/ Фото: Колаж: Сьогодні
У Києві покажуть унікальний спектакль, присвячений 80-й річниці трагедії в Бабиному Яру. Над театральним проєктом працювали українські та німецькі актори. Подивитися спектакль під назвою "Бабин Яр. Реквієм" глядачі зможуть в Центрі художньої творчості "Печерськ" 29 і 30 вересня. Ми дізналися, як створювався цей незвичайний проєкт.
Перш ніж приступити до творчої частини, було проведено невелике соціологічне дослідження, щоб зрозуміти, як до цієї теми ставляться жителі України і Німеччини. Що взагалі відомо їм про трагедію, яка сталася в Києві в 1941-1943 роках.
ПЕРЕНЕСУТЬ ДО КИЄВА 1941 року
"Спектакль готували два колективи – німецький і український. У кожного з них своя частина постановки, але це буде єдиний спектакль. З німецької сторони буде 10 акторів. В їхні обов'язки входила драматична частина – піднімали архівні документи, зустрічалися з істориками з України, США, Німеччини. Тобто, німці гратимуть історію, яка починається з Нюрнберзького процесу, а потім ми повертаємося до Києва 1941 року", – розповідає сайту "Сегодня" Влада Белозоренко, керівник театр-студії "11".
Вистава-драма сюжетно покаже історію Бабиного Яру від її початку і до кінця. Це буде розмовний спектакль на німецькій мові, з українськими субтитрами. За сюжетом у нього будуть вплітатися пластичні сцени. Наприклад, момент розстрілів жителів Києва покажуть у пластиці. Глядачі побачать, як до Бабиного Яру йшли ні в чому не винні люди. У них забирали прикраси і коштовні речі, потім роздягали і вели до місця розстрілу. Жертв зіграють німецькі та українські актори.
ЖИВА ІСТОРІЯ
Українська сторона готувала пластичну частину вистави з вокально-музичним супроводом. Саме в пластиці 10 українських акторів покажуть, що відбувалося в Києві у вересні 1941 року. Вони дуже ретельно вивчали цю трагічну тему, навіть ходили на екскурсії до Бабиного Яру, щоб вжитися в ролі.
"У Німеччині 99% опитаних жителів взагалі не чули про трагедію, яка сталася під час війни в Києві. Для них Бабин Яр багато років був закритою темою. Тому перед німецькими акторами стояло завдання розповісти цю історію і донести широкому загалу. Варто зазначити, що в цьому плані німці дуже педантичні. Вони люблять точність і свято вірять документам, і без підтверджених фактів, які зберігають архіви, не вірять чуткам і домислів. А навколо теми Бабиного Яру їх у різні роки виникало дуже багато. Німці поставили для себе мету зробити живу історію для свого глядача, але підкріплену реальними фактами, які були виявлені в архівах", – розповідає нам Влада Белозоренко.
РОЛІ даватиметься найскладніше
"У процесі підготовки спектаклю ми спілкувалися з німцями, батьки яких брали участь у війні. Наприклад, знайшли жінку, яка тільки тепер дізналася, що її батько розстрілював людей в Бабиному Яру. Потрібно було бачити, як плакала ця жінка. Таке дуже важко усвідомити і зрозуміти, навіть через роки. Зрозуміло, що це не її вина, а сини не будуть відповідати за помилки батьків. Але люди беруть це через сльози і через роки, хоча більшість німців досі нічого не знають про Бабин Яр", – розповідає сайту "Сегодня" Марина Шубарт, директор і режисер документального театру Берліна.
Гра в цьому спектаклі для німецьких акторів давалася дуже непросто.
"До постановки "Бабин Яр. Реквієм" ми залучили акторів-аматорів, хоча серед них є і професійні актори. Ролі їм давалися дуже складно. Адже вони чудово розуміють, що грають. Добрим і усміхненим хлопцям довелося грати нацистів. Звичайно, зі сльозами на очах, оскільки по-іншому це зіграти неможливо – це треба пережити серцем. Вони грають долі реальних людей", – додає Марина Шубарт.
ПОТРІБНО виплакала
Перед українськими акторами ставилася інша задача. У нас теж не все знають про трагедію, яка сталася в Бабиному Яру. А після цього була ще й Куренівська трагедія, яка тісно пов'язана з темою Бабиного Яру.
"У нас ця тема в якомусь сенсі не закінчена. Вона до кінця не проговорена, не виплакана кимось. Все це намагалися заховати, замовчати, приховати в радянські часи. А опісля залишилася якась байдужість. Все це потрібно проговорити до кінця, пережити, виплакати", – додає Влада Белозоренко.
Судячи з усього, п'єса в Києві пройде з повним аншлагом. Уже в понеділок всі місця в залі для глядачів на два дні були заброньовані, хоча вхід на виставу безкоштовний.
У планах творчого колективу показати спектакль у Берліні. Також ведуться переговори про його показі в Ізраїлі і США.