Кириченко Леся
Вулиця Костьольна в центрі міста – коротка, але дуже популярна. Відома вона не тільки завдяки Олександрівському костелу, на честь якого і була названа вулиця ще в 1830 році, а й з-за відомих українців, які проживали в тутешніх будинках. Перейменовували її не так часто, як інші київські вулички. До незалежності України вона називалася вулицею Челюскінців – на честь подвигу героїв-учасників полярного дрейфу на пароплаві "Челюскін" в 1934 році. Міська влада спочатку на ній планувала створити неформальний центр для творчих людей, де розміщувалися б галереї, музеї та майстерні, але не склалося. Зате, за легендою, до розумних і творчим людям на цій вулиці завжди приходить натхнення від жінок-птахів і умів минулого.
ДІМ ДОБРИХ АДВОКАТІВ
П'ятиповерховий будинок на Костьольній, 4, зараз дуже популярний серед туристів і українських телезірок. У ньому знаходиться кілька ресторанів і пабів, де можна випити не тільки чашку кави, а й продегустувати елітні сорти пива. Але навряд чи відвідувачі знають, що це перший прибутковий будинок, який був побудований на цій вулиці майже 137 років тому. Зведений він у стилі неоренесанс. Належав впливовому купцеві Францу Людвіковського, який за оренду апартаментів просив солідні гроші, але кімнати були дійсно розкішними. Поряд з будинком, де зараз знаходиться будівля №6, був флігель, там розміщувався трактир "Лісабон". На початку ХХ століття особняк потрапив в руки сім'ї Добрих, в якій виховувалися знатні адвокати і лікарі.
ПРИТУЛОК АТЛАНТІВ
Представники жіночої статі, гуляючи по Костьольній, явно не пропустять будинок №7, адже на ньому оселилися ідеальні чоловіки – атланти. Особливу увагу привертають три богатирі, які, по-братськи обіймаючись, підтримують в центральній частині будинку величенний кубок-вазу, на якій римськими цифрами вказано рік споруди. Через братні обійми з'явилося дуже багато легенд, одна з яких говорить, що господар будинку мав нетрадиційну орієнтацію, а за іншими джерелами – власник був естет і всього лише захоплювався здоровим духом у здоровому тілі. Будівля була побудована 100 років тому на замовлення підполковника інженерних військ Олександра Козеровского. Оформленням займався дорогої на той час скульптор – Федір Соколов, який не забув залишити свій автограф на фасаді будинку. Будівля вважається одним з кращих зразків модерну.
ОСОБНЯК "ЦАРЯ" І АВТОРА ГІМНУ
У прибутковому будинку початку XX століття (вул. Костьольна, 8) проживало дуже багато талановитих українців, серед яких – всесвітньо відомий оперний співак Степан Білина-Скупевскій, який виконував одну з головних партій в опері "Мавра" і в "Царя Едіпа", а також поет Василь Чумак. У цьому будинку також жив композитор Ігор Шамо – автор пісні, що стала гімном для киян: "Як тебе не любити, Києве мій". До речі, на особняку розміщена меморіальна дошка, а сама будівля є пам'яткою архітектури. Вартість квартири в цьому будинку оцінюється майже в мільйон доларів, а оренда апартаментів в місяць – близько 10 тис. грн.
ДОМ КОРОЛЬОВА І РАЙСЬКИХ ПТАХІВ
У будинку на Костьольній, 9, крім житлових квартир, діє хостел. Тому туристи з усього світу найчастіше заселяються саме за цією адресою. Але мало кому з іноземців відомо, що під час навчання в Політехнічному інституті в цьому будинку проживав легендарний авіаконструктор Сергій Корольов, під керівництвом якого був здійснений запуск першого штучного супутника Землі, а пізніше і космічного корабля "Восток" з першим космонавтом планети на борту – Юрієм Гагаріним. До речі, шестиповерховий будинок дуже цікавий за своєю архітектурою: він побудований в стилі модерн, але з елементами готики. На ньому можна знайти зображення райських птахів з головою діви (сирен у слов'янській міфології). Вважається, що ці птахи – християнізація язичницьких русалок. За легендою, вони прилітають на землю і співають пісні про прийдешні зміни, але почути їх може не кожен – тільки творчі люди, яких ці пташки надихають на подвиги.
ОБИТЕЛЬ ХІМІКІВ І ЕНТОМОЛОГІВ
Чотириповерхова цегляна будівля на Костьольній, 15, славиться своїми інтелектуальними жителями, адже на початку ХХ століття його спеціально звели для українських учених. У ньому проживали математики, фізики, хіміки та фахівці вузькоспрямованих галузей – ентомологи (вивчення комах), цитологи (вивчення хімічного складу клітин) і патофізіологи (вивчення патологічних процесів). Тому сусідам при зустрічі завжди було про що поговорити на сходовій клітці. Кажуть, що саме під час "прибудинкових" годинних розмов було зроблено безліч наукових відкриттів, але ходили вони один до одного в гості вкрай рідко – були зайняті. На згадку про світила науки на будинку зараз розміщені три меморіальні дошки: на честь хіміка Антона Думанського, економіста-аграрника Павла Першина і математика Михайла Лаврентьєва. У миру вчених ходить легенда: якщо є нерозв'язана наукова задача – потрібно погуляти по вул. Костьольній, і "наставники з минулого" обов'язково підкажуть рішення.
КОСТЕЛ: ПЛАНЕТАРІЙ, МАЛЕВИЧ І ПАПА
Окрасою Костьольної вулиці є найстаріша католицька церква Києва – костел Святого Олександра. Він був побудований ще за часів правління імператора Олександра I, в 1842 році. Клопотав про будівництво граф Потоцький: він і написав листа царю, щоб той дав свою "схвалення".
Зводився храм за рахунок дворянства Київської губернії. Вартість будівництва оцінювалася в 200 тисяч рублів, що на той час вважалося величезним станом. Але будівельні роботи були тривалими і тривали протягом майже чверті століття: через брак грошей і проблемного земельної ділянки, яка постійно доводилося зміцнювати.
Парафіяни молилися в костелі трохи більше півстоліття, але після приходу радянської влади все кардинально змінилося. Храм не тільки втратив частину земель, але і зовсім припинив проводити меси більш ніж на 50 років. На диво віруючих, сама будівля в середині ХХ століття почали використовувати як планетарій. Відродився костел тільки за часів незалежності України, а після реставрації тут були знайдені унікальні розписи, на яких зображені лики святих. До речі, зараз при вході встановлено пам'ятний хрест на честь жертв тоталітарного режиму СРСР, які постраждали через своїх релігійних поглядів.
З храмом пов'язано дуже багато історичних фактів, що стосуються творчих людей і впливових церковних представників. Так, наприклад, Тарас Шевченко, надихнувшись архітектурою костьолу, переніс його зображення на полотно, яке збереглося до наших днів. А легендарний художник, киянин Казимир Малевич, який прославився своїм "Чорним квадратом", був у ньому охрещений. А найбільш знаковою подією став візит до Києва Папи Римського в 2001 році: Павло II молився саме у головного вівтаря Олександрівського костьолу.
Дистанція прогулянки – 270 м
Час прогулянки – 35 хвилин
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми