася на деяких старовинних київських храмах.

1308703

Арка в "Пасаж". Будівлю в шість поверхів прибудували до старовинних будинків XIX століття. Фото: А. Бойко

Реклама

Першими на Хрещатику звели житлові будинки №13 (будинок з вежею і шпилем на даху) і №17, в якому проживав сам архітектор Добровольський. До цього будинку був прибудований двоповерховий портик з арками (виходив на бік метро "Хрещатик"). Його розібрали в цілях безпеки після того, як в 1989 році обвалився портал над головним входом в Головпоштамт. В кінці 40-х на Хрещатику, 15, почалося відродження "Пасажу". Були відновлені старі будинки, побудовані ще в XIX столітті, а до їх торців прибудували шестиповерховий будинок з великою аркою. Праворуч від входу розміщувалося зображення колгоспниці і колгоспника зі снопом. Зліва – фігури двох робітників-метробудівців з рейкою. Прибрали ці скульптури в 1998 році нібито через їх аварійність.

1308709

Будинок архітектора. Торець будинку прикрашав портик. Фото: А. Бойко

"Будинок з зіркою" і його близнюки

На початку 50-х на Хрещатику, 25, побудували 14-поверхову житлову висотку, яку в народі прозвали "будинком із зіркою". Будівлю в дусі сталінських висоток зробили пафосною: з двома 9-поверховими "крилами", вежею і шпилем із зіркою, яка підсвічувалася. На першому поверсі облаштували кінотеатр "Дружба", який пропрацював тут до 2010 року. З боків від висотки також звели два 11-поверхових будинки-близнюки, які разом з основною висоткою складають єдиний архітектурний ансамбль. Всю цю красу доповнювали фонтан між будинками і сходи, що ведуть до центральної висотці. До слова, під нижньою частиною сходів в радянські часи розміщувалося кафе під назвою "Грот" з літнім майданчиком і парасольками на іноземний манер. Нібито через це кафе навіть прозвали "Мічиган". До речі, спочатку "будинку з зіркою" не повинно було бути. Згідно раннього варіанту післявоєнної відбудови Хрещатика, на цьому місці хотіли звести присадкуватий Будинок народних зборів, перекритий куполом, але проект так і не реалізували.

Боротьба з надмірностями: без колон і робочих, але з аркою

Реклама

У 1954 році на місці двох довоєнних будинків на розі вулиць Хрещатик і Лютеранської звели житловий будинок з арочним проходом, де знаходилася квартира відомої радянської оперної співачки Єлизавети Чавдар. Початковий проект цього житлового будинку був двома окремими корпусами, з'єднаними невисокою аркою. Особовий фасад пропонувалося рясно прикрасити скульптурами і керамічним декором. У другому варіанті два корпуси вже зливалися в один, з наскрізним арочним проходом на вулицю Лютеранську. На проектній комісії було прийнято рішення будувати один корпус, висоту арки підняти до чотирьох поверхів і спростити декоративне оздоблення фасаду, замінивши колони на пілястри і пілони.

1308730

Біля Бессарабки. Фасад будинку хотіли прикрасити трудящими. Фото: А. Бойко

ЖитловийбудинокнаХрещатику,29/1,поручзБессарабським ринкомзвелив1956 році.Дваперші поверхипристосувалипідмагазинікінотеатр,інші-зробилижитловими.Існувалокількапроектівбудинку,виконанихрізнимиавторами.По одномузнихфасадповиннабулаприкраситимонументальнаскульптураіз серії"Робітник іколгоспниця",протетрудящітакі не"оселилися"нафасаді.Справа булавтому,щодобудовувалибудиноквтой час,колирадянськавлада почалаактивноборотисязівсякимиархітектурниминадмірностями.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Примітно,щонамісціцьогобудинкув 1840році буладвоповерховаспорудазневеликимготелем.Належалавонавідомому київськомуархітекторовіВікентієвіБеретті,якийпобудувавбудинокза своїм проектом.Свого часутутпроживалиМиколаКостомаровіТарасШевченко.

Реклама

1308719

В тренді
У школи Києва призупинили набір першокласників. Коли тепер нести документи

З аркою. Проект переробили. Фото: А. Бойко

Мерія: кінотеатр і вічна трибуна

Нинішню будівлю столичноїмерії(Хрещатик,36)звелив1957 році.ДореволюціїнацьомумісцірозташовувавсякінотеатрШанцерана 1100місцьівважавсяоднимзкращихвімперії.

