Секрети від майстра писанок: кислота та міні-дриль

<p>Фото: з особистого архіву героїні</p>

<p>Фото: з особистого архіву героїні</p>

<p>Фото: з особистого архіву героїні</p>

<p>Фото: з особистого архіву героїні</p>

<p>Фото: з особистого архіву героїні</p>

<p>Фото: з особистого архіву героїні</p>

<p>Фото: з особистого архіву героїні</p>

<p>Фото: з особистого архіву героїні</p>

<p>Фото: з особистого архіву героїні</p>

<p>Фото: з особистого архіву героїні</p>

<p>Фото: з особистого архіву героїні</p>

<p>Фото: з особистого архіву героїні</p>

<p>Фото: з особистого архіву героїні</p>

<p>Фото: з особистого архіву героїні</p>

<p>Фото: з особистого архіву героїні</p>

<p>Фото: з особистого архіву героїні</p>

<p>Фото: з особистого архіву героїні</p>

<p>Фото: з особистого архіву героїні</p>

<p>Фото: з особистого архіву героїні</p>

1/19

Гусячі і страусині яйця в руках Ірини Мойсеєвої перетворюються на справжні витвори мистецтва. Вони вимагають від майстрині ювелірної точності і ретельності, секретами яких харків'янка і поділиться з читачами "Сегодня" напередодні Великодня.

Шедеври з яєчної шкаралупи провідний інженер політеху створює ось вже 15 років. Про різьблені символи Пасхи, які мають вигляд ніби мереживо, майстриня вичитала в книзі. Причому перше яйце вийшло відразу. "Головне – приступати до створення такої писанки в хорошому, спокійному настрої, адже трохи натиснеш не так, і тендітна шкаралупа трісне", – пояснює Ірина. Спочатку майстриня придумує орнамент, промальовуючи деякі його елементи на папері. Потім Ірина наносить на порожнє яйце візерунок, закріплює його воском, після чого занурює шкаралупу в розчин соляної кислоти. Так і відбувається процес витравлення ділянок, не покритих воском, завдяки чому вони стають тоншими. В кислоті яйце знаходиться протягом години-двох. А після цієї процедури майстриня вирізає витравлені елементи міні-дрилем або бормашиною і прибирає віск з збереженого візерунка. Іноді, щоб додати яскравість такий писанці, Ірина забарвлює ажурну шкаралупу.

За словами майстрині, свої роботи вона прикрашає орнаментами, почерпнутими з вишивки, кераміки і навіть мережива. Для писанок у своєму будинку вона відвела окрему кімнату, втім, звідти колекція великодніх яєць частенько переїжджає на виставки та фольклорні фестивалі, де Ірина проводить майстер-класи. Деякі роботи харків'янка дарує: такі презенти зберігаються в нашому художньому музеї, Чернігівської єпархії і навіть є у діаспори українців у Канаді. Також її філігранні вироби поповнили приватні колекції США, Ізраїлю, Японії та Греції. Ірина додає: якщо до виробу ставитися дбайливо, воно може зберігатися сотні років.

До слова, харків'янка захоплюється різними видами рукоділля: вишивкою, валянням із вовни та в'язанням, але все ж саме писанки – її головна віддушина. "Минулого року на виставку моїх робіт зайшла маленька дівчинка. Вона стала посеред залу, розвела руки і сказала: "Мамо, яка краса!". Цей щирий відгук вразив мене найбільше", – ділиться джерелом натхнення Ірина.