У київських музеях - чимало унікальних експонатів / Фото: Олександр Яремчук
Музеї України повертають собі популярність не тільки серед киян, а й серед інтуристів, які їдуть до нас цілеспрямовано, щоб подивитися унікальні експонати. " Сегодня" побувала в найцікавіших музеях столиці .
Експонат, який можна назвати символом всіх музеїв країни, – відома на весь світ Золота скіфська пектораль – зберігається в Музеї коштовностей.
Реліквія. Золота скіфська пектораль, на якій зображені тварини. Фото: А. Яремчук
А в Музеї історії України можна побачити старовинні тризуби на цеглинах Х століття, простежити еволюцію грошей в Україні, побачити старовинні мечі і кинджали. " В експозиції є модель храму і житла часів Трипільської культури IV століття до н. е. А ще багато посуду з символами небесних тіл, наприклад, комет і зірок. Є ритуальні фігури тварин і різних богів ", – розповідає заввідділом найдавнішої історії Марина Стрельник .
Ідоли. Скульптури Трипільської культури. Фото: А. Яремчук
Там же можна порозглядати стародавні настільні ігри. Наприклад, шахи з кісток і рогів. Поглянути можна і на античну посуд, в якій зберігалися аромамасла. Особливе надбання – шапка гетьмана Богдана Хмельницького. " Її купила дочка цукрозаводчика Терещенка Варвара Ханенко у жінки, яка представилася внучатою племінницею гетьмана. Експерти встановили, що шапка дійсно була пошита за часів, коли жив Хмельницький. В оригіналі вона була малинового кольору ", – розповідає Володимир Шевченко, науковий співробітник музею.
Головний убір. Шапка гетьмана Хмельницького. Фото: А. Яремчук
Інший унікальний експонат музею – карета київського митрополита Рафаїла Заборовського, яку подарувала йому імператриця Єлизавета Петрівна.
Карета. Подарунок митрополиту від цариці. фото: А. Яремчук
Худмузей: Гетьмани на іконах і український Клімт
У фондах Художнього музею України знаходиться близько 40 тисяч експонатів. Одна з головних родзинок музею – візантійська ікона, яка датується ХІ – ХІІ століттями. " Ця ікона – велика рідкість для українських колекцій. Таких залишилося не більше двадцяти ", – розповідає заввідділом візантійського мистецтва Галина Белікова .
Старовинна візантійська ікона . Фото: А. Яремчук
На дерев'яній іконі зображений Святий Георгій в одязі римського воїна зі списом і щитом в руках. З боків – картини з життя святого, де його піддають різним тортурам. Вчені припускають, що, швидше за все, ікону створили візантійські майстри в Херсонесі. У 1917 році ікона безслідно зникла. У 1960-ті роки вчені поїхали шукати грецькі ікони в Маріуполь. У місцевому краєзнавчому музеї сталося диво: коли вчені ходили по музею і відкрили підсобне приміщення, то на підлозі помітили "дошку", на яку прибиральниці ставили відра. Яке ж було здивування, коли з'ясувалося, що це ікона Святого Георгія.
Тортури Георгія. Фото: А. Яремчук
У сусідньому залі можна побачити безліч ікон, де зображені гетьмани: Іван Мазепа, Богдан Хмельницький, а також заможні козаки, які не посоромилися бути намальованими поруч зі святими. У музеї є унікальне Євангеліє в позолоті, яке замовив гетьман Мазепа, знаходилося воно в одному з храмів Переяслава – Хмельницького. А в фондах музею є багато робіт заборонених за радянської влади художників, а ще картини, які раніше прикрашали кабінети українських чиновників .
Позолочене Євангеліє. Фото: А. Яремчук
Зараз тут можна помилуватися роботами художників ХХ століття. Наприклад, картиною Віктора Зарецького, яка нагадує роботу австрійця Густава Клімта " Поцілунок " .
Виставка. Яскраві роботи українського художника Віктора Зарецького. Фото: А. Яремчук
Пилка для тіла і зародки
B Національному музеї медицини України можна побачити безліч цікавинок. На початку першого залу – черепи, яким більше 4000 років ... з трепанаційними отворами. Фахівці запевняють, що цю процедуру робили не тільки в лікувальних цілях, але і як ритуал, виганяючи нечисть з людини .
