Пам'ятник на коні в Києві: історії всіх монументів

6 вересня 2018 12:51

Ірина Гінжул Ірина Гінжул

Шукаємо по Києву вершників на конях: гетьманів на Софійській і Контрактовій площах, комісара на бульварі Шевченка, князя на Пейзажці і богатиря на острові Муромець

"Панкуючий "князь на коні-бодібілдерів

1_79

Реклама

Фото: Григорій Салай, "Сегодня"

Пам'ятник князю Святославу Ігоровичу, встановлений в 2004 році на Пейзажній алеї, також улюблений городянами за свій незвичайний вигляд. Вершника вирізав з цільного каменю скульптор Олексій Пергаменщик. Художник працював над ним три роки і підніс в подарунок місту: князь з мечем і щитом сидить верхи на коні, який тисне під собою змія.

1259300_1_read-only

Фото: Григорій Салай, "Сегодня"

Реклама

Останній, скоріш за все, символізує переможених ворогів Київської Русі. Святослав і його вірний скакун вийшли надто вже м'язистими і схожими на бодібілдерів, та й козацький чуб на княжій голові через свою пишність більше нагадує зачіску панка. Через всі ці особливості городяни навіть прозвали пам'ятник "ковбасою".

Козак-еквілібрист верхи на "собаці"

5_28

Фото: Григорий Салай, "Сегодня"

На перетині вулиць Золотоворітській і Рейтарській встановлена одна з найбільш суперечливих скульптур вершника в Києві – пам'ятник захисникам кордонів Вітчизни всіх поколінь у вигляді бронзового козака з шаблею на коні. Городянам скульптура припала до душі з моменту її відкриття в 2004 році.

Монумент охрестили "козаком на собаці", і все через дивні пропорції скульптури: фігура коня здається замалою для наїзника, та й самого козака, мабуть, можна назвати справжнім еквілібристом. Кияни досі гадають: як наїзник підвівся на коні без стремен?

Богатир на острові: вершник озброєний списом і важить близько 2 тонн

Реклама

2_76

Фото: Григорій Салай, "Сегодня"

На початку серпня на острові Муромець (колишній парк Дружби народів) оселився пам'ятник билинному богатирю Іллі Муромцю. Його відкриття відбулося 2 серпня, на День пророка Іллі. Таким чином, богатир став шостим кінним пам'ятником в місті. "Сегодня" вирішила прогулятися і подивитися на скульптури тих, хто завжди на скаку.

Над бронзовою скульптурою Муромця автор Володимир Журавель працював півроку. Прототипом зовнішності богатиря став український стронгмен Василь Вірастюк, а його вірного скакуна скопіювали з коня-ваговоза першеронської породи, білого забарвлення, на прізвисько Ратибор зі стайні парку "Київська Русь". Скульптуру відливали у формах на 3D-принтері, що дозволило скоротити процес її створення в рази.

Внаслідок статуя, яку зібрали більш ніж з 400 частин, вийшла напрочуд величезною – висотою 7 м і вагою до 2 т. До речі, в порожнині коня запросто може поміститися людина. У парк богатиря привезли на трейлері в розібраному вигляді, збирали і піднімали за допомогою крана. Постаментом послужив земляний курган, на верхівці якого помістили два величезних валуни. Разом з постаментом висота Муромця склала 12 м.

На Контрактовій: неслухняний кінь і "редька"

Реклама

3_45

В тренді
Фото дня. Під будівлею МЗС в центрі Києва пасуться кози
Парнокопитні вийшли на обід. Фото: колаж "Сьогодні"

Фото: Григорій Салай, "Сегодня"

Ще одного гетьмана, який скаче, можна побачити на Контрактовій площі. Бронзовий пам'ятник Петру Сагайдачному на гранітному п'єдесталі вагою в 20 т встановили до Дня Києва в 2001 році. Скульптура символізує те, що в 1615 році саме за підтримки гетьмана на Подолі з'явилася Братська школа, яка згодом стала Києво-Могилянською академією.

Створив пам'ятник скульптор Валерій Швецов. Гетьман з грізним виразом обличчя войовничо сидить на коні, тримаючи у піднятій руці булаву. Однак багатьом городянам поведінка коня здається дивною: кінь начебто не слухається свого господаря, впирається передніми ногами і "жує вуздечки".

Але найбільший інтерес у багатьох городян викликає булава, яку Сагайдачний тримає в піднятій руці. Деякі впевнені, що вона неправильної форми, інші ж жартують, що булава нагадує їм чи то величезний льодяник, чи то велику редьку.

Два роки тому пам'ятник постраждав від рук вандалів. Невідомі підсвітили зеленим світлом очі гетьману і його коневі, а з булави зробили жезл, що світиться. Через це ввечері полководець почав виглядати зловісно, а деякі городяни прозвали Сагайдачного "кібергетьманом". Жарт вандалів швидко виправили, пам'ятник не постраждав.

Пам'ятник Богдану Хмельницькому: скандальний зад коня і вісім років без місця проживання

img_9422_1_read-only

Фото: Григорій Салай, "Сегодня"

Перший і найстаріший київський кінний пам'ятник (на Софійській площі) відсвяткував цього року 130 років. До дня народження його навіть помили. Постаті гетьмана Богдана Хмельницького та його коня відлили в Петербурзі і доправили до Києва у 1879 році. Минуло 8 років, перш ніж вершника встановили на площі.

Весь цей час Хмельницький простояв на території Старокиївської поліцейської частини, а городяни жартували, що Богдана заарештували. Коли з локацією визначилися, з'явилася інша проблема: київське духовенство було проти того, щоб кінський зад "дивився" на Софійський або Михайлівський собори. Через це пам'ятник довелося повернути. Його урочисте відкриття відбулося у 1888 році. Пам'ятник вийшов чудовим і обійшовся в 28 тис. руб. (близько 7 млн грн). Однак більшість впевнена: могло бути і краще, якби не фігура коня, яка вийшла дрібнуватою для наїзника. До речі, суперечки про те, куди гетьман вказує своєю булавою, тривають донині.

Щорс на коні з гіпсовим протезом

6_21

Фото: Григорій Салай, "Сегодня"

Бронзовий пам'ятник Щорсу на бульварі Шевченка відкрили в 1954 році. Статуя заввишки в 13,8 м була чудовою. Кияни навіть жартували, що "червоний командир" просто зупинився по дорозі на вокзал і вказав на залізничні каси, де можна купити квитки.

З 2016 року для Щорса настали важкі часи: він потрапив під закон про декомунізацію. Кілька разів пам'ятник хотіли знести націоналісти. Влада закрила його прапором України і ось уже кілька років обіцяють перевезти до музею тоталітаризму на ВДНГ. У минулому році невідомі відпиляли праве копито коня. Правда, незабаром над конем зглянулись, зробивши йому гіпсовий "протез".

Нагадаємо, "Сегодня" продовжує спецпроект, в якому знайомить киян та гостей міста з архітектурними стилями столичних будівель, зведених в різні часи. В кінці XVIII століття на зміну пафосу та помпезному стилю бароко в архітектуру приходить стриманий класицизм з властивими йому простотою, строгістю і монументальністю. У столиці в цьому стилі було побудовано не одну будівлю: починаючи від людних місць і закінчуючи навчальними закладами.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти