Прогулянка по вулиці Щекавицькій у Києві: древня синагога, морди левів і сумні руїни

Водна академія з циркулями і якорями

Вулиця Щекавицька в Подільському районі з'явилася в середині ХIX століття , спочатку вона називалася Щекова . Через кілька десятиліть назва трансформувалася – в результаті з'явилося сучасна . Втім , вона походить від гори Щекавиця , біля якої вулиця починалася ( за переказами , на горі був похований київський князь Віщий Олег ) . На початку вулиці можна відшукати старовинний триповерховий особняк №3 / 9 , де зараз розміщується академія водного транспорту .

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Будівля персикового кольору побудована в ХIX столітті і прикрашена досить незвичайними декоративними атрибутами : циркулями ( в геральдиці означає " спритний ремісник " ) , колоссям пшениці та паперовими листами , що нагадують старовинний папірус .

Перед парадним входом в академію символічно встановлені старі корабельні якоря .

Покровителі шлюбу – святі Олена і Костянтин

Поруч на Щекавицькій , 6/8 , знаходяться останки дзвіниці храмового комплексу Костянтина і Олени , яка була побудована в 1756-1758 роках київським архітектором Іваном Григоровичем – Барським ( побудував міський водопровід на Подолі з фонтанні павільйоном " Самсон " , Покровську церкву , а також церква Різдва Богородиці в Києво – Печерській лаврі ) . Святі Костянтин і Олена – покровителі наречених . Ті , хто хоче знайти гармонію і щастя в подружньому житті , можуть звернутися до них .

До складу храмового комплексу також входила церква святого Димитрія Ростовського , так званого Теплого храму , який був побудований в 1863-1865 роках . Його знищили більшовики в 30 – х роках минулого століття . Нині можна помилуватися лише скромною ліпниною одноповерхової будівлі , яка залишилася від дзвіниці .

Руїни прибуткового будинку купця Вертипороха

Не можна байдуже пройти повз найстарішого кінотеатру в Києві – "Жовтень", який рік тому реставрували після пожежі. Почав працювати кінотеатр в 1931 році і тоді називався "Дев'яте Держкіно". А в декількох метрах розташований старовинний особняк під №33 / 19. Він майже весь накритий захисною будівельною сіткою, оскільки знаходиться в аварійному стані – відсутні частина стіни і дахи. Зате ще можна розгледіти вишукану ліпнину на фасаді цього будинку. Власники зараз продають особняк, правда покупці явно не поспішають купувати старовинну нерухомість.

Відомо , що садиба була побудована в XIX столітті і належала чернігівському купцеві Вертипорох у, який облаштував у ньому прибутковий будинок . На нижньому поверсі були обладнані продуктові магазини , як і в багатьох прибуткових будинках Києва .

Перлина Подолу – синагога Якова Розенберга

Однією з важливих пам'яток не тільки вулиці Щекавицькій , але і всього Подолу можна назвати будівлю синагоги ( №29 ) . Пам'ятник архітектури був побудований в 1895 році за проектом відомого архітектора Миколи горденина . Звели її на гроші купця Габріеля – Якова Розенберга .

У той час побудувати синагогу було непросто , адже були обмежені права проживання іудеїв в місті , тому купець спочатку нібито будував будинок для себе , а потім вже отримав дозвіл на використання особняка під молитовний будинок . За радянських часів вона не завжди діяла . За розпорядженням влади синагогу закрили в 1929 році і передали під районний клуб робітників- кустарів . Але в 1945 році діяльність синагоги була відновлена , і працює вона до сих пір . А за цей час її кілька разів реконструювали .

Блакитний особняк з мордами левів

П'ятиповерховий будинок блакитного кольору на вул . Щекавицькій , 34 , нині житловий ( крім першого поверху – там офіси ) . Але неозброєним оком видно , що спочатку особняк був на два поверсі нижче , адже верхня надбудова не має багатої ліпнини , як на нижніх поверхах .

Більш того , чітко видно вишуканий старовинний карниз на рівні третього поверху , а під ним , над арочними вікнами , можна розглянути морди чудових левів .

До речі , старовинні будинки на цій вулиці були побудовані в кінці XIX – на початку XX століть , і це були скромні міщанські садиби . Такою садибою був і особняк №34 .

Фото: Олександр Яремчук