Набір військового медика. Фото: А. Яремчук
Поруч – амулет, яким виганяли бісів. Там же є і стегнова кістка 2000 – річної давності, уражена артрозом .
Амулет від нечистого. Фото: А. Яремчук
Побачити в музеї можна навіть зародків в банках і засушені м'язи. " В експозиції є медінструменти різних часів: припалювачі ран, для зупинки кровотечі, пилки, якими різали частини тіла, ножі для кровопускання і навіть роторозширювачі. Їх застосовували для пацієнтів, які не хотів відкривати рот ", – пояснив завідувач науково – методичного відділу Василь Догузов .
Тут же десятки діорам, де видно, як надавали допомогу козакам у боях і як проводили операції громадянам. А ще – аптека XIX століття .
Старовинна аптека. Фото: А. Яремчук
Мініатюри: палаци, ЧАЕС і павук в Раді
Парк " Україна в мініатюрі " близько Гідропарку дуже популярний навіть серед дорослих. Там можна відчути себе велетнем і за одну годину побачити багато визначних пам'яток країни .
Зараз в парку близько півсотні макетів, які легко можна впізнати, навколо яких тисячі людських фігурок і десятки машинок. Особливу увагу привертають старовинні київські будівлі: Будинок з химерами, Нацбанк, Андріївська церква, Софійський і Михайлівський собори, караїмська кенаса, створену легендарним архітектором Владиславом Городецьким. Там можна подивитися і на Кабмін з Верховною Радою. До речі, в ній тимчасово оселився великий павук .
Будинов з химерами. Фото: А. Яремчук
У парку не забули і про міні – Дніпро, який перетинають чотири мости: Московський, Пішохідний, Метро, Південний. Подивитися можна і на знатні палаци: Воронцовський, Лівадійський, Качанівський, Ластівчине гніздо. Є і старовинний Чернівецький університет. " З останніх робіт – гора Говерла з поселенням і Львівська ратуша. Всі макети виготовлені з сучасного синтетичного матеріалу в масштабі 1:33. Подібна мініатюра робиться від трьох до дев'яти місяців ", – розповів нам співробітник музею .
Михайлівський собор. Фото: А. Яремчук
Туристів з інших міст, виявляється, більше приваблюють храми, а ось кияни цікавляться палацами. До речі, тут можна побачити і десятки маленьких монументів, наприклад пам'ятник Богдану Хмельницькому і колону Магдебурзького права. Увага всіх гостей приваблює вулиця Хрещатик з пішоходами і мініатюрними фонтанами на Майдані Незалежності. А школярі жваво цікавляться мініатюрою Чорнобильської АЕС, оскільки відразу видно масштаби катастрофи і місце , де стався вибух.
Макет. Так виглядає копія Чорнобильської АЕС після вибуху. Фото: А. Яремчук
Царство води: унітаз – злодюжка і водопровід
Ні в один музей столиці не спостерігається таких черг, як в водно – інформаційний центр, він же популярний Музей води. Він знаходиться в будівлі колишньої водонапірної вежі в Хрещатому парку ( біля Європейської площі і стадіоном " Динамо " ), а експозиція розміщена під землею, в старому резервуарі питної води .
Старовинний київський водопровід. Фото: А. Яремчук
У музеї можна побачити підводний світ Дніпра з живими рибами та рослинністю. А далі починається подорож: потрапляємо в ліфт і спускаємося в віртуальне підземелля, де можна пройти по екстремальній каналізації і побачити, по яким трубам біжить вода, потрапляючи в крани киян. Там же встановлено модель діючої артезіанської свердловини .
Аппарат для пошуку проривів. Фото: А. Яремчук
Почесне місце в музеї займає гігантський унітаз, який фахівці вважають " злодюжкою води ", мовляв, через перепад напору вночі вода з бачка може протікати і в результаті " намотати " зайві кубометри на лічильник .
Гігантський унітаз на щастя . Фото: А. Яремчук
" Багато молодят приходять сюди фотографуватися, оскільки існує повір'я, мовляв, якщо наречена присяде на гігантський унітаз, – це до сімейного щастя ", – розповідають у музеї .
Дітям в музеї буде особливо цікаво, адже їм покажуть багато фокусів, наприклад, як в пляшці створити потужний вир .