СпочаткубудівництвоКиївської радинароднихдепутатівУРСРпропонувалосязробитив22поверху,зуступчатимсилуетомішпилем,афасадприкраситискульптурамиробітників іколгоспників,щобзрадитиїйособливуважливість.Передвходомвадмінбудинокнавітьпланувалиоблаштуватифонтанабовстановитипостійнуурядовутрибуну.Однаквсецетакізалишилосявпланах.Черезбагатороківу1990 році,24 липня,поручз будівлеюмайбутньоїмеріївпершенафлагштокузамайорів синьо-жовтийпрапор.

Сусіднязмерієюбудівля(Хрещатик,34),згідно зпочатковим проектом,мала статибічнимкриломміськради.По одномузваріантівцекрилопризначалосядляміськогоРАЦСуіпоєднувалосязнинішньоїмерієюпівколом.За другим-розташовуватисятутповиннібулидваміністерства.Врезультатіреалізувалидругийпроект,адвіспорудиз'єднализниженоюпрямокутною вставкою.У 1957 роцінадвохнижніхповерхахцьогобудинкувідкриливідомиймагазинкераміки"Фарфор-фаянс".

1308723

Адмінбудівлі. Мерія і сусідня з ним будівля для міністерств. Фото: А. Бойко

Головпоштамт: 13 вікон і полтергейст

БудівляГоловпоштамту(Хрещатик,22)звелив 1958 роцінамісціприбуткового будинку,дев 1849році з'явиласяпершавКиєвіпоштоваконтора.Однак,вжетодізациммісцемзакріпилася поганаслава.

На початкуХХстоліттямешканці будинкузвернулисявполіціюіповідомили,щоунихтворитьсянедобре:меблірухалисябезсторонньоїдопомоги,апо кімнатахліталистолові приборитапостільна білизна.Нібитонавітьприбуліза викликомправоохоронцісталисвідкамирасшалившегосяполтергейсту,тодішніжурналістибагатописалипро цю подію.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Нову будівлю поштамту почали будувати в 1914 році, але роботи зупинила перша світова війна. У 1941 році будівля зникла під час вибухів і пожежі на Хрещатику. Однак на цьому трагічні події для "будинку зв'язку" не закінчилися. Відбудовану будівлю зробили з помпезним двоярусним портиком над головним входом. У серпні 1989 року цей портик обвалився, вбивши 11 людей, ще двоє отримали важкі травми. Виною трагедії нібито стали крадіжка матеріалів і недбалість будівельників, однак багато городян зв'язали подію з містичним числом 13, яке присутнє на будівлі: 13 віконних прорізів на фасаді Головпоштамту з боку центральної вулиці, стільки ж вітрин з боку Майдану і стільки ж ліпних капітелей разом з фронтоном прикрасили портик. Відновлення портика було закінчено в 1990 році. Тоді ж стіни залу і опори облицювали плиткою під білий мармур.

1308695

"Будинок зв'язку". Портик над головним входом обвалився в 1989 році. Фото: А. Бойко

По парній стороні: будівлі для радянських міністерств

Будівлюнавул.Хрещатик,30/1(нарозізвул.Прорізної)звелив 1953 роцідляМіністерствалісовогогосподарстваУРСР.З бокуцентральноївулицівньомурозмістивсяторговийпавільйонзпопулярнимкнижковиммагазином"Дружба".Побудувалибудинокводнувисотузсусіднім будинком

"Київглавархітектури",якевцілілопіслявійниізгубноїпожежінаХрещатику.Напротилежному боцібулопобудованощеоднинадмінбудинокзпортиком(вул.Хрещатик,28/2).УньомурозміщувалосяколишнєМіністерствокультуриУРСР.До слова,ранішенацьомумісцірозташовувавсяприбутковий будинокПершогоросійськогостраховогосуспільства,апізніше"Дитячийсвіт",зякогов 1941році почалисявибухинацентральнійвулиці.

У 1955 роцінаХрещатику,22,побудувалинапівкруглу будівлюдляМіністерствавугільноїпромисловості.По одномузпроектівнаїїпарапетіпланувалосявстановитивеликийгербУРСРтакількаскульптур,поіншому-фігуруЛенінавпроїздіу двір,алевідцьогозгодомвідмовилися.Напершомуповерсібудівліперебувалимагазини"Мистецтво"та"Ноти".Востанньомустоявбілийрояль,авідомікомпозиторитогочасувиступалитутзісвоїмипрезентаціями.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти