Я пропоную ефективну, дієву і, що важливо, транспортну реформу, яку можна здійснити в короткий термін. Суть її – у заголовку. Київське метро має ходити частіше.
Більше мільйона киян щодня їздять в метро. І майже завжди – це тиснява і приниження. Гаразд, є пікові години, коли всім треба встигнути до 9-00 на роботу, а о 18-00 це роботу покинути. Весь світ змирився з тим, що в години пік треба просто терпіти.
Але в непікові години? Чому ми повинні відчувати незручності там, де їх може не бути, та й бути не повинно? Чому навіть об 11 годині вечора поїзди ходять переповнені?
Та тому що наша міська влада і керівництво КП "Київський метрополітен" просто жадібні. Вони економлять і випускають на лінії менше поїздів, ніж могли б і чим треба. Їм плювати на зручність і комфорт пасажирів. Вони встановлюють інтервал руху такий, аби набити вагони битком. На їхню думку, пасажира треба просто відвезти, і він буде щасливий. Який там комфорт, про що ви говорите...
Тим часом, у метро є певні норми завантаження вагонів. У пікові години – 5 осіб на кв. метр, а в непікові – 3 людини на кв. метр. Три людини на метр – це можливість кожному стояти, навіть не торкаючись сусіда, не те, щоб штовхатися.
Визнано, що в пікові години норми цієї дотриматися неможливо. Особливо на червоній лінії. А ось на синій і зеленій резерви, до речі, є. Київське метро – одне з світових лідерів по можливому мінімальному інтервалу руху поїздів. У нас метро може їздити з інтервалом в півтори хвилини. 90 секунд – практично ніде більше в світі немає інтервалів менше, а в лічених містах є такі ж: в Москві, буквально подекуди в США і Азії на суперсучасних лініях з повністю автоматичним управлінням...
Але в звичайне непіковий час поїзди все ж повинні їздити частіше і бути вільніше. Це легко. Склади є, техніка дозволяє. І люди хоч в непіковий час будуть їхати, не давлячись, як оселедці.
Власне, це звичайна світова практика. У годину пік давляться всюди, але в інший час тисняви бути не повинно. У нас же, на відміну від більшості європейських і американських метрополітенів, завжди година пік. Наше метро наполегливо і з завидною точністю підтримує частоту руху на рівні дуже ретельним заповнюваності вагонів, щоб ніхто не проїхав спокійно. Проїхати не в тисняві можна тільки в годину пік проти основного напрямку руху. Та й то, просто тому, що треба ж якось поїзда переганяти.
У Києві одне з найбільш завантажених метро в Європі. Ліній мало, в результаті наявні перевантажені понад міру. Нові лінії ми побудувати не в змозі. Але є ще варіант, який чомусь не розглядається – подовжити склади. Зараз в нашому метро п'ять вагонів. Наприклад, в Москві таких же вагонів по вісім. У Петербурзі і на новій лінії в Баку – по сім. У США і Канаді в багатьох метрополітенах поїзди ходять рідше, але не значно довше.
Для цього, звичайно, треба попрацювати – подовжити платформи. На діючій лінії – це, безумовно, високотехнологічне завдання. Але в інших містах і країнах з такою роботою справляються. Не знаю, чому цього не роблять в Києві. Навряд чи не вміють – наш метробуд досить розвинений. Швидше, влада не хоче проблем. Це довгий проект, що виходить за рамки владної каденції, до чого ризикувати і викликати невдоволення городян тимчасовими незручностями? Нехай краще кияни подавляться в метро – їм звично.