У Києві можна прогулятися по стежках митрополитів (фото)

Брама Заборовського. Екскурсія починається біля парадного в'їзду, через який київські митрополити потрапляли на територію Софійського собору – брами Заборовського. Вона була зведена в далекому ХVIII столітті, на замовлення митрополита Рафаїла (Заборовського) на честь відновлення у 1743 році Київської митрополії. Ця брама вважається одним з найяскравіших зразків українського бароко. На ній зображені гілки пальми – символ духовної влади, а також фамільний герб Заборовського. Зазвичай ворота зачинені, але для учасників екскурсії їх відчиняють. Тут туристів зустрічають екскурсоводи у козацькому вбранні. / Фото: Богдан Росинський

Фруктовий сад. Частину дерев, які зараз ростуть в саду київських митрополитів, посаджено у ХVIII столітті. Священнослужителі часто гуляли в ньому і з задоволенням ласували плодами – яблуками, грушами, сливами (ближче до осені їх зможуть покуштувати і туристи). Раніше в саду були дві альтанки: відкрита і закрита, в якій можна було відпочивати в негоду.
Будинок митрополита. Будинок, в якому жили митрополити, неодноразово видозмінювався. Побудований у часи митрополита Варлаама Ванатовича (1722-1730 рр.), він спочатку був одноповерховим. Його наступник, митрополит Рафаїл Заборовський (1731-1747 рр.), добудував другий поверх. А ось третій поверх, мансардний, з'явився в часи перебування на київській кафедрі митрополита Тимофія Щербацького (1747-1757 рр.). У ХІХ столітті з західної сторони зробили прибудову, а потім біля будівлі з'явився балкон з драбиною, по якій з другого поверху можна спуститися в сад. / Фото: Богдан Росинський

Іконостас. У дім митрополита відвідувачі потрапляють через сіни, де можна подивитися на особливості архітектурних споруд XVIII ст.: триметрові стіни, склепінчасті стелі, внутрішні сходи. Далі – прибудинкова церква, на стінах якої намальований іконостас, ікони "Деісус" і "Христос Пантократор", а також ілюстрації до притчі про Христа і самаритянку. / Фото: Богдан Росинський

Кабінет. У кабінеті митрополитів безліч унікальних книг, серед яких є як рукописні, так і стародруки, які дозволяють погортати відвідувачам. "Наймолодша" книга датується XVI століттям. На дерев'яному столі лежить монографія Митрополита київського Євгена (Болховітінова), який очолив митрополичу кафедру в 1822 р. / Фото: Богдан Росинський

Трапезна і погріб. Трапезна, де митрополити ласували рибою з Дніпра і чаювали, обставлена дерев'яними французькими меблями. Там же можна помилуватися дорогим фарфоровим посудом з витонченим розписом. А закінчується екскурсія в підвалі, де митрополити зберігали вина, привезені не лише з Молдови та Греції, але і з Канарських островів. Правда, відвідувачів вином не пригощають. / Фото: Богдан Росинський

1/5

Брама Заборовського. Екскурсія починається біля парадного в'їзду, через який київські митрополити потрапляли на територію Софійського собору – брами Заборовського. Вона була зведена в далекому ХVIII столітті, на замовлення Митрополита Рафаїла (Заборовського) на честь відновлення у 1743 році Київської митрополії. Ця брама вважається одним з найяскравіших зразків українського бароко. На ній зображені гілки пальми – символ духовної влади, а також фамільний герб Заборовського. Зазвичай ворота зачинені, але для учасників екскурсії їх відчиняють. Тут туристів зустрічають екскурсоводи у козацькому вбранні.

У Національному заповіднику "Софія Київська" (вул. Володимирська, 24) по суботах проводять захоплюючі екскурсії. Фахівці показують туристам стежку, по якій ходили всі 22 київські митрополити, прибудинкову церкву з розмальованими стінами, де молилися високопоставлені служителі церкви, кабінет з дорогими меблями, трапезну і навіть винний льох. Екскурсія, на яку потрібно попередньо записатися, триває 1,5 години, вартість квитка – 40 грн для дорослих і 20 грн – для дітей (додатково треба сплатити за вхід на територію – 5 грн для дорослих, 3 грн – для дітей).