Фокус. Вир в пластиковій пляшці. Фото: А. Яремчук
У Музеї води неодноразово знімали кіно, адже там знаходиться ще і казковий грот – декорація, в якому можна побачити водоспад з внутрішньої сторони, а ще постояти перед дощем і почути грім. Також в музеї є величезний акваріум з ручними коропами, які, кажуть виконують бажання .
Воскові фігури: посмертні маски і зморшки шевченка
Київський музей воскових фігур переповнений відомими персонами. Зайшовши в напівпідвальне приміщення в багатоповерхівці на проспекті Перемоги, відразу відчуваєш містичну атмосферу, адже там знаходиться 58 воскових скульптур політдіячів, письменників, спортсменів, акторів і співаків .
Письменники. Маленький Пушкін і Гоголь. Фото: А. Яремчук
У музеї п'ять залів. Зазирнувши до письменників і акторів, бачимо стіну з посмертними масками: Володимира Висоцького, Андрія Миронова, Сталіна, Леніна, Тараса Шевченка, Олександра Пушкіна. А під стінкою – фігури Сергія Єсеніна і Миколи Гоголя .
Стіна посмертних масок. Фото: А. Яремчук
" Все видатні частини фігур зроблені з воску – руки, обличчя, шия. А у Брітні Спірс – навіть живіт! Під костюмами – манекен, очі і зуби – протези ", – розповідають у музеї .
Найпопулярніша постать – Михайла Грушевського. Він виглядає, як живий, на руках видно навіть дрібні судини .
Михайло Грушевський в кабінеті. Фото: А. Яремчук
Не менш вражаюча фігура Тараса Шевченка. На його обличчі проглядаються навіть зморшки .
Шевченко з видними зморшками. Фото: А. Яремчук
У залі спортсменів – Лілія Подкопаєва та Яна Клочкова, які віддали майстру свій одяг. Фігура легендарного тренера " Динамо " Валерія Лобановського унікальна – вона похитується, сидячи на тренерській лаві, як робив це тренер, переживаючи за свою команду. Представлені тут всі президенти України, крім нинішнього, Порошенко .
Княгиня. Ольга списана з ікони. Фото: А. Яремчук
Є і Юлія Тимошенко, вона віддала для фігури своє пальто часів Помаранчевої революції. Серед іноземних зірок – Арнольд Шварценеггер, Шерон Стоун, Майкл Джексон .
Леонтьєв. Співак сам позував майстру. Фото: А. Яремчук
А з одного скульптурою в музеї пов'язана містична історія. " Одна відвідувачка вже тричі приходила, тому що фото з Висоцьким у неї ніяк не виходить – кадр виходить розпливчастий, хоча інші все дуже чіткі. Причину так і не з'ясували ", – розповіли в музеї .
Коли вхід безкоштовний
Музеї столиці можна відвідати безкоштовно, " безкоштовні дні " потрібно шукати на сайтах закладів. Наприклад, в Нацмузей історії України безкоштовний вхід в останній понеділок кожного місяця ( у інші дні квиток обійдеться в 30 грн ) .
Національний науково-природничий музей України (вул. Богдана Хмельницького, 15) безкоштовний для всіх в першу середу кожного місяця з 10:00 до 13:00.
Нацмузей літератури України (вул. Богдана Хмельницького, 11) доступний в кожну останню середу місяця.
У художній музей безкоштовний вхід для всіх в останню неділю місяця. Музей Тараса Шевченка (бул. Шевченка, 12) – в останній четвер місяця.
А ще безкоштовно потрапити в музеї можна щороку 18 травня, коли відзначається День музеїв і повсюдно проводять "Ніч музеїв". "Такі заходи плануємо проводити щорічно. Музеї самі приймають рішення, як саме їх проводити – влаштовують інтерактивні ігри, незвичайні екскурсії", – розповіла директор департаменту культури КМДА Діана Попова.
До речі, в європейських містах на "Ночі музеїв" масово з'їжджаються туристи, адже і там в більшості випадків вхід оголошують безкоштовним або беруть символічну плату. Наприклад, в Празі інформацію про цю акцію роздають туристам майже на кожному розі. У цю ніч майже всюди вхід безкоштовно, а в інші дні – 5-20 євро. За ніч можна відвідати 3-5 музеїв, і варто заздалегідь вибрати найцікавіші для себе.