Фото Олександра Марущака, "Сьогодні"
Вже місяць Київський метрополітен служить місцем укриття для тисяч киян, які знаходять порятунок від ракетних обстрілів російських окупантів. Для багатьох жителів столиці підземка стала справжнім домом.
Як живуть люди, які рятуються на станціях київського метрополітену, дізнавався сайт "Сьогодні".
Деталі
Багатьом киянам доводиться фактично жити в метро. Особливо тим, у кого біля будинку немає бомбосховищ або вони є сирими і недоглянутими підвалами. У таких укриттях більше однієї ночі не просидиш. Тож люди рятують свої життя на станціях метро. За даними "Київського метрополітену", на 46 станціях столичної підземки знайшли надійне укриття понад 15 тисяч людей.
"Для забезпечення належних умов ми використовуємо всі наявні ресурси – на станціях розконсервовані питні фонтанчики, доступ до санвузлів. Спільно з гуманітарним штабом Києва, профільними та волонтерськими організаціями організовано доставку їжі, теплих речей, медикаментів, важливих побутових товарів. І я особисто вдячний кожному, хто допомагає людям у підземці та нашим працівникам", – розповідає сайту "Сьогодні" начальник КП "Київський метрополітен" Віктор Брагінський.
Як одна сім'я
Деякі містяни вже майже місяць мешкають на станціях підземки. Вони зрідка відвідують свої квартири, поливають вазони, беруть провізію та повертаються до метро. Тут набагато безпечніше.
"На деяких станціях люди об'єдналися і як велика сім'я підтримують одне одного. Їм допомагають співробітники підземки, розігріваючи їжу у технічних приміщеннях. Коли є рух поїздів, багато пасажирів намагаються просто проїхатися поїздом, щоб змінити картинку і хоч якось змінити обстановку. Люди просто катаються в поїзді, щоб хоч якось розважитися", – розповідають сайту "Сьогодні" у пресслужбі "Київського метрополітену".
Діти потоваришували
Найважче, коли вводиться довга комендантська година і людям не можна покидати станції. Це найважче випробування. Люди фактично замкнені у підземному приміщенні. До речі, у підземку мешканці столиці приносять усі необхідні речі, дитячі коляски, спальні мішки, туристичні намети та навіть свійських тварин.
"Ми всі в одному човні і більше схожі на великий циганський табір. Усі вже роззнайомилися. Частуємо один одного їжею та водою, наші діти стали найкращими друзями. Вони, попри війну, вигадують різні забави – читають книги, грають у пасма. Так, нам холодно на підлозі, страшно чути вибухи, але ми разом – і це головне", – розповідає киянка Ольга.
Старе місце для побачень
Метро для киян стало домом. Зі станцій метро йдуть на фронт, тут призначають зустрічі, а деякі їдуть у вимушену евакуацію.
"Ми з дружиною познайомилися на станції метро "Осокорки", точніше тут було наше перше побачення, лише 9 років тому. Тепер живемо на станції разом з маленьким сином. Виїжджати нам нема куди. Я записався у територіальну оборону. Приходжу на станцію, коли є вільний час. Тут набагато безпечніше, ніж у квартирі на 14-му поверсі. Вірю, що скоро все зміниться, і неодмінно перемогою над ворогом", – розповідає мешканець Осокорків Сергій.
Поїзд раз на годину
Коли метрополітен працює в режимі пасажирських перевезень, то поїзди ходять дуже рідко – приблизно один раз на годину. Фактично працює лише одна з трьох гілок метро – синя.
"У деяких людей не витримували нерви. Вони втомилися спати на підлозі, вистоювати черги до туалету із 50-60 людей. Пам'ятаю, як ми проводжали в евакуацію сім'ю – мама, тато, дві маленькі дівчинки і два коти в переносці. Вони сіли у вагон і поїхали. Десь за чотири дні повідомили нам, що вже у Польщі. Це їхній вибір", – розповідає нам Сергій.
Якщо в місті не запроваджено комендантську годину, то люди використовують цей час, щоб побувати вдома та перевірити свою квартиру, а ночувати повертаються в метро.
Багато пасажирів вже живуть на станціях місяць
"Я у перші два дні ховався від ракетних ударів у паркінгу біля свого будинку. Але там не було жодних умов. На станції метро "Позняки" ми змогли знайти надійний притулок. Так, спати доводиться на гранітній підлозі і здригатися від вибухів ракет, але тут хоч можна поспати", – каже киянин Олег.
Що з метро "Лук'янівська"?
Нещодавно вибуховою хвилею пошкодило вхід на станцію "Лук'янівська". У найкоротший термін працівники підземки провели необхідні роботи, щоб станція продовжила виконувати свою функцію.
"Психологи вважають, що звичка виробляється за 21 день. Але звички до кривавої війни бути не може. Я щодня буваю на станціях, і мені як батькові найболючіше бачити вкрадене дитинство у наших дітей. Малюків, які замість школи чи дитсадка змушені сидіти на холодному граніті та здригатися від вибухів", – додає начальник "Київського метрополітену" Віктор Брагінський.
Мультики для дітей
З ініціативи міської влади та волонтерів для дітей, які змушені жити на станціях метрополітену, організували покази мультфільмів та кінофільмів. Це умовно тимчасове заспокоєння чи втіха.
За даними департаменту культури КМДА, покази заплановані на 14 станціях київського метро, а повноцінно вони працюють на станціях "Сирець", "Дорогожичі", "Лук'янівська", "Площа Льва Толстого" та "Дружби Народів".
"На якийсь час це заспокоює дітей. Вони тимчасово йдуть у мирне життя. Але коли мультик закінчується та завиває сирена тривоги, дитина запитує: "Мамо, а коли закінчиться ця війна?". Ми говоримо нашим дітям, що незабаром цей кошмар закінчиться і настане день Перемоги. Ми всі в це щиро віримо", – каже киянка Ольга.