Усередині "Славутича" - справжній космодром. Фото: колаж "Сьогодні"
Станція Київського метрополітену "Славутич" – це суцільний контраст. Зовні вона має непривабливий вигляд. Багато пасажирів називають її "склепом" або "крематорієм на Лівому березі".
І правда, її зовнішній вигляд трохи відштовхуючий – сірий бетон, каскадна форма, яка чимось нагадує склеп. У депресію перехожих вганяють недоглянута територія навколо і масштабне будівництво, через яке перекриті одні з сходів для пасажирів, які ведуть до "Славутича".
А ось всередині – це справжній космодром. Принаймі, так здається пасажирам. Насправді станція присвячена цілком і повністю Дніпру – древньому Славутичу.
Зоряне небо
Головна родзинка станції – це її стеля. Завдяки ній, створено алюзію нічного Дніпра-Славутича. Плити перекриття пофарбовані в чорний колір, а під ними підвішені легкі сині конструкції з довгими рядами точкових світильників.
Завдяки такій системі освітлення стеля станції стає невидимою і зникає. При включенні певного освітлення виникає відчуття зоряного неба над головою.
До речі, під стелею також підвішені легкі пластини, які символізують водяні лілії, і ряди довгих металевих труб. Коли на станцію приїжджає або від'їжджає поїзд, під впливом потоків повітря труби колишуться, немов очерети.
Станція метро "Славутич" унікальна тим, що її побудували набагато раніше відкриття. Справа в тому, що над нею проходить проспект Миколи Бажана, який запрацював разом з Південним мостом в кінці 1990 року. Тобто, станція була побудована, але відкрили її тільки два роки по тому.
Хто і коли побудував?
- Станція "Славутич" було відкрито 30 грудня 1992 року
- Архітектор: Микола Альошкін
- Художники: Юрій Левченко, Донат Оболончик
- Тип конструкції: колійна мілкого закладення
- У 2020 році "Славутичем" скористалися 725 тисяч пасажирів за півроку, а в 2021 році – 920 тисяч пасажирів
В оформленні "Славутича" домінує синій колір, який уособлює річку Дніпро – головну тему станції, а колони з нержавіючої сталі створюють ряд ефектних світлових стовпів. У торцевій частині платформи, на колійних стінах і над сходами з вестибюля розміщені тематичні композиції, які підкреслюють тему давньої річки.
"Славутич" став яскравим і наочним прикладом того, як типовий проект станції метро можна перетворити на справжній шедевр.
До речі, у всіх проектах станції метро "Славутич" обігрувалася тема Дніпра, а в деяких проектувальники пропонували навіть створити алюзію Південного моста, який на той момент вже був побудований. Його пропонувалося зробити за рахунок освітлення на пероні станції.
Ресторан на Південному мосту
Зелену гілку київського метро змогли продовжити на лівий берег Києва тільки після того, як був введений в експлуатацію Південний міст.
- Він запрацював 25 грудня 1990 року. На той момент переправа вважалася однією з кращих в СРСР, оскільки при будівництві були впроваджені інноваційні рішення.
- Одним з головних інженерів цього проекту був легендарний київський мостобудівник Георгій Фукс, який є автором Північного моста і мосту Метро в Києві.
- Вантовий Південний міст нагадує величезну арфу посеред Дніпра і має проліт для вільного проходу суден довжиною в 271 метр.
- Завдяки потужному пілону висотою в 133 метри, міст вважається найвищим в Україні.
До речі, на пілоні моста передбачалося побудувати ресторан, він навіть був в проекті. Пізніше проектувальники відмовилися від цієї ідеї, оскільки функціонально на мосту це було б незручно ні для відвідувачів, ні для автомобілістів, особливо, тепер при скажених пробках на переправі.
Найдовший перегін
Цікаво, що спочатку колії метрополітену, які розташовані на Південному мосту, були відкритими по всій довжині переправи. Через деякий час частину проїзду накрили сталевим навісом.
До речі, перегін між "Видубичами" і "Славутичем" вважається найдовшим у Київському метрополітені – 3 кілометри 400 метрів.
Раніше ми писали, що в київському метрополітені за порушення карантину покарали майже 2,5 тис. пасажирів.
Нагадаємо, що в київському метро диктор раптово закашлявся в кінці оголошення до пасажирів. Подія виявилася соціальним перформансом до Всесвітнього дня боротьби з раком легенів, який відзначають 1 серпня.