Некролог. Олександр Омельченко увійшов до історії Києва як "мер-будівельник"

Двічі Омельченко ставав мером Києва, набираючи рекордну кількість голосів на свою підтримку – понад 70%. / Фото: Колаж: Сьогодні

25 листопада стало відомо про смерть колишнього мера Києва Олександра Омельченка. Омельченко, який народився в один день і рік з другим президентом Леонідом Кучмою, помер у день народження свого наступника Леоніда Черновецького. Причиною смерті стало ускладнення після перенесеного коронавірусу, як повідомили у КМДА.

Від бетонщика до мера Києва

Олександр Омельченко народився у селі Зозив Липовецького району Вінницької області 9 серпня 1938 року. 1959 року закінчив Київський будівельний технікум, а потім Київський інженерно-будівельний інститут та Київський інститут народного господарства.

Працювати почав 1959 року бетонщиком будівельного комбінату Київського облбудтресту. З 1961 по 1980 рік пройшов шлях від майстра до головного інженера домобудівного комбінату №1 Головкиївміськбуду. З 1980 по 1987 рік – перший заступник начальника – головний інженер Головкиївміськбуду.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

У 1987-1989 рр. був радником-консультантом в Республіці Афганістан. У інтерв'ю сайту "Сьогодні" у далекому 2001 році Омельченко розповів про найцінніше, що в нього залишилося з Афганістану.

"Погляньте на цей годинник. Мені вже десятки людей, особливо жінки, говорили, мовляв, Сан Санич, соромно, непрестижно, ви буваєте у світі, спілкуєтеся з послами... Але цей годинник – не простий. Я його з Кабула привіз у 1988 році, купив за 40 доларів. Привіз синам обом, дружині такі ж, тільки менші. Старший син, спритний, годинник десь у лазні забув, у молодшого дочка гралася з ним і кинула в обігрівач. Знайшли через рік – з обгорілим циферблатом і склом. Людмилі, дружині, теж набридло їх носити. А я свій годинник ношу, як талісман, і не міняю, тим більше що вони надійні, точні".

Повернувшись із Кабула, він продовжував свою роботу у будіндустрії доти, доки в уже незалежній Україні не став обіймати керівні посади у КМДА, а з травня 1999 по квітень 2006 року був Київським міським головою.

На посаді мера

На тлі загальної розрухи в країні Київ виглядав у ті часи непогано, і багато киян перейнялися повагою до "міцного господарника Сан Санича".

1999 року він переміг на виборах мера Києва, вигравши боротьбу у провідного, на той момент, українського олігарха Григорія Суркіса.

Омельченко двічі був мером Києва і його називали "будівельником" столиці. За нього відкрилися шість нових станцій метро (більше, ніж за всіх інших мерів). Також він збудував бювети у всіх районах і мріяв реконструювати трамвайне сполучення в місті – вдалося лише прибрати трамваї з мосту Патона та додати кількість маршруток у місті.

"Мер Пекіна був у Києві, і коли подивився наше метро, сказав, що краще ніде немає: ні в Москві, ні в інших містах. І наші технології кращі. Тож нам сьогодні "світить" робота: у них потрібно прокласти 300 км метро (для порівняння – у нас 50 км). Це колосальні гроші – десятки мільйонів доларів. Зароблене частково використовуємо на київську підземку. З нового року ми підемо від автовокзалу до Теремків, потім далі. Ніхто не вірить, що ми все це зробимо", – розповідав Омельченко у інтерв'ю сайту "Сьогодні" 20 років тому.

Однак його опоненти звинувачували його у невдалій реконструкції площі Незалежності, зокрема, появі "теплиць" та недоречних пам'яток. На ці закиди він відповідав, що його наступники давно могли переробити ці безглузді архітектурні споруди.

"Мене на виборах 2002 року 73% киян підтримало. Це було найкраще підтвердження того, що моя політика вірна", – говорив він в інтерв'ю ЗМІ.

Справді, Омельченко двічі набирав рекордну кількість голосів на підтримку – понад 70%.

Конфлікти з Кучмою та підтримка Ющенка

Попри те, що у колишнього мера день народження був в один день з другим президентом України, вони ніколи не відзначали його разом. Крім того, відомо, що Омельченко мав конфлікти з адміністрацією Кучми на чолі з Віктором Медведчуком (давнім партнером Суркіса), множилися скандали із забудовами, вирубуванням зелених зон, у яких прямо звинувачували мера та його корумповане оточення.

Однак наприкінці 2004 року Омельченко надав величезну послугу Ющенку та підтримав Майдан. Багато хто говорить, що без сприяння київської влади навряд чи "Помаранчева революція" пройшла б так гладко. Тоді Омельченко зробив вибір "на користь найсильніших", що стало не ідеологічним, а прагматичним рішенням.

Чим жив опісля

На виборах 2006 року Омельченко розраховував на підтримку Ющенка, проте зіткнувся із несподіваним конкурентом у вигляді Віталія Кличка. У результаті через те, що значну частину виборчих голосів було розсіяно, перемогу здобув давній противник мера Леонід Черновецький, який успішно реалізував підкуп виборців пенсійного віку.

Олександр Омельченко не пішов із політики. У період з 2007 до 2012 року він був народним депутатом України VI скликання. А із травня 2014 року став депутатом Київської міської ради.

Скандал навколо колишнього мера спалахнув, коли він на своєму автомобілі рівно 12 років тому – 25 листопада 2009 року – збив на смерть пішохода на нерегульованому пішохідному переході. Свідки стверджували, що пішохід був на "зебрі", а позашляховик навіть не пригальмував. У 2010 році прокуратура закрила цю справу через відсутність складу злочину. Незабаром сталося ще кілька ДТП за його участю.

Після цих подій Омельченко не переставав керувати автомобілем і казав, що "завжди був задоволений собою" .

Раніше ми писали:

• Мер Києва Віталій Кличко відреагував на смерть колишнього глави столиці та розповів, що Олександр Омельченко "вчив його керувати столицею".
• Смерть Омельченка зачепила багатьох політиків. У своїх соціальних мережах вони публікують пости на згадку про померлого.