Тридцятитисячний мікрорайон Бортничі на столичній околиці може дати фору всім іншим масивам за кількістю вулиць, які повинні бути перейменовані в рамках процесу декомунізації. Всього в Дарницькому районі Києва перейменувати потрібно 35 вулиць і провулків, 85% з них знаходяться саме в Бортничах.
"У нас відбулася низка круглих столів, спочатку в адміністрації за участю фахівців з управління освіти та управління культури. Ми напрацювали список назв, які могли б стати новими назвами вулиць у Дарницькому районі", – розповів начальник відділу з питань внутрішньої політики, зв'язків з громадськістю та ЗМІ Дарницької районної державної адміністрації Сергій Адаменко.
"Потім ми надаємо ці пропозиції КМДА. КМДА виносить їх на комісію з питань найменувань, куди входять депутати Київської міської ради, представники КМДА, історики, києвознавці, фахівці з топоніміки. Вони дають свій висновок, приймають, відхиляють або дають свої назви і відправляють на комітети Київської міської ради. Депутати розглядають і вже потім, якщо є "добро", виносяться на сесію Київської міської ради. Ось така процедура", – сказав він.

Вільха або ольха: як пройшли громадські обговорення в Бортничах
Вчора в одній зі шкіл мікрорайону пройшов другий етап громадських обговорень нових назв вулиць. Під "роздачу" потрапили вул. Леніна, три провулка Терешкової, провулок Островського і провулок Комуністичний. Обговорювати нові назви вулиць прийшли близько сотні людей.
Вулицю Леніна жителі вирішили назвати на честь загиблого в Іловайськ котлі роки тому добровольця батальйону "Донбас" Євгенія Харченка, який проживав на цій вулиці.
За підсумками голосування таку назву підтримали 60 осіб, 4 було проти.
- Хто проти? Нехай скажуть, – пролунав голос із залу.
- Ви не знаєте політичної історії! – Відповів літній чоловік, який проголосував проти.
- Навіщо політична історія? Люди гинуть зараз, – парирували йому.
До незгодним чоловікові підійшов солдат Нацгвардії, товариш по службі Харченко, на очах якого той загинув.
- Ти хто такий взагалі?! – закричав йому пенсіонер. – Ось хто, – відповів солдат, показуючи пальцем на медаль на грудях.
- Дурниця все це, – заявив пенсіонер. Військовий змінився в обличчі.
- А я взагалі проти перейменування. І багато проти. Гроші зараз потрібні пенсіонерам, – вклинилася в суперечку літня жінка.
- Не потрібно буде міняти жодного документа, за винятком випадку продажу житла. Якщо ми зараз не перейменуємо вулицю, то за нас це зроблять інші, – намагався перестерігати людей Адаменко. – Є так званий закон про декомунізацію, який зобов'язує нас перейменовувати вулиці.
Люди в залі притихли. З рішенням про присвоєння вулиці імені загиблого героя погодилися.
Далі на порядку денному було питання про п'ять провулків – Комуністичному, Островського і трьох провулках Терешкової. На екрані показали варіанти назв – в районній адміністрації вирішили використовувати походження назви "Бортничі" – старослов'янська слово "борть", який означає вулик. Тематика назв буде пов'язана з пасікою, медом, бджолами і вуликами.
- Чого до цього меду причепилися? Покажіть в Бортничах хоч одного бджоляра, хоч одну пасіку? – Знову загомоніли люди. Після десяти хвилин суперечок вибрали нейтральну назву – Комуністичний провулок став Небесним.
- А що Терешкова вам зробила поганого? У космос літала? Так хай інший хтось полетить, – пролунав голос із залу.
- Так у нас вільха або ольха?, – Зауважила сиділа в залі жінка помилку на екрані, – Давайте зараз з помилками перейменовувати будемо! Давайте відразу робити нормально, а не через одне місце.
- Ще одна пропозиція – Дівочий, – вклинився Адаменко.
- Ага, а ще Жіночий і Чоловічий, – зареготали в залі.
Зрештою три провулки Тершекової стали Мрійлівім (мрійливість), Вільховим (вільхові) і Вертепним відповідно, а провулку Островського дісталася назва Степовий.
Наостанок жителі вирішили місцевий парк Таращанець перейменувати в Сімейний.
- Хто проти? – Запитав Адаменко.
- Та ось, три комуніста. Вони проти всього, – знову зареготали в залі.
На цьому громадське обговорення і закінчилося.
"Для нас найголовніше було, щоб вулицю назвали імені Харченко. Вулиця Леніна – це, все-таки, минулий час, що пройшла епоха, минуле століття. І якщо є наказ президента перейменувати – то Леніна однозначно потрібно перейменувати. Решта вулиці нам зовсім не заважали", – розповіла Сегодня.ua мешканка Бортничів Світлана.
"Ну навіщо Бортничі прив'язали до бджільництва? Вулиці назвали або Осина, або Акацієва. Гречана. Медоносна. Медового Спаса. Прополисна. Знаєте, жодної пасіки немає в Бортничах. Взято просто з неба. Срібна. Звідки це? Нас поставили перед фактом, з презентацією. Ми подивилися. Звичайно, людям це не сподобалося, тому що ці назви ніби за 10 хвилин придумані на тему бджільництва", – обурюється місцева мешканка Інна.
Втім, як запевняє Адаменко, адміністрація намагалася прислухатися до думки жителів, а частина з них "медові" назви вулиць підтримують. Інші ж, яким пропозиції не подобаються, критикують, проте своїх пропозицій не вносять, сказав він.
Всього в Києві перейменують більше сотні вулиць
В рамках деккомунізаціі в Києві перейменуванню підлягають 122 вулиці. На засіданні комісії депутати Київради підтримали проект рішення "Про перейменування вулиць, площ, провулків і проспектів в місті Києві".
Проект рішення не вимагає додаткового виділення коштів з місцевого бюджету, а кошти у сумі 199,9 тис грн. на відповідні заходи по заміні будинкових покажчиків (інформаційних табличок) виділять безпосередньо балансоутримувачі вказаних будинків.
Так, вирішено перейменувати такі вулиці:
Шліхтера в Віфлеємську, Дніпровський р-н;
Артема в Січових Стрільців, Шевченківський р-н;
Кириленко в Олексія Береста, Святошинський р-н;
Крупської в Павла Чубинського, Дарницький р-н;
Леніна в Копільщанську, Деснянський р-н;
Ленінську в Петра Дорошенка, Святошинський р-н;
Горького в Анатолія Лупиноса, Солом'янський р-н;
Горького в Кирила Осьмака, Дарницький р-н;
Металістів в Михайла Брайчевського, Солом'янський р-н;
Чапаєва в В'ячеслава Липинського, Шевченківський р-н;
Щорса в Євгена Коновальця, Печерський р-н;
Юрія Коцюбинського під Володимира Винниченка, Шевченківський р-н;
Площа Дзержинського в Либідську, Голосіївський р-н;
Провулок Чеслава Бєлінського в Алли Горської, Шевченківський р-н;
Проспект 40-річчя Жовтня в Голосіївський, Голосіївський р-н).
Крім того, комісія з найменувань вирішила перейменувати і такі вулиці:
Панаса Любченка – в Заміську (історична назва);
Картвелішвілі – в Володимира Покотила (організатор ОУН-УПА на Київщині);
Примакова – в Рейнгольда;
Миколи Лукашевича – в Івана Огієнка;
Кіквідзе – в Михайла Бойчука;
Командарма Каменєва – в Петра Болбочана;
Фиалека – в Баришівську (історична назва);
Тельмана – в Німецьку;
Аїстова – в пер. Іпсілантіевскійм;
Миколи Гайцана – в пер. Хрестовий (історична назва);
Проспект Червонозоряний – на Валерія Лобановського;
Червонопрапорну – в Пироговский шлях (історична назва);
Чапаєвське шосе – вул. Віто-Литовський;
пров. Січневий – в вул. Микільську (історична назва);
пров. Федько – в вул. Якова Шульгина;
пров. Ульянова – в пер. Осінній;
пров. Радянський – в Владислава Заремби (педагог і композитор);
пров. Щорса – в Новогоспітальну (історична назва);
площу Ленінградську – в Дарницьку;
площу Дружби народів СРСР – в Оболонську.
На перейменування вулиць і площ, назви яких пов'язані з комуністичним минулим, у міських і сільських рад є час до жовтня. Якщо не встигнуть – цим зобов'язані зайнятися мери і голови сільрад, яким відведуть на перейменування ще три місяці. Якщо і вони не впораються – рішення за Кабміном. Він у строках не обмежений.
Нагадаємо, 9 квітня Верховна Рада України прийняла внесений Кабміном закон про засудження комуністичного та нацистського тоталітарних режимів, заборонила їх пропаганду і символіку. Однією з позицій закону є визнання комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років в Україні злочинним і проводив політику державного терору, з відповідними наслідками для комуністичної символіки і пропаганди.
Закон передбачає внесення змін до 14 чинних законів, у тому числі до Кримінального та Адміністративного кодексів, в частині введення санкцій за невиконання чи порушення норм цього документа.