Олександр Марущак
Провідний редактор Київ Сьогодні З 16 січня набуває чинності норма закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" – перейти на нього будуть зобов'язані торгівля і сервіс. Тобто, нас повинні обслуговувати українською мовою. І тільки на прохання відвідувача офіціант, продавець, приймальник можуть перейти на іншу мову. За порушення норм передбачено покарання у вигляді штрафів.
Сайт "Сьогодні" вирішив провести експеримент: перевірити, якою мовою нині спілкується столична сфера обслуговування.
Інспектувати заклади на Хрещатику ми вирушили з Іваном Ющуком, професором, завідувачем кафедри слов'янської філології та загального мовознавства Київського міжнародного університету. Він є автором 20 новаторських підручників з української мови для середніх і вищих шкіл.
ЯКОЮ МОВОЮ ГОВОРИТЬ ХРЕЩАТИК
У призначений час зустрічаємося з професором Ющуком на станції метро "Хрещатик". На ескалаторі обговорюємо план дій. По дорозі мовознавець розповідає, що і сам доклав чимало зусиль, щоб згадана норма закону стала реальністю.
Ми б із задоволенням присіли в якомусь ресторані та влаштували перевірку для офіціанта або зайшли б до перукарні. Але, на жаль, через локдаун вони не працюють. Ресторани – тільки на видачу продукції через віконце.
Вирішуємо першим "протестувати" обслуговування в популярному фаст-фуді поруч зі станцією метро.
Працівниця закладу зустрічає нас привітним: "Добрий день!". І далі говорить з нами і приймає замовлення українською мовою. Отримуємо номерок і чекаємо, коли нам приготують дві кави. У черзі чується російська мова, перемішана суржиком, але відвідувачам ми зауважень не робили. А ось обслуговування було повністю українською мовою. Через пару хвилин нас покликали до віконця, правильно назвали номер і видали дві кави, побажавши гарного дня.
Обслуговуванням в цьому закладі Іван Ющук залишився задоволений. Як він це прокоментував дивіться на відео:
"Дівчата розмовляють красиво. Я б навіть сказав, що це їхня рідна мова. Дуже мелодійно звучить і абсолютно без суржику", – зазначає Іван Пилипович.
"ЯК ДІЙТІ ДО МАЙДАНУ?"
Далі шукаємо відкриті заклади на Хрещатику. Але більшість магазинів закриті. В одному з банків з нами спілкувалися виключно українською мовою.
Вирішуємо перевірити обслуговування в кіосках з продажу кави. Але і тут персонал чітко розмовляє українською.
Професор навіть намагався дізнатися у баристи, як пройти на Майдан Незалежності (мабуть, щоб його більше розговорити), але той відповів чистою українською мовою і показав точний напрям рукою.
А ось в сусідньому кіоску продавчиня глінтвейну перейшла на російську мову, змішану з суржиком.
"Я запитав у продавщиці, що таке глінтвейн? Чи не кавовий це напій? Цим і збив її з пантелику. Вона, мабуть, розгубилася і перейшла на російську. Сказала: "Ви каву хатели?". Зробив їй зауваження, і вона знову перейшла на українську мову. Це говорить лише про те, що люди знають свою мову, просто не хочуть нею розмовляти або мають якісь свої особисті комплекси", – зазначає професор.
До речі, жінка сказала, що в курсі щодо набуття чинності нового закону та пообіцяла, що з 16 січня буде говорити виключно українською мовою. Напевно, щоб уникнути штрафу.
СУРЖИКА ЧИМАЛО
А в одному з кавових кіосків, куди ми підійшли, бариста говорив відвертим суржиком. Особливо різонув вуха його питання клієнту: "А вам в каву сахар додати?". Були й інші застереження, типу: "кохфе" "іще", "менуточку".
Наш експерт, вважає, що від працівників сфери обслуговування не варто очікувати чистої літературної мови або гарної дикторського вимови.
"Головне, щоб людина поважала мову свого народу, – зазначає професор Ющук. – Суржик – це спадщина країни, яка раніше була колонією. Як результат, ми маємо змішаниу мову з російськими, польськими, угорськими та англійськими словами".
Професор вважає, що межу між суржиком і літературною мовою дуже важко встановити і пояснює на відео, чому так:
НАВЧИЛИ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ
Вирішуємо піти в підземний ТЦ на Майдані Незалежності, де є продовольчий магазин – їм дозволено працювати під час локдауну. По дорозі звертаємо увагу на поліцейських і бійців національної гвардії, які чергують на площі доглядаючи за протестувальниками ФОПамі. Іван Ющук вирішує перевірити правоохоронців на знання рідної мови. Привітавшись, запитав їх: де тут можна знайти гастроном?
У відповідь поліцейський показав пальцем в сторону Хрещатика і сказав російською "Вот-вот вон там он, гастроном находится, смотрите… Там, прямо".
"Що означає – "смотрите?", – перепитав у поліцейського професор Ющук.
Коп відразу виправився, вибачився та перейшов на українську мову.
Професор Ющук прокоментував чому держслужбовці і тим більше поліцейські повинні говорити українською мовою:
КОЛИ ТИ ЮНА
По дорозі професор Ющук розповідає, як він особисто стикався з тим, що молоді люди, особливо дівчата, що працюють офіціантами або продавцями, спеціально розмовляють з клієнтами російською мовою.
"Молоді дівчата думають, що це говорить про їхній рівень освіченості, мовляв, дивіться "я не з села сюди приїхала". Але насправді вони жертви дивної моди. Таку принциповість я вважаю дурістю. І саме таких ось дівчаток потрібно штрафувати хоча б мінімально, щоб навчити їх простій істині: українська мова – це мова освічених людей. Таких дівчаток потрібно виховувати ще на рівні школи", – вважає професор Ющук.
"ВАМ ШО НАДА?"
У продуктовому супермаркеті персонал відповідав на наші запитання неохоче, а один із співробітників взагалі виявився глухонімим.
Тут ми знову зіткнулися з суржиком від продавщиці у м'ясному відділі. А один з працівників спілкувався з нами російською з суржиком. "Вам шо іменна нада?", – сказав він, коли професор поцікавився, де знаходяться вироби з борошна. "Он там, прямо. Там все є", – відповів працівник.
Іван Пилипович пояснює, що карати за небажання розмовляти українською мовою потрібно, хоча б символічно.
"Це може бути невелика сума штрафу або усне попередження безпосередньо від власника закладу – це ж імідж його компанії. Люди повинні поважати свою мову! Людина може хоча б привітатися українською мовою, а вже далі розмовляти так, як це вигідно обом сторонам. Адже однозначно ми не змусимо людей розмовляти літературною мовою, але поважати свою мову людина зобов'язана, якщо вона народивлася і виросла в цій країні", – каже Іван Ющук.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми