Родзинки архітектури в Києві: ТОП будівель в стилі бароко

Химерні будівлі на Подолі, в Лаврі і древній Софії

Велич , химерність , контрастність кольорів , квіткова ліплення і скульптури на фасаді – все це притаманне стилю бароко , який був популярний в XVII – XVIII століттях . Не оминуло модна течія і Київ . На відміну від Європи , де в стилі бароко любили вибудовувати палаци , в нашій столиці це віяння відображено на фасадах багатьох храмів . " Сегодня" продовжує спецпроект , в якому знайомить киян та гостей міста з різноманіттям архітектурних стилів, якими багата столиця.

На замовлення: палац від автора Зимового палацу

У самому центрі міста , поруч з будівлею Верховної Ради знаходиться один з найяскравіших прикладів бароко – Маріїнський палац , названий на честь імператриці Марії Олександрівни . Сьогодні це легендарна будівля є церемоніальною резиденцією президента України .

Реклама

Побудований палац в 1752 році на замовлення імператриці Єлизавети Петрівни. Проект було доручено розробити обер-архітектору імператорського палацу Франческо Растреллі, який також був автором Зимового, Воронцовського і Катеринського палаців в Санкт-Петербурзі. Керував роботами в Києві архітектор Іван Мічурін. До слова, є версія, що зодчий не виявляв особливого інтересу в проектуванні Маріїнського. З цієї причини київський палац нібито став копією підмосковної резиденції імператриці. Палацовий комплекс має строго симетричну композицію. Головна будівля складається з двоповерхового корпусу та одноповерхових бічних флігелів. Архітектура з чітким плануванням і багатою пластикою фасадів. У забарвленні палацу використані типові для бароко кольори: бірюзовий, світло-жовтий і білий.

Сама імператриця за життя так і не побувала в київській резиденції. Перша царська нога, що переступила поріг палацу в 1787 році, належала Катерині II. За всю свою історія резиденція побачила чимало: три війни, зречення від престолу Миколи ІІ, про що імператриця Марія Федорівна дізналася, проживаючи в палаці. А в Громадянську війну тут розміщувався штаб військових.

Два рази резиденцію відбудовували і два реставрували. Перший раз в 1870 році, за наказом Олександра ІІ, після того як в кінці ХІХ століття полум'я знищило другий поверх і парадні приміщення палацу. Роботи вів архітектор Карл Маєвський, керуючись старими кресленнями. Після реконструкції автентичним залишився перший поверх, а другий вже був зроблений в стилі необароко. Другий раз палац відбудовували в кінці 1940-х, після Другої світової. Під час війни в будівлю влучила бомба, зруйнувавши її центральну частину. Масштабна реставрація проводилась з кінця 1979 по 1982 рік. Як і в 1870 році, реставратори керувалися кресленнями Растреллі. Останній раз Маріїнський закрили в 2007 році, і роботи досі тривають. Реставраторам вдалося відновити первісний колір фасаду. Знімаючи шари фарби, майстри дісталися до найпершої. Провівши дослідження, виготовили фарбу, якою і пофарбували зовнішні стіни палацу
.

1131074

Маріїнський палац. Розкішна резиденція була побудована в 1752 році придворним архітектором Його Величності Франческо Растреллі

Поділ: церква — частина резиденції

Ще одне творіння Растреллі — Андріївська церквана однойменному узвозі. Цей храм будувався в комплексі з Маріїнським палацом як єдина Київська царська резиденція . У 1744 році Єлизавета Петрівна власноручно заклала три цегли під майбутній храм . Растреллі вдалося поєднати в архітектурі церкви російське і західне бароко . Проектні креслення храму і профілі Андріївського пагорба розробив Іван Мічурін .

