Місто пережило страшні дні окупації / Фото: Колаж: Сьогодні
Це сталося рівно 78 років тому. Київ було звільнено від німців. У Музеї історії Києва нам показали унікальні кадри звільненого міста.
Чим харчувалися в окупацію
На знімках можна побачити людей, які тягнуть візки зі своїми пожитками бульваром Шевченка, повертаючись до звільненого міста.
"Людина, яка пережила окупацію, ніколи не викине у відро для сміття хоча б шматочок хліба. Для нас, дітей війни, це був справжній делікатес. Я, коли чищу картоплю, завжди згадую, що під час окупації ми шкірки різали на шматочки, і мама смажила. найсмачніші млинці, додаючи в цю жижу залишки борошна...Час був голодний... У Києві при німцях не працювали магазини, всі вони були зачинені чи пограбовані до початку окупації, місто виживало завдяки базарам, яких відкрилося кілька, один з найбільших — Євбаз на площі Перемоги. Товар селяни приносили на плечах — картопля, буряк, горох. Але ходити на базари було небезпечно, будь-якої миті могли налетіти поліцаї та забрати до Німеччини на примусові роботи на фабриках та копальнях", – зі спогадів киянина Віктора Карпенюка.
Що було до війни?
За даними столичного ГУ статистики, 1940 року в Києві працювало 1130 магазинів та 828 ресторанів.
Як працював транспорт
На знімках практично не видно громадського транспорту, лише військові автомобілі та зруйновані будинки на Хрещатику.
"В окупацію працювало кілька трамвайних маршрутів. Один по вулиці Червоноармійській під номером "1". Ми, хлопчаки, за проїзд не платили, а їздили на підніжці, боячись бути спійманими поліцаями в салоні. Працював один тролейбусний маршрут – від місцевості, яка називалася залізничний переїзд (тепер це станція метро "Либідська") до площі Льва Толстого. Німці привезли два своїх тролейбуси. У 50-х роках, коли я працював водієм тролейбуса, на них ще возили киян. До війни трамваїв було багато, але під час бомбардувань більшість знищили", – зі спогадів Віктора Карпенюка.
Що було до війни?
За даними столичного ГУ статистики, 1940 року в Києві було 434 трамвайні вагони та 47 тролейбусів.
Ціна звільнення
На архівних фото можна побачити будівлю Київського університету, що горить, а також бійців, які особливо відзначилися при звільненні Києва.
"За Київ пролилося багато крові. Дуже багато... Нам було наказано: "Звільнити місто – і крапка!". І наші хлопці були справжніми героями! Про них можна писати романи. Пам'ятаю, як одна група з 10 бійців перебралася на правий берег Дніпра, в районі Києва, і три доби утримувала невелику ділянку 500 метрів, доки туди не кинули підкріплення. Вони три дні протрималися! Поклали понад сотню фриців, а з десяти наших загинув лише один. Золотий та розумний у них був командир: не кидав людей під кулі. Німці міцно трималися і безперервно нас бомбили. Я чув, що лише за один штурм у районі Києва загинуло п'ять тисяч бійців... Висока ціна... А ще пам'ятаю, як висадили повітряний десант. Тієї ночі був сильний вітер, і хлопці замість правого берега приземлилися в Дніпро... Половину з них перебив німець, а інші потонули... Під час боїв за Київ я отримав тяжке поранення. Зі свого окопа ми помітили, що метрів за сто лежить поранений боєць, він благав про допомогу, і я з двома санітарами поповз до нього. Дісталися, перев'язали. А німець нас помітив і почав гладити з мінометів. Одна міна розірвалася, друга... десята. Я отямився від різкого болю. В окоп санітари вже тягли мене. Далі був шпиталь, медики хотіли відрізати ноги, але я не дозволив. У мене в обох ногах до сотні уламків", – зі спогадів киянина Миколи Горбатенка.
Читайте також:
- Звільнення Києва очима очевидця: "Місто було в руїнах, а до нас ставилися, як до худоби"
- Визволення Маріуполя зберегло Україні ключовий порт Азовського моря
Рік перемог Зеленського: визволення українців з полону та земельна реформа