На березі озера в Києві виявили цеглу XIX століття

3 листопада 2017, 04:44
За словами начальника управління контролю за благоустроєм КМДА, знайдені уламки – залишки зруйнованої будівлі з вул. Жилянської, 25

Старовинна цегла. Фото: Тетяна Гетьманчук

Кияни виявили уламки старовинної будівлі на березі Совських ставків (вул. Радченка, 27) в Солом'янському районі. Близько місяця сюди незаконно звозили будсміття, забруднюючи зелену зону.

Серед уламків люди знайшли цеглини з клеймом "Я. Бернер'", які виробляли ще в XIX столітті на цегельних заводах столичного магната Якова Бернера. З цієї сировини в Києві будувалися театри, навчальні заклади і прибуткові будинки. За словами начальника управління контролю за благоустроєм КМДА Тараса Панчія, знайдені уламки – залишки зруйнованої будівлі з вул. Жилянської, 25, де ведуться підготовчі будівельні роботи.

Реклама

А по сусідству з цією ділянкою знаходиться пам'ятка архітектури: садиба XIX століття, що належала польському купцеві Францу Голомбеку. "Забудовник розчищав ділянку від уламків, а все сміття незаконно звозив на берег озера. Ми зобов'язали його розчистити територію в найкоротші терміни", – розповів Панчій.

Нагадаємо, як ми нещодавно повідомляли, знаменитому Будинку зі зміями і каштанами (вул. Велика Житомирська, 32) подарують друге життя. Пам'ятку архітектури, яка багато років не експлуатувалася і прийшла в аварійний стан, мають намір відновити в первозданному вигляді за рахунок інвестора.

Споруду планували реконструювати і відкрити готель, але нічого не було зроблено, а рік тому особняк виставили на продаж. Новий власник вирішив зайнятися його порятунком. За два десятки років пам'ятник архітектури занепав: ліпнина на фасаді практично зруйнована, в будинку відсутні комунікації, стіни вкрилися тріщинами, а зі стелі шматками відлетіла штукатурка.

Реклама

Також зазначимо, що в Національному музеї історії України (вул. Володимирська, 2) б'ють на сполох: будівля – пам'ятка архітектури перебуває на межі руйнування. Як пояснюють в музеї, будівля була зведена на стику Старокиївській та Андріївської гір ще в 1937-1939 роках. Однак через постійне сповзання Андріївської гори може "поїхати" і сама споруда Нацмузею.