Хто робить погоду в Києві – синоптики столиці своє свято відзначать лише в соцмережах

23 березня, 06:00

Олександр Марущак Олександр Марущак

Рівне 8 років тому в цей день метеорологи столиці передбачили аномальний снігопад, надовго паралізував Київ. Нині їм потрібно оновлене обладнання, щоб прогнози і надалі залишалися точними.

Сьогодні свято у людей, які "роблять" для нас погоду. 23 березня – Всесвітній день метеорології. Такий професійне свято відзначають в 187 країнах із 1961 року. Символічно, що саме в цей день 8 років тому в столиці трапився справжній погодний колапс – сніговий армагеддон. І метеорологи попереджали. Хто бачив їхні прогнози заздалегідь, не потрапив у скрутну ситуацію. Сайт "Сегодня" дізнавався, як і хто стежить за погодою в столиці.

Хто стежить за погодою

Реклама

У Києві "Погодними питаннями" займаються три організації:

  • Український гідрометеорологічний центр;
  • Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського;
  • Український гідрометеорологічний інститут.

Загальна кількість людей, які займаються цими питаннями – близько 800 людей. Загалом по Україні – це 4,5 співробітника гідрометеорологічної служби. Микола Кульбіда, директор Українського гідрометеорологічного центру, розповідає "Сегодня" про те, як все це працює:

"Система спостережень за погодою в Києві налічує п'ять метеорологічних станцій, в Борисполі діє авіаметеорологічна станція. У Києві працюють 16 пунктів спостереження за станом атмосферного повітря, а також гідрологічна станція, яка розташована в столичному Гідропарку, біля мосту Метро".

Як синоптики відзначають своє свято

Реклама

За словами Кульбіди, в березні його колеги відзначають два свята: Всесвітній день води – 22 березня і Всесвітній метеорологічний день – 23 березня.

"Традиції святкувати професійне свята, звісно ж, є. Раніше ми проводили урочисті заходи, конференції, наукові зустрічі, на яких обговорювали наявні проблеми в цій сфері. Було цікаво: багато гостей та привітань... Але нині через обмежувальні заходи, пов'язані з пандемією, ми, на жаль, не можемо всього цього проводити. Всю інформацію розміщуємо на своїх інтернет-ресурсах і в соціальних мережах, де її можуть побачити громадяни", – додає Микола Кульбіда.

Він підкреслює, що працівники Гідрометцентру забезпечують науково-обґрунтоване і методично підкріплене прогнозування змін атмосферних процесів і погодних умов.

"Наші прогнози базуються на науці і технологіях, на математичних розрахунках. Проводиться величезна робота, перш ніж видати черговий прогноз. При цьому ми використовуємо дані супутників, радарів, грозопеленгатор, а також іншої техніки. З кожним роком наші прогнози стають дедалі більш точними і якісними", – додає Кульбіда.

У 2013-му передбачили аномальний снігопад

Саме в святковий для синоптиків день – 23 березень 2013 року – Київ накрив потужний снігопад, який досі згадують жителі міста. За ним закріпилася назва – сніговий Армагеддон. Тоді негода паралізувала столицю на пару тижнів. Зупинився громадський транспорт, місто почали розгрібати від снігу, як то кажуть, усім миром. Кажуть, влада не підготувалася. Хоча синоптики своєчасно попереджали про насування погіршення погоди.

"У той період ми попереджали про екстремально великі опади у вигляді снігу. Таких опадів у Києві не спостерігалося за 150 років метеорологічних спостережень. Так, ми тоді попередили всіх. І нам, звісно ж, повірили. Але комунальні служби не могли нормально реагувати на негоду – вся снігоприбиральна техніка була поставлена на зберігання, а водії виявилися розпущеними по домівках. Тому і стався колапс", – згадує Микола Кульбіда.

Потрібно міняти обладнання

Реклама

У той же час керівник Українського гідрометцентру підкреслює, що в Києві недостатня кількість пунктів спостереження. Також для вдосконалення прогнозів не вистачає дорогого устаткування.

"Необхідно встановити додатково близько 10 метеорологічних станцій. А інформація з них повинна надходити в Укргідрометцентр для загального аналізу та інформування органів влади. Також необхідно переоснастити систему радарних спостережень. У Борисполі вона працює давно і покриває територію в радіусі 200 кілометрів. Цю систему необхідно переоснастити, щоб підтягнутися до рівня європейських країн із використання радарної інформації. Також потрібно оновити всі 16 пунктів спостереження за забрудненням атмосферного повітря в Києві. Вони повинні відповідати вимогам Європейського Союзу. На жаль, поки ми цього не можемо зробити, оскільки необхідне обладнання дуже дороге. Ніяким бюджетом ми його не потягнемо. Тому плануємо різні проекти, які пов'язані з залученням інвестиційних коштів, наприклад, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, коштів від урядів різних країн. Ми в цьому плані робимо багато. Сподіваюся, в майбутньому кількість цих зусиль перейде в якісний результат", – зазначає Микола Кульбіда.

Раніше ми повідомляли, що українців в нинішньому році чекає пізня весна, зате літо настане раніше, ніж за календарем – спека почнеться вже в середині травня. Такі прогнози погоди на найближчі 90 днів. Який очікується погода в кожному з трьох весняних місяців, читайте в нашому матеріалі.

Як повідомляли новини "Сьогодні", 2021 рік в Україні буде аномально теплим, а все через природного явища в Атлантиці під назвою Ла-Нінья. Через нього в Україні буде заносити більше опадів і бур.

Є в Україні ще один провісник погоди: це бабак Тимко Третій. Яку весну напророкував нам волохатий – дивіться в сюжеті.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти