Мешканці постраждалого від вибуху будинку в Голосієво залишилися без житла, майна і компенсації. З початку липня жителі не можуть домогтися відшкодування збитків. Чиновники переконують – питання вирішуватимуть після результатів слідства. Постраждалі ж бояться, що доведеться зимувати в чужих оселях.
Галина Тимофіївна, одна з постраждалих власників квартир, тепер живе в кімнаті з двома практично незнайомими людьми. Три ліжка і шафа – все, що вони тепер мають в новому житлі. У вузькому коридорі гуртожитку на Подолі, куди тимчасово переселили 10 постраждалих сімей, не вщухає метушня. На всіх – одна пральна машина.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Люди разом заповнюють папери і збирають докази свого зруйнованого майна. А ще – бояться вдруге опинитися на вулиці. "Нам Спецжитлофонд приніс документи – до 31 грудня 2017 року ми тут будемо. Ми їх поки не підписували. Звичайно, комунальні послуги оплачувати повинні ми", – розповідає одна з потерпілих, Світлана Яремчук.
Для інших шести сімей єдиний варіант – порожня кімната в гуртожитку на околиці столиці. Обдерті стіни, розбиті раковини, грибок – від такого "все включено" люди в шоці. "38 кімнат – вісім конфорок. Не знаю, будемо якось так", – говорить інша постраждала, Жанна.
Після вибуху в столичному будинку пройшло вже більше місяця. Але жодна з сімей не отримала ні копійки компенсації. До сих пір не оцінили знищене майно, не визначили суму понесених збитків. Чиновники виправдовуються – це довга паперова тяганина. "Надано і пайки, і кому потрібно – одяг. Що стосується якоїсь більше допомоги – це не компетенція РДА", – пояснює голова Голосіївської районної державної адміністрації м. Києва Наталія Бондар.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Де будуть зимувати люди – не можуть відповісти і в міській адміністрації. "Ми розуміємо, що 11 квартир приватизовано. Це приватна власність, місто ніяким чином не винен в події. І ми не можемо матеріально відповідати за все це. Тому ми шукаємо варіанти", – говорить перший заступник голови Київської міської державної адміністрації Геннадій Пліс.
Тим часом, постраждалі живуть з допомогою волонтерів і розраховують тільки на власні сили. Надії на допомогу від влади з кожним днем все менше.