З чотирьох з гаком тисяч дорослих переселенців зі Сходу і Криму в Одеській області поки тільки 165 офіційно влаштувалися на роботу. Втім, "Сегодня" з'ясувала, що хоча статус безробітних в регіональному центрі зайнятості оформили 837 осіб, але за консультацією та допомогою в працевлаштуванні вже звернулися понад півтори тисячі.
ШУКАЮТЬ З ВОКЗАЛУ. В центрі зайнятості розповіли, число зареєстрованих у них безробітних переселенців, порівняно із загальною кількістю, дійсно невелике, але багато гостей з Донбасу і Криму не можуть оформитися офіційно через відсутність необхідних документів. Такі люди просто дізнаються в центрі про наявність вакансій, консультуються, намагаються працевлаштуватися самостійно. "З квітня ми тільки на вокзалі проконсультували більше 1100 чоловік, а ще 53 рази виїжджали для інформування в місця їх компактного розселення, консультували окремих людей, що приходять в центр. Статус безробітних у нас отримали 776 жителів Донбасу і 61 кримчанин. З них зараз реально працюють 142 переселенця зі Сходу і 23 з півострова", – пояснила "Сегодня" прес-секретар регіонального центру зайнятості Любов Адирова.
За її словами, біженці готові працювати по спеціальності: вчителями, медиками, гірниками або робітниками на виробництві. А от роботодавці підшукують продавців, операторів котелень, водіїв, прибиральників, медсестер і міліціонерів. "У нас більше двох з половиною тисяч вакансій, які щодня оновлюються. Якщо переселенець не може знайти місце за своєю спеціальністю, пропонуємо щось схоже", – запевняє прес-секретар центру зайнятості.
ЙДУТЬ У БІЗНЕС. При всіх складнощах працевлаштування серед біженців є й такі, які не просто знаходять роботу, а й відкривають власну справу. В центрі зайнятості зазначають, що вже є кілька таких випадків. Наприклад, хореограф з Криму заснував танцювальну школу. Щоб заснувати своє підприємство, переселенцям потрібно отримати статус безробітного, придумати ідею і розробити бізнес-план, після чого потенційний ПП зможе отримати стартовий капітал: всі допомоги по безробіттю йому будуть виплачені за раз, а не помісячно.
Проте дуже багато біженців залишаються за бортом трудового корабля через наявність маленьких дітей і відсутності неоходимости паперів, трудових книжок, а іноді і паспортів. "Я б і рада влаштуватися на роботу, щоб отримувати хоч якусь додаткову копійку, але потрібно сидіти з двома маленькими дітьми. А до місцевих ясла їх не беруть, тому що у мене немає офіційної роботи. Замкнуте коло виходить", – нарікає Світлана з Донецька, яка зараз тулиться з сім'єю в санаторії в Сергіївці. А ось соціальний працівник з того ж Донецька Олена не може працевлаштуватися тому, що її трудова книжка залишилася вдома, та й за документами жінка числиться співробітником донецької соцслужби. "Не хочеться звідти звільнятися, адже я планую повернутися додому, але і на шиї у людей сидіти неприємно", – зізнається наша співрозмовниця. Втім, її тезці Олені, яка приїхала до Одеси з Луганської області, пощастило більше: вона і роботу за місцем знайшла, і дитину в садок влаштувала.
Переселенцям з Донецької та Луганської областей складно працевлаштуватися ще й тому, що їх не хочуть бачити серед своїх підлеглих деякі роботодавці. Бізнесмен Олександр Старцев не приховує, що не хоче брати на службу біженців, нібито через їх непостійності і психологічних особливостей. "Немає гарантії, що людина зі Сходу буде довго працювати. Сьогодні йому потрібно це місце, а завтра він захоче додому. До того ж, якщо співробітник виявиться недобросовісним – його не звільнили, адже він біженець і знаходиться під захистом держави. Замість цього я, як роботодавець, миттю отримаю статус негідника, який образив соціально незахищеної людини", – мотивує свою позицію підприємець. На його думку, заважає роботі переселенців із зони АТО їх ментальна відмінність від жителів півдня. "Вони не гірше, просто трохи інші", – уточнює бізнесмен.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми