30 кілометрів пішки! Розкриваємо секрети обхідника шляхів Центрального вокзалу Києва

Бути обхідником залізничних шляхів робота не з легких/Колаж: "Сьогодні"

Є на Центральному залізничному вокзалі Києва професія, без якої не було б самого вокзалу – це обхідник залізничних колій. Ця людина мусить знати все про колії, шпали, розклад потягів. А ще мати міцні ноги, щоб багато ходити, і пильне око, щоб помічати найменші тріщини на коліях. Обхідник шляхів Ігор Самусенко займається цим уже 21 рік. Про секрети своєї роботи він розповів сайту "Сьогодні".

Ігорю 43 роки. Каже, що до цього працював на консервному заводі, а на залізницю пішов за порадою дядька.

"Я шукав роботу, і дядько порадив піти в обхідники залізничних колій. Мої дядько і тітка працювали на залізниці. Я спробував, невдовзі втягнувся, мені сподобалося – графік влаштовує, з усім справляюся", – розповідає Ігор.

Одне з головних завдань обхідника — уважно стежити, щоб на коліях не було тріщин, шайб, що тріснули, на своїх місцях були всі болти. Загалом він відповідає за стан залізничного полотна на ділянці.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

За зміну – 30 кілометрів

Зміна обхідника триває з 8:00 до 17:00. Ігор разом зі своїми колегами обслуговує ділянку станції Київ-Пасажирський до станції Київ-Волинський. А це понад 6 кілометрів шляху, які обхідник проходить пішки та повертається назад. За зміну здійснює три такі обходи.

Маршрут починається з Центрального залізничного вокзалу. Тут Ігор знає кожен закуток, а також усе про стан залізничного полотна. Він показує нам, де курсують потяги міської електрички, де проїжджають вантажні потяги, а де пасажирські.

"Робочий день у нас завжди починається з інструктажу. Нам видають маршрут, яким ми маємо пройти і чіткі вказівки, на що саме звертати увагу. Чесно сказати, увагу звертаємо на все. Це вже професійна звичка. За зміну проходжу не менше 30 кілометрів. Маршрут такий: від Центрального вокзалу до Караваєвих дач, а потім ще до станції Київ-Волинський та у зворотному напрямку", — розповідає Ігор Самусенко.

Під час шляху він звертає увагу на стан рейок та шпал. Якщо є підозрілий болт і візуально видно, що він з дефектом — він його змінює, а якщо раптом болт випав, то вкручує запасний.

Обхідник залізничних колій Ігор Самусенко за зміну проходить не менше 30 кілометрів/Фото: "Сьогодні"

Вантаж обхідника та що означають прапори

На зміну обхідник шляхів виходить не з порожніми руками. З ним завжди важкий молоток на високій ручці, великий гайковий ключ, 4-5 болтів та шайби на випадок заміни, а це додаткові кілограми, які він носить на собі.

"Ця вага для мене вже звична. Молоток завжди на плечі. Ключ можу тримати в чоботі, болти в кишені. Завжди зі мною і два прапори — червоного та жовтого кольорів. Червоний прапор — означає небезпека. Якщо я підніму вгору червоний прапор — потяг зупиниться. Жовтий прапор я піднімаю, коли проїжджає потяг. Прапор має бути скрученим у трубку. Якщо він розпущений, то це сигнал машиністу про обмеження швидкості", — пояснює Ігор.

До речі, в обов'язки обхідника входить оглядати склад, що проїжджає. Якщо він помітить якусь несправність чи іскри, то має подати сигнал машиністу. Той постійно дивиться у дзеркало на прапор обхідника. Він, до речі, може зупинити потяг, якщо помітить небезпеку на коліях. Для цього потрібно помахати червоним прапором по колу. Використовувати червоний прапор Ігореві ще не випадало.

Обхідник стежить, щоб колії були в ідеальному стані/Фото: "Сьогодні"

Страшні знахідки

Іноді колії стають пасткою для тварин. Особливо собак, які застрягли лапами між ними. Ігор каже, що йому доводилося прибирати з рейок трупи собак, якось навіть виносив загиблого дога. Та були випадки й страшніші.

"Бувало, що під час обходу ми знаходили на шпалах трупи людей. Їх або викинули з потяга, підкинули або людина загинула під колесами локомотива. Картина це жахлива... Потрібно мати міцні нерви, щоб таке забути. У мене було два такі випадки в районі Караваєвих дач. Це видовище не для людей зі слабкими нервами, на місце викликаємо поліцію", — згадує Ігор.

Під час своєї роботи Ігор Самусенко натрапляв на страшні знахідки/Фото: "Сьогодні"

Врятували життя чоловікові

Якось Ігор з напарником врятували життя людині. Під час обходу помітили, що хтось ворушиться у схилі поряд із залізничним полотном.

"Людина була замотана в ковдру. Йому хтось проломив голову і підкинув до рейок. Чоловік не пам'ятав, як він там опинився і сказав, що пролежав три-чотири дні. За його версією, його пограбували і кинули на колії. Ми викликали правоохоронців і швидку. Медики промили йому рану і забрали до лікарні. Як мені потім розповідали, ми вчасно приспіли — людина вижила і з нею все гаразд", — згадує Ігор.

Небезпечні жарти

Часто на залізничному полотні пустують діти. Вони можуть покласти на колії камінь і спостерігати, що буде, коли поїде потяг.

"Ці дитячі витівки дуже небезпечні. Одного разу на шпалах діти побудували цілу піраміду з автомобільних покришок. А це — повна зупинка потяга. Добре, що це вчасно помітили колеги. Ми вночі терміново прибирали ці покришки. Це дуже небезпечно. Навіть від каменю рельєф може луснути", — каже обхідник.

Дітям він радить краще ліпити сніговиків та бажано подалі від залізничного полотна.

Улюблена пора року й пісні

Ігор Самусенко розповідає, що найважче працювати влітку, коли сильна спека.

"Влітку набагато важче. Цілий день витримати на сонці важко, потрібно пити багато води. Якщо на вулиці плюс 30, то на сонці метал і щебінь нагріваються до плюс 40 градусів. І ти всю зміну проводиш у цій "парилці". А восени й навесні приємніше працювати. Трохи гірше взимку, коли снігопади, але теж цілком стерпно. Щоправда, тоді нам доводиться ще й від снігу шпали розчищати.

Проходити пішки такі відстані непросто фізично. Обхідникам заборонено слухати музику.

"Я себе розважаю піснями. Часто йду і співаю. А що? Мене ж ніхто не чує. Будь-які пісні співаю, які згадав, часто народні. Ось так пройшов, трохи заспівав, а далі йду про своє міркую, щось згадую", — розповідає Ігор.

Обхідник залізничних колій любить під час роботи поспівати/Фото: "Сьогодні"

Найдовший залізничний маршрут

"Укрзалізниця" відправила в перший рейс потяг найдовшим залізничним маршрутом. Він долає на своєму шляху 1806 кілометрів.

Потяг №5/6 за маршрутом Маріуполь – Рахів сполучає сім областей. Він робить зупинки у Запоріжжі, Дніпрі, Білій Церкві, Львові, Івано-Франківську, Яремчі, Татарові, Ворохті, Ясіні та Квасах.