Олександр Марущак
Провідний редактор Київ Сьогодні 
Софія Ковнір
Редактор Україна Сьогодні 
Київ продовжує залишатися у "червоній зоні" карантину. Щодня від коронавірусу помирає по 40, 50 і навіть 70 осіб. Влада заявляє про черги біля крематорію і переповнені морги. Ми вирішили поспілкуватися з лікарем-патологоанатом, щоб дізнатись про роботу медиків у цей складний для всіх період.
Анна Городецька працює у Київській міській клінічній лікарні №5 вже 10 років, а на посаді завідувачки патологоанатомічного відділення – 8 років. До лікарні потрапила за бюджетним розподілом.
Робота з живими людьми
Анна називає свою роботу цікавою.
За словами Анни, щодня їм ставлять різні завдання. Водночас її робота досить різноманітна і не обмежується лише секційним розділом, тобто розтинами. Це і робота із живими людьми.
"Ми допомагаємо лікарям, що лікують, при постановці діагнозу. Для цього проводиться гістологічне дослідження післяопераційного та біопсійного матеріалу. Особливо це відповідальне завдання, коли йдеться про онкологію, зокрема, злоякісні новоутворення", – розповідає сайту "Сьогодні" Анна Городецька.
Вона додає, що в її відділенні працюють ще два лікарі-патологоанатоми, чотири санітари, чотири лаборанти гістологічних досліджень та медичний реєстратор.
Чорні ноги – не міф
Стосовно наслідків коронавірусу ходить багато чуток та домислів. Ми поцікавилися у Анни, чи правда, що через цю хворобу чорніють ноги та тіло. За її словами, коли говорять про почорнілі тіла та ноги, то люди намагаються такою простонародною мовою пояснити так звані гангренозні зміни, які можуть розвиватися внаслідок тромбозу.
"У своїй практиці таких випадків я не зустрічала. Але дійсно такі почорніння тканин можуть з'являтися внаслідок тромбозу, особливо дрібних периферичних капілярних гілок. Таку картину можна спостерігати при сепсисі, наприклад багатьох інших патологіях, що супроводжуються ДВЗ-синдромом. Але серед наших пацієнтів, які померли з ковідом, таких змін не було", – пояснює медик.
Чи переповнені морги?
Анна Городецька не заперечує, що в період епідемії їхнє відділення гранично завантажене роботою, але авралу не спостерігається. Вона зазначає, що ситуація складна і до міських лікарень щодня надходить багато пацієнтів.
Як правило, це люди у віці, не вакциновані, із значною кількістю різноманітних супутніх хронічних соматичних захворювань – ожиріння, цукровий діабет, різні серцево-судинні та легеневі патології.
Вона додала, якщо така людина інфікується коронавірусом, це призводить до того, що потім клініцистам доводиться боротися не лише з самим коронавірусом, а й купірувати супутню патологію.
"Ми, у свою чергу, відчуваємо це навантаження на собі. Воно безумовно високе, але ми впораємося", – пояснює Анна Городецька.
Коли найважче?
Анна пояснює, що патологоанатомічний розтин має проводитися всім померлим у лікувальних закладах. Але є виняток. Розтин не проводять у тому випадку, якщо родичі померлого написали відмову з релігійних мотивів, наприклад.
За законом кожна людина має право за життя написати нотаріальне розпорядження про те, що вона проти, щоб її тіло після смерті було піддане подібним дослідженням. Таке само право мають найближчі родичі померлого.
Лікарка додала, що зараз контингент померлих, яким не проводять розтин, – переважно пацієнти вікові, із встановленим діагнозом та тривалим терміном перебування у стаціонарі. У такій ситуації родичі часто відмовляються від розтину. Крім того, це сприяє прискоренню процедури отримання лікарського свідоцтва про смерть, що також є важливим в умовах підвищеного навантаження.
"Тому назвати вам кількість проведених розтинів за день важко. Все залежить від дня тижня. Зазвичай навантаження зростає після вихідних. Ми в неділю не працюємо, а з понеділка більше роботи: проводяться розтини та видача лікарських довідок", – пояснює лікар.
Як захищаються від інфекції?
Під час контакту з тілами померлих від коронавірусу медики зобов'язані дотримуватися заходів безпеки. Патологоанатомічне відділення лікарні №5 працює за тими самими правилами, що й інші медичні підрозділи у місті, які задіяні у боротьбі з вірусом.
"Згідно з чинними нормативними інструкціями, у нас є поділ на "брудні" та "чисті" зони, де все промарковано. Що це означає? Персонал знає, де безпечно працювати. Наприклад, є місця, де він не контактує із зараженим матеріалом, пацієнтами та їхніми родичами. Також є зони підвищеного ризику. У нашому випадку це приміщення, де відбуваються самі дослідження, видача родичам тіл та їхнє зберігання", – пояснює лікар.
Вона каже, що всі працівники відділення користуються засобами індивідуального захисту. Вони такі самі, як і в усіх коронавірусних відділеннях. Це захисні костюми, халати, респіратори різного ступеня захисту, щитки, окуляри, рукавички, бахіли. Прописано і порядок, як усім цим користуватися.
За словами Анни, це займає багато часу, але вони мають внутрішній контроль за цим процесом, щоб уникнути випадків професійного зараження.
"Все потрібно правильно одягнути, а наприкінці маніпуляцій зняти з себе правильно, щоб уникнути контакту з інфікованим матеріалом", – розповідає Анна Городецька.
Медик каже, що у їхньому відділенні не було випадків зараження вірусом. Персонал перехворів на самому початку епідемії, але її колеги захворіли через внутрішньосімейні контакти.
Поміщають у пакети тіла
У лікарняному патологоанатомічному відділенні тіла померлих від коронавірусу поміщають у спеціальні пакети. Згідно з правилами, пакети використовують для транспортування тіл між відділеннями лікарні, а також під час видачі тіл родичам для поховання або кремації.
За словами лікарки, пакети необхідні для того, щоб не було контакту з небезпечним матеріалом. Особливо після розтину або тривалого зберігання. Вони необхідні, щоб уникнути виділення рідин, наприклад.
Крім того, перед видачею тіло померлого обробляють спеціальним розчином незалежно, був розтин чи ні. Якщо родичі приносять речі, їх укладають разом із тілом, але пакет має обов'язково бути.
"Близьким людям показують їхнього родича, але не допускається контакт із тілом. Наприклад, як це заведено у нас за релігійними традиціями – цілувати лоб і руку на прощання", – розповідає лікарка.
Як знімають стрес?
Анна Городецька каже, що, природно, втомлюється на роботі від повсякденного напруження, але завжди згадує висловлювання Володимира Бехтерєва: "Якщо хворому після розмови з лікарем не легшає, то це не лікар". В умовах пандемії, безумовно, стало складно не тільки фізично за обсягом роботи, а й важко і морально. Люди часто приходять злякані та розгублені, вони просто не розуміють, що їм робити.
"Нам доводиться кожному приділити час, кожного вислухати – до кінця робочого дня часто почуваєшся повністю вичавленим. Іноді доводиться пояснювати, чому лікарі вчинили саме так. З людьми треба говорити, адже часто родичам у своєму горі важливо знати, що й вони та медики зробили все можливе для порятунку їхньої близької людини", – розповідає медик.
Через навантаження все змінюється, навіть у колективі виникає напружена чи нервова обстановка.
Лікарка додала, що вони намагаються одне одного підтримувати, піднімати настрій. Відпочинок та способи розслаблення поза роботою у кожного різні. Наприклад, сама Анна захоплюється спортом – скелелазанням та альпінізмом. За її словами, це чудово допомагає зняти стрес та відновити резерви.
"Знаходжу для цього час на вихідних чи у відпустці, на скеледромі чи на пробіжці. Цього року, в період карантинного затишшя, влітку мені вдалося поїхати до Грузії та зійти на гору Тетнульді на висоту 4850 метрів", – ділиться з нами Анна Городецька.
Раніше ми писали:
- Це конвеєр. Як ховають померлих від COVID-19 у Києві – репортаж із крематорію
- Не витримують навіть найстійкіші. Ми провели день із лікарями COVID-відділення – репортаж
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми