ЧВЕРТЬСТОЛІТНІЙ ДОВГОБУД
- У Києві за останні тижні сталося чимало подій. Але почати хочу з легендарного вже будівництва другої гілки міського колектора. Ви його дійсно добудували?
- Якщо говорити саме про фазу будівництва, то так. Тиждень тому відбулося урочисте відкриття, так що цей об'єкт тепер – не "легендарний" довгобуд.
- У столиці ще є подібні довгобуди?
- Хіба що Подільсько-Воскресенський міст. А друга (дублююча) нитка колектора стала "легендарною" за багато років до того, як ми за неї взялися. Документація по її будівництву майже того ж віку, що і незалежна Україна. Рішення-то про будівництво приймалося ще в 1993 році.
- Тільки шлях до втілення виявився довгим...
- Цьому було багато причин. Уже тоді, чверть століття тому, всі розуміли, що старий міський колектор приходить в непридатність. Тому і приймалося рішення про будівництво колектора-дублера. Але в 90-ті роки минулого століття взагалі було складно починати щось масштабне. Тому плани раз у раз переносилися. У 1999 році провели обстеження першої нитки і вже офіційно визнали її аварійною та непридатною до експлуатації. Але і це не прискорило робіт.
- Але в 2000-ні грошей-то у міста було вже більше. Чому ж тоді не закінчили?
- На це питання мені складно відповісти. Будівництво йшло дуже повільно. Паралельно проводилися нові обстеження – в 2007-му і 2010-му роках, визнавали, що ситуація катастрофічна, але... Загалом, планували завершити всі роботи до Євро-2012, але не закінчили. Більше того, після 2012 року взагалі фінансування зупинили. І тільки в 2014-му, коли провели ще одне обстеження, стало ясно, що відтягувати далі ніяк не можна.
- Тобто після визнання аварійним старий колектор працював ще майже 20 років?
- Він і зараз працює. Повне перемикання на нову нитку міського колектора відбудеться до кінця цього року. Але те, що ми побачили в 2014 році, було жахливо. Глибина корозії металевих конструкцій – 15 см, а в багатьох місцях вона була настільки глибокою, що і заміряти вже не представлялося можливим.
- Це переконало всіх?
- Так. Повинен сказати, що в той момент нам не довелося довго пояснювати, що велика аварія може призвести до екологічної катастрофи не тільки для Києва, а й в масштабах країни в цілому. Рішення було прийнято і на рівні міста, і на урядовому рівні. Це був масштабний і дуже значимий проект вартістю 1,3 млрд гривень, дві третини з яких виділило місто і третина – уряд. Обсяг виконаних робіт у 2015-2017 рр. виявився більшим за попереднє десятиліття.
- Це дійсно багато?
- Загальна довжина тунелю – 9770 метрів. Тобто майже 10 км підземних робіт, не менш складних, ніж при будівництві метрополітену. Адже друга нитка забезпечить надійне відведення стічних вод не тільки в районах правобережної частини столиці, а й в передмістях на правому березі – Вишгороді, Ірпені, Бучі. При цьому технічно друга гілка набагато складніше за першу, так і матеріали, які використовувалися при будівництві, були найсучаснішими. Адже йдеться не тільки про металеві і бетонні конструкції, а й про антикорозійне і гідроізоляційне покриття.
- Корозії глибиною 15 см в новій гілці не буде?
- Ні за нас, ні за наших дітей. Гарантійний термін експлуатації другої гілки київського колектора – 50 років. Але це гарантійний. За оцінками фахівців, термін стабільної експлуатації – сто років, не менше.
- Вражає. В історію думаєте увійти?
- Ось про це якраз найменше думаємо. Старий міський колектор був введений в дію в 1970-му. Чи багато зараз в Києві знайдеться людей, які пам'ятають, хто керував тоді містом? Коли людина виходить на вулицю і бачить, наприклад, посеред тротуару або у дворі величезну яму, тоді вона, звичайно, згадає і про міську владу, і про комунальників. А коли ями немає, ніхто не згадує. І це нормально. Адже завдання міської влади якраз в тому, щоб кияни не відчували подібних незручностей. Так що, чесно кажучи, коли ми ввели в експлуатацію нову нитку колектора, я видихнув. Екологічна катастрофа в зв'язку з аварією на колекторі Києву не загрожує. І фінанси, які ми витрачали на латання старої гілки, тепер можна використовувати на інші, актуальні для міста потреби.
10 ТИСЯЧ ВІДЕОКАМЕР
- Інші потреби – це установка камер відеоспостереження, про які останнім часом багато говорять?
- У тому числі – камери відеоспостереження. Про них дійсно багато говорять, адже безпека зараз виходить на перший план. Історія про викрадену на Оболоні дитинку, яка закінчилася швидко і благополучно завдяки системі відеоспостереження, зробила цю необхідність очевидною для всіх. Хоча насправді в світі до необхідності масової установки відеокамер прийшли набагато раніше. Я з цією системою познайомився три роки тому, в Ізраїлі. Як ізраїльтяни відносяться до питань безпеки, пояснювати не треба. І причини цього – теж. Я тоді повернувся до Києва і відразу поставив завдання почати встановлення відеокамер і створити дата-центр з обробки даних.
- Що можуть ці відеокамери?
- Розпізнавати обличчя і номера автомобілів. Комп'ютерна система здатна зіставляти особи з фотографій з особами на цифровому відеозапис з точністю до 90 відсотків. Так вже були виявлені і злочинці, які перебували багато років в розшуку.
- І все ж далеко не у всіх випадках, коли скоюються злочини, є відеозаписи, які допомагають їх розкрити.
- Це означає, що відеокамер в столиці все ще недостатньо. Наразі встановлено 4 тисячі – в усіх дитсадках, школах, об'єктах соціальної сфери. Таких 1750 камер. Також вони є на деяких станціях метро, на 5 столичних мостах, центральних площах і в ключових місцях скупчення людей. До кінця року плануємо встановити ще 2 тисячі відеокамер. Зараз підключаємо до нашого дата-центру відеокамери приватних структур. Але, звичайно, цієї кількості недостатньо. Тому план по встановленню на 2018 рік – ще 10 тисяч. І це теж не межа. У Лондоні, наприклад, близько мільйона відеокамер, і я впевнений, що зовсім не тому, що британцям нікуди дівати гроші. Коли в Києві не буде правопорушень в громадських місцях, які залишилися поза увагою відеокамер, тоді завдання можна буде вважати виконаним.
"БУДЕМО ВИМАГАТИ ВИРІШИТИ ПИТАННЯ ЦІНИ НА ГАЗ, ПОКИ НАС НЕ ПОЧУЮТЬ"
- Чи вистачить фінансування на ці плани? Адже витрати міського бюджету зростають, і одночасно зростають вилучення в центральний бюджет.
- Проблеми, про які ви говорите, існують. І деколи виникають зовсім не з об'єктивних причин. Найактуальніший приклад – невирішеність питання ціни газу для структур бюджетної сфери. Нещодавно ЗМІ написали про те, що в музеї Ханенків рекордно низька температура, яка загрожує схоронності творів мистецтва. А вся проблема в тому, що до цього часу не врегульоване питання ціни на газ для бюджетних установ.
- Хіба його що не встановили ще в минулому році?
- Є два тарифи. Ціна газу для обігріву лікарень, шкіл, дитсадків та бюджетних установ становить 7,9 тисяч гривень за тисячу кубометрів. А в тарифі на виробництво теплової енергії закладено газ по 4,94 тисячі. Виникає різниця, яку повинен хтось погашати, інакше у постачальників тепла виникнуть величезні борги. Власне, вони вже накопичуються. Я напередодні опалювального сезону звертався до Кабміну з вимогою вирішити проблему. Ми не могли чекати і почали підключати до опалення лікарні, школи і дитсадки. Тепер вже підключили і вузи, коледжі, і музеї, тому що йдеться про здоров'я людей і збереження творів мистецтва. А проблема досі не вирішена. Звернулися повторно до Кабміну і НКРЕКУ. Сподіваємося, що почують.
- Чи почують?
- Сподіваємося, там теж розуміють всю серйозність проблеми.
ДО ЛІКАРЯ – НЕ ОБОВ'ЯЗКОВО В ПОЛІКЛІНІКУ
- Парламент прийняв медичну реформу. Як це відіб'ється на медицині в Києві?
- Досвід показує, що краще не чекати реформ, прийнятих на центральному рівні. Ми вже робимо те, що можемо, для поліпшення ситуації з охороною здоров'я в столиці. У Подільському районі введена система онлайн-запису до лікарів, яку ми поширюємо і на інші райони столиці. Це, звичайно, тільки один крок до того, щоб зробити медичні послуги доступнішими для киян. Ще один – проект "Лікар у вашому домі", який ми презентували днями. Суть його в тому, що з'являться стаціонарні пункти медичного обслуговування в торгових центрах, в центрах надання адміністративних послуг і т. д. І кияни, у яких немає часу або можливості звернутися до медичних установ, зможуть скористатися сервісом в таких пунктах.
- Коли і де вони з'являться?
- Поки це експеримент, який протягом двох місяців буде проводитися в Подільському районі. Такі пункти обладнані в Центрі адмінпослуг Подільського району, в комунальних аптеках "Фармація", з'являться в кількох торгових центрах. Всього їх буде десять. У них працюють терапевти, які проконсультують, а при необхідності направлять до фахівця. У таких пунктах можна буде пройти саме елементарне тестування – на цукровий діабет, на СНІД, виміряти тиск. Я скористався таким експрес-тестуванням – зайняло кілька хвилин. Тепер треба, щоб все це прижилося на практиці. Чи приживеться – розширимо проект на все місто.
- Одна з найбільш резонансних подій останнього тижня – трагедія на Оболоні, де маршрутка збила на смерть двох людей, що виходили їх тролейбуса. Як відреагувала влада?
- З водієм розбираються правоохоронні органи. Наше ж завдання – зі свого боку вжити заходів, щоб такі трагедії не повторювалися. Я доручив перевірити всіх перевізників – їх ліцензії, стандарти роботи, технічний стан маршруток, професійний стаж водіїв, стан їх здоров'я. Перевірка жорстка – за порушення будемо домагатися позбавлення ліцензій. Але ми розуміємо, що в перспективі потрібно відмовлятися від маршруток, які не забезпечують необхідний рівень сервісу і безпеку пасажирів. Ми закуповуємо все більше нових автобусів і тролейбусів, щоб створити альтернативу маршруткам, витіснити цей вид транспорту зі столичних вулиць.
- І ще про транспорт. Коли буде реконструкція фунікулера?
- У наступному році вагони фунікулера замінять сучасними, де всі вимоги безпеки і комфорту відповідають європейським. Але новий фунікулер – це частина великого проекту по створенню нового туристичного маршруту. Починатися він буде з Пейзажної алеї, яку кардинально оновлять до весни, продовжиться на пішохідному мосту, який побудують від Арки Дружби народів до Володимирської гірки, і далі – через фунікулер – поведе на Поділ. Це буде зручно і для туристів, і для киян.
Сергій Афонін