Прогулянка мазепинськими місцями: де жив Янукович і граф Монте-Крісто

Пропонуємо вам прогулятися по вулиці Івана Мазепи на Печерську. Подорож починаємо від станції метро "Арсенальна". Вулиця існувала з часів Київської Русі, іменувалася Ивановским шляхом і була набагато довшою, ніж зараз. У цій місцевості знаходилося село Берестове, де розміщувалися заміські палаци київський князів і монастирі. В XIX столітті її знали як вулицю Микільську, на початку ХХ століття – Січневого повстання. На ній розміщувалися Микільський військовий собор (в народі Великий Нікола) і Малий Нікольський монастир, який розташовувався на нинішній Арсенальній площі (обидва зруйновані в 1935 році). Останній раз перейменували вулицю в 2007 році зі скандалом. Священики Лаври виступили проти, оскільки гетьман Мазепа був підданий анафемі. Влада вирішила назвати його ім'ям тільки невелику частину вулиці в півкілометра, решта – Лаврська. Вулиця носить ім'я гетьмана не випадково, адже Мазепа будував тут храми і стіну Києво-Печерської лаври, а його мати була ігуменею Вознесенського жіночого монастиря, який знаходився на території нинішнього "Мистецького арсеналу".

ПРИТУЛОК МОНТЕ-КРІСТО

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Невелика споруда ХVIII століття більше відомо, як будинок Іпсіланті (вул. Мазепи, 6). У ньому майже 8 років проживав правитель Молдови та Валахії – Костянтин Іпсіланті, лідер визвольного руху проти Османської Імперії. Але повстання не увінчалося успіхом, і він з родиною втік до Києва. Героєм захоплювалися Пушкін і французький діяч де Легард, який описав його пригоди в мемуарах. А письменник Олександр Дюма використовував деякі епізоди в романі "Граф Монте-Крісто", зробивши Іпсіланті прототипом головного героя. У 1833 році садибу викупила Києво-Печерська лавра, розмістивши в ній іконописну майстерню.

ДІМ ЯНУКОВИЧА

Помпезне багатоповерховий будинок на вул. Мазепи, 10, в народі називають "будинком Януковича", оскільки близько семи років в квартирі №18 був прописаний екс-президент, принаймні ця адреса була вказана в деклараціях про доходи. А в 2008 році він нібито, за інформацією в ЗМІ, продав житло своєму соратнику за 2,5 млн грн, і за виручені кошти, згідно з офіційною версією він і придбав будинок в Межигір'ї. Місцеві жителі розповідають, що квартири тут орендують дипломати, культурні діячі та заможні іноземці. Правда, зізнаються, що періодично з'являються там і українські чиновники з супутницями. Нині ринкова ціна квартир у будинку близько $ 2,7 млн.

ДІМ ЛІКАРЯ ПОПОВА

У дворі будинку Януковича зберігся невисокий цегляний особняк (вул. Мазепи, 10-а), пам'ятник архітектури. В ХIX столітті в ньому розміщувалася лікарня очних хвороб Миколая та Єлизавети Попових. У ній безкоштовно лікували бідняків, і у будівлі щодня шикувалися величезні черги жебраків. Сам Микола Попов був не тільки лікарем, філантропом і громадським діячем, а й обіймав високий пост в Міській думі, нині його б швидше назвали спікером або секретарем Київради. В радянські часи головлікарем клініки був призначений син поета Костянтина Думитрашко, Володимир. У роки незалежності будівля втратила своє профпризначення, і зараз тут офіси. Але деякі фірми-орендарі займаються поставками медобладнання.

"САЛЮТ" НА СВЯТИНІ

Нинішня тризірковий готель "Салют", (вул. Мазепи, 11-б) завдяки своєму незвичайному архітектурному ансамблю з 5-консольними поверхами привертає увагу туристів. В ХІХ столітті на цьому місці була дзвіниця військового Нікольського собору (в народі Малий Микола). Але в 1930-х роках минулого століття дзвіницю і церкву знесли. Подейкують, що готель має незвичайну форму не випадково, адже зруйнована святиня мала схожі контури. Постояльці готелю неодноразово помічали паранормальні явища: раптово зачинені двері і містичні звуки, гостям навіть сняться віщі сни. До речі, якщо пройти через двори, можна побачити помпезну блакитну будівля з колонами (Аскольдів провулок, 5), нині там дитячий сад, який стоїть на місці Микільського Слупського чоловічого монастиря.

ПІОНЕРИ НА МІСЦІ ДРЕВНОЇ СВЯТИНІ

На вул. Мазепи, 13 зараз знаходиться київський Палац дітей та юнацтва (в радянські часи – Палац піонерів). Перед входом – декоративний басейн, а в середині інтер'єри прикрашені мозаїкою і карбуванням. Подейкують, що за піонерськими спогадами сюди приходять українські чиновники, причому навіть з чашкою кави в руках. А адже раніше на місці палацу знаходився Микільський військовий собор, який був побудований на кошти гетьмана Івана Мазепи ще в XVII столітті і через час отримав назву мазепинський храм "Великий Нікола". Храм був зведений в стилі бароко зодчим Йосипом Старцевим, який взявся за об'єкт тільки завдяки дружбі Петра I з гетьманом Іваном Мазепою. Собор був величезним, в ньому знаходився унікальний іконостас висотою 15,5 м і шириною 22 м. У 1831 році храм був звернений у військовий собор, де зберігалися військові реліквії, служили молебні за випадками перемог. Поруч з собором на піднесених місцях були встановлені гармати. У 1914 від цього храму, отримавши благословення йшли на фронт солдати-кияни, тут же відспівували загиблих бійців. До речі, в 1919 році священик Липковский скоїв в соборі першу службу українською мовою. Святиня була знищена в 30-х роках минулого століття, причому так ретельно, що будівля розібрали дощенту. В 2009 президент Віктор Ющенко заявив про востановлении храму, але це залишилося всього лише заявою.

САД РОЗВАГ

Складно уявити нинішній парк Вічної Слави (18,37 га), з дитячими майданчиками, каруселями, басейном, трамплінами і грою духового оркестру. Адже все це було ще в 1894 році. Тоді з ініціативи коменданта Київської фортеці Олексія Аносова упорядкували територію і назвали Аносівським садом (офіційно – кріпосний Комендантський дитячий сад). Вхід був безкоштовним, хоча решта міськсад брали за відвідування пристойні гроші. Уже в радянські часи влада вирішила відвести територію під цвинтар "жертв контрреволюції", після чого і почалося зведення меморіалів. Нижня частина парку примикає до Аскольдової могили. Подейкують, що камені з неї були використані для постаменту пам'ятника біля метро "Арсенальна". Будь-хто, хто, доторкнувшись до них, загадає бажання, – отримає результат.

Дистанція прогулянки: 500 м
Час прогулянки: 30 хв