Реклама

Однокупольна церква має форму хреста, в кутах якого розміщені декоративні вежі на масивних стовпах. Зовні вони прикрашені пілястрами і прикриті трьома парами колон з капітелями. Вся маса церкви спирається на двоповерховий будинок-стилобат. У ньому по вісім кімнат на кожному поверсі, а стіни цієї конструкції служать фундаментом для церкви. До слова, на будівництво святині було витрачено 23 500 цеглин 28 970 пудів цвяхів, а на позолоту верхів витратили 20 листів золота.

Урочисте освячення церкви відбулося в 1767 році. Однак через серйозні проблеми у зовнішній і внутрішній політиці імперії царський двір збайдужів до храму, і в 1768 році його передали Київському магістрату. З 1785 року церквою займалася Київська міська дума. Богослужіння в Андріївській церкві велися до 1932 року, після чого храм був закритий радянською владою. У 1941-1945 роках тут знову стали правити служби, а з 1949 року в стилобаті церкви розмістилася Київська духовна семінарія.

У 1961 році нібито через аварійний стан споруди храм закрили. В цьому ж році на радянські екрани виходить фільм "За двома зайцями". Декораціями в картині стали старий Поділ і Андріївська церква, в яку йдуть вінчатися головні герої. Для відвідування святиню, яка стала музеєм, відкрили через сім років. У 2009 році почали зміцнювати аварійний схил під храмом, а в 2015-му церкву знову закрили для відвідувачів і стартувала її реставрація. Закінчити роботи планують до 2020 року
.

1300807_01

Церква. Першу цеглину в 1744 році заклала Єлизавета I. Фото: С. Ревера

Храм: перший з золотим куполом

В стилі українського бароко побудований і Михайлівський Золотоверхий собор. Святиню звів у 1108-1113 роках онук Ярослава Мудрого київський князь Святополк Ізяславич. Храм став першим, на якому встановили позолочений купол. Протягом століть комплекс будівель Михайлівського монастиря розширювався. До найдавнішої церкви прилаштовували нові і нові святині. Значних змін собор зазнав протягом XVII-XVIII століть завдяки українським меценатам. У 1713 році була побудована кам'яна церква в ім'я Іоанна Богослова, а в 1719-му звели кам'яну дзвіницю. На жаль, святині не вистояла перед комуністичною владою. У 1934-1936 роках Михайлівський Золотоверхий собор і дзвіницю знищили заради створення на цьому місці урядового центру, який так і не був побудований.

Реклама
На початку 1990- х святиню було вирішено відновити , роботи велися за проектом Юрія Лосицького . Роботи почали в 1995 році і завершили в 1998-му .

902249

Михайлівський собор. Святиню відбудували, піднявши з руїн. Фото: С. Ніколаєв

Лавра: мережива і черепашки

Відразу кілька святинь в стилі бароко можна побачити натериторії Києво-Печерської лаври. При вході відвідувачів зустрічає Троїцька надбрамна церква, побудована в 1106-1108 роках і з того часу неодноразово реконструйована. Архітектурні елементи бароко на фасаді храму з'явилися в 30-40-х роках XVIII століття. Саме тоді купол отримав грушоподібну форму з ажурним хрестом. Східний і західний фасади прикрасили пишним рослинним орнаментом, вирізаним по свіжій вапняній штукатурці. У центрі в ажурному медальйоні зобразили Богородицю, над нею – Ісуса, а навколо – архангелів Михаїла та Гавриїла, старозавітних пророків і святих .

1152754

Біля входу. Надбрамна церква. Фото: А. Яремчук

Недалеко від церкви Різдва Пресвятої Богородиці, у дворі Дальніх печер, знаходиться восьмигранна двох'ярусна кам'яна дзвіниця, побудована в 1761 році лаврським майстром Степаном Ковніром за проектом архітектора Петра Нейолова. Всі фасади дзвіниці прикрашені мереживом тонкого ліпного орнаменту з рослинними мотивами. Вінчає дзвіницю грушоподібна позолочена баня з чотирма пірамідальними шпилями. У 1959-1962 роках дзвіницю капітально відреставрували: баню, хрест і шпилі покрили міддю і позолотили, використавши близько трьох кілограмів золота.

Ще одне дітище Степана Ковніра можна побачити зі східного боку Успенського собору – корпус колишньої пекарні з Проскурня, а зараз – Музей коштовностей України. Споруду так і назвали на честь її майстра – Ковнірівський корпус. Нині це одна споруда, але побудована вона була з двох частин в різні роки. Південну, яку звели в XVII столітті, майстер реконструював в 40-х роках XVIII століття, надбудувавши другий поверх. Північну частину Ковнір збудував в 1744-1745 роках. Фасад корпусу прикрашений п'ятьма фігурними фронтонами з елементами різьблення. Два з них за своїми формами близькі до бічних фронтонам Успенського собору, над якими також трудився Степан Ковнір. Вікна будівлі прикрашені зображеннями черепашок в півколах. У роки фашистської окупації Ковнірівський корпус був частково зруйнований. Відновили його в 1963 році.

1116173

Дзвіниця. Прикрашена ліпниною. Фото: А. Яремчук

Софія: дзвіниця і брама

Ще один шедевр архітектури в стилі бароко — дзвіниця Софійського собору, розташована на однойменній площі. Побудували її в 1706 році, за кошти гетьмана Івана Мазепи, на місці стародавнього яру, через що її верхні яруси почали швидко руйнуватися. У тому 1744 року за керівництвом зодчого Йоганна Шеделя дзвіницю почали реконструювати. Третій і частково другий яруси розібрали, а нові побудували в стилі бароко. У 1851-1852 роках дзвіницю знову реконструювали за проектом архітектора Павла Спарро. Тоді був надбудований четвертий ярус, і висота дзвіниці досягла 76 метрів. Від первісної будівлі до нашого часу збереглися лише перший ярус і частина другого. Незважаючи на це, архітектура і декор дзвіниці витримані в одному стилі. Фасад прикрашений фігурами ангелів у вигляді українських хлопців в підперезаних жупанах, масками, гірляндами і навіть геральдичними двоголовими орлами.

Східний фасад, звернений до Софійської площі, декорований на третьому ярусі фігурами апостола Андрія і князя Володимира, а західний фасад, звернений до монастирського подвір'я, прикрашений фігурами архангела Рафаїла і апостола Тимофія. Сьогодні фасад дзвіниці бірюзовий, а ліпнина біла, проте після першої реконструкції колір стін був синім, а фігури святих, ангелів і маски – різнокольоровими. Перефарбувати дзвіницю хотіли в 50-х роках під час реставрації. Три варіанти розпису розробив науковий співробітник Академії архітектури Григорій Логвин. У першому варіанті він пропонував кобальтові блакитний з білою ліпниною, у другому – синьо-зелений з різнобарвною ліпниною, а в третьому – ультрамариновий з білою ліпниною і золотистими вкрапленнями. На худраді варіант №2 схвалили, але не затвердили. Одному з присутніх здалося, що на ньому зображені "петлюрівські кольори".

1210434

Софійська дзвіниця. Бірюзовий фасад і білосніжна ліпнина. Фото: А. Бойко

Є в комплексі Національного заповідника "Софія Київська" ще одна перлина бароко – брама Заборовського: західний парадний в'їзд до резиденції київських митрополитів на території Софійського собору. Побудували її в 1746 році, проте в XIX столітті, під час будівельного буму, ворота виявилася в глухому провулку. У 1823 році будівлю практично розібрали. Уцілів тільки західний фасад з гербом митрополита Заборовського, прикрашений двома парами колон, високим фігурним фронтоном з соковитим рослинним орнаментом, що імітує листя винограду.

