Прогулянка по Пущі в Києві: будинок, де жив популярний київський кравець, і каплиця-мавзолей для банкіра

Старий трамвай №12 і пуста дача київського кравця Якова Каплера

Пуща-Водиця – одне з найпопулярніших місць для відпочинку киян. Багато століть тому воно було угіддям для полювання київських князів. Назва походить від слів: "пуща" – густий ліс і "водиця" – від назви річки. Дачне поселення було засновано Міською думою в 1898 році. А в 1900-му лісової селище з'єднали з Києвом трамвайним маршрутом №12, який діє і зараз, причому він дуже популярний. Одним з власників дачної ділянки (вул. Федора Максименка, 9) був бізнесмен і кравець Яків Каплер. Спочатку він шив мундири і шинелі, а потім його майстерня почала виробляти цивільний одяг.

Його магазин – майстерня знаходився на Хрещатику і був дуже популярним. Каплер виписував іноземні журнали, і клієнти могли вибрати будь-яку вподобану модель, а незабаром забрати зшитий під себе костюм або плаття. Його одяг став " київським брендом ", який завоював безліч міжнародних нагород. Втім, знаменитим був і син Каплера – Олексій, який став відомим кінодраматургом. Подейкують, що у Олексія був роман з дочкою Сталіна – Світланою. Зараз дача Каплера пустує. Її іноді використовують для зйомок фільмів .

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Офіцер Юнкеров і бездомні в будинку з різьбленням

На сусідній вулиці Миколи Юнкерова ( названа в честь офіцера, який загинув в Пуща – Водиці під час визволення Києва у 1943 році ) можна відшукати кілька напівзруйновану пам'ятку культурної спадщини. В жахливому стані знаходиться красивий будиночок, прикрашений різьбленням, на вулиці Юнкерова, 37 .

У ньому періодично живуть бездомні. Приміщення завалено сміттям, в ньому вибиті вікна, змальовані малюнками стіни, хоча об'єкт є цінним зразком дерев'яної дачної забудови передмістя Києва ХIХ століття. Краєзнавці запевняють, що місцевість приваблювала художників, поетів. Наприклад, тут бував Микола Гоголь, Леся Українка, Тарас Шевченко і, найімовірніше, гостювали в таких же затишних дерев'яних будиночках .

Церква Серафима Саровського і склеп банкіра

У Пуща – Водиці можна заглянути в храм преподобного Серафима Саровського на вулиці Юнкерова, 42. Він був побудований в 1910 році для дачників. У 1937-1939 роках храм був закритий, зараз в його стінах знову звучить молитва, а люди зберегли ікони церкви, які ховали в лісах .

Її звели в 1913 році, використовуючи метал, бетон, кольорове скло і метлахську плитку. Дослідники припускають, що авторам проекту каплиці був архітектор Владислав Городецький, можливо, через її подібність з будівлею караїмської кенаси в Києві. З роками мавзолей руйнувався. Реставраторам знадобилося два роки ( з 2004 по 2006 рік), щоб відновити його з руїн .

Блакитна дача після перепланування і санаторій

На жаль, більшість дерев'яних старовинних дач у Пущі зруйновані через несумлінне змісту теперішніми власниками, а територія стрімко забудовується елітними особняками під старовину .

На вулиці Юнкерова, 50, збереглася дача, побудована в 1910 році. З 1920 року будівля використовувалася як санаторне спорудження, а ще через 30 років стало частиною санаторію ім. Красіна, де могли поправити своє здоров'я жителі столиці і чиновники, приїжджаючи на оздоровлення в київську оздоровницю. Саме в той період дачу вперше перепланували. Ще через 20 років будівлю віддали санаторію "Перше Травня". Зараз будиночок небесно-синього кольору знаходиться в пристойному стані, хоча його дах постраждав від дерева, що впало. Туристи і любителі київської старовини ще можуть помилуватися його ажурними дерев'яними прикрасами.

Неповторна Квітка і будинок з башточкою

Вона виступала на американському телебаченні, співала в Гентський опері. Але для українців запам'яталася неповторним виконанням наших народних пісень. Квітка мріяла приїхати в Україну, але померла від онкозахворювання в 1988 році у віці 44 років. До цього вулиця носила ім'я Яна Гамарника, голови Київської міськради (1921-1923 рр. ). На вул. Цісик, 47, розташований старовинний дерев'яний будиночок з красивою башточкою .

Фото: Анатолій Бойко