На Чорнобильській атомній електростанції наростають реакції поділу в окремих масах ядерного палива, які залишилися під завалами реакторного залу четвертого енергоблоку.
Про це з посиланням на Інститут проблем безпеки атомних електростанцій (ІПБАЕС) пише Science.
Вченим потрібно визначити ступінь небезпеки і зрозуміти, чи потрібно втручатися, щоб запобігти ще одній аварії.
Що за реакції?
Під час аварії 1986 року частина активної зони реактора розплавилася разом з урановими паливними стрижнями, їх цирконієвої оболонкою, графітовими стрижнями та іншими матеріалами. Усе це перетворилося на лаву, яка затекла в підвали і там затверділа. У цю суміш входять близько 170 тонн урану (~ 95% вихідного палива реактора).
З часом туди почала просочуватися вода, яка і стала каталізатором, який запустив реакції. Вода уповільнює нейтрони, допомагаючи розщепити ядра урану, і розмиває радіоактивні поклади паливовмісних матеріалів.
У 2019 році встановили Новий безпечний конфайнмент (НБК), після чого велика частина води висохла. Кількість нейтронів також почала знижуватися, що говорило про зменшення реакцій ділення.
Однак з часом у деяких приміщеннях ситуація змінилася. Висихання радіоактивної води якимось чином робить нейтрони більш, а не менш ефективними під час розщеплення ядер урану.
Датчики на цьому об'єкті зафіксували негативну динаміку нейтронних потоків в одному із завалених приміщень. Також там збільшився рівень радіації.
"Це схоже на тліюче вугілля у грилі для барбекю", – каже Ніл Хаятт, хімік-ядерник з Університету Шеффілда.
У результаті може статися неконтрольований викид ядерної енергії, додав він.
Чи є загроза?
Головна проблема навіть не в самому факті нових реакцій, а в тому, що це відбувається у недоступному місці.
Поки що вчені не можуть визначити ступінь небезпеки – не виключається навіть можливість аварії, пише ЗМІ. При цьому кількість нових нейтронів наростає повільно. Це, за припущеннями вчених, дає ще кілька років, щоб придумати, як придушити загрозу.
Однією з проблемних зон є кімната 305/2. Рівні радіації, які виходять від неї, не дозволяють встановити там датчики.
Вчені зазначають: "Немає жодних шансів на повторення 1986 року, коли вибух і пожежа відправили радіоактивну хмару на Європу".
Проте будь-яка вибухова реакція може призвести до обвалення нестійких частин старого об'єкта "Укриття", заповнивши НБК радіоактивним пилом.
Раніше The Guardian нагадав, як після аварії на ЧАЕС радіація розповзлася по Європі.
Також ми показували, як би виглядала Чорнобильська зона, якби не аварія.