1224775

Брама Заборовського. Парадний в'їзд до резиденції митрополитів. Фото: А. Яремчук

Втрачені шедеври

На жаль, не всі храми в стилі українського бароко вціліли до наших днів. Багато з них були знесені в 1930-і роки, щоб звести чергову соцбудівлю. У 1935 році пішла під знесення Богоявленська церква Братського монастиря, побудована в 1690 році. Розібрали і дзвіницю, яку проектував майстер Степан Ковнір. Зникла могила Петра Сагайдачного, якого поховали на території монастиря. Зараз на місці шедевра – один з корпусів Києво-Могилянської академії. У 1934 році знесли собор Святого Миколи (Великий Микола), а на його місці звели Палац піонерів (вул. Мазепи, 16).

0_88282_10fc0c43_xxl

Богоявленська церква. Фото: carabaas.livejournal.com

Читайте також:

Реклама на segodnya.ua Реклама
Всі новини
Останні новини
Показати ще
Реклама на segodnya.ua Реклама
Герої не вмирають!

Позивний “Депутат”... Сергій Компанієць - старшина роти 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”. Воював на передовій з 2014 року. Хлопці називали 47-річного старшину батьком, бо він допомагав і вчив кожного. Загинув у бою під Ізюмом, прикриваючи побратимів. Його 16-річний син пішов вчитись у військовий коледж…

Історія героя
статистика
Курс криптовалюти сьогодні

Валюта

Ціна, usd

Bitcoin (BTC)

61443.92

Bitcoin Cash (BCH)

312.23

Binance Coin (BNB)

403.72

Dogecoin (DOGE)

0.12

Ethereum Classic (ETC)

29.33

Litecoin (LTC)

84.26

ЗАПРАВКИ
Паливо сьогодні
95+
95
ДП
ГАЗ
51,50
49,52
50,69
27,61
51,90
49,90
50,90
27,89
53,05
51,38
51,63
27,56
53,50
51,50
51,50
28,21
53,99
52,49
53,99
28,48
56,99
54,99
54,99
28,97
56,99
54,99
54,99
28,98
57,88
54,39
54,49
28,65
58,99
56,99
55,99
28,98
-
48,90
49,01
27,00
Наша економіка
5 головних цифр
1
Споживча інфляція Споживча інфляція
18%
2
Облікова ставка Облікова ставка
25%
3
Офіційний курс євро Офіційний курс євро
29,7 грн
4
Офіційний курс долара Офіційний курс долара
29,25 грн
5
Міжнародні резерви Міжнародні резерви
$22,8 млрд
Знати більше💡
Вони нас підтримали
легенди спорту

ВЕЙН ГРЕЦЬКІ. Ми всі згодні, що це безглузда війна. Ми всі бажаємо всім в Україні всього найкращого та молимося за них.

ПЕЛЕ. Я надсилаю свою солідарність народу України. Я молюся і прошу Бога, щоб запанували мир, свобода та любов

ДОМІНІК ГАШЕК. Кожен дорослий у Європі добре знає, що Путін – божевільний убивця, і що Росія веде наступальну війну проти вільної країни та її народу.

ПАОЛО МАЛЬДІНІ. Ніхто не очікував побачити війну на європейській землі, ми хочемо бути на боці народу України.

КЛАУДІО ТАФФАРЕЛ. Дорогі друзі, українці! Наразі весь світ стежить, хвилюється та обурений тим, що відбувається в Україні. Бажаю, щоб на вашу землю якнайшвидше повернувся мир.

1 /2
Валюта
Курс гривні сьогодні

Валюта

Ціна (грн)

Долар США ($)

38.05

Євро (€)

41.2

"Ми з України"
Наш плейлист

PROBASS ∆ HARDI

"Доброго вечора"

PROBASS ∆ HARDI

Макс Барських

"Буде весна"

Макс Барських

Олександр Пономарьов

"Україна переможе"

Олександр Пономарьов

Антитіла

"Топити за своє"

Антитіла

ТНМК и Kozak System

"Мамо"

ТНМК и Kozak System
Співаймо разом!

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти