Олександр Марущак
Провідний редактор Київ Сьогодні 
Коли ви приїжджаєте на Центральний залізничний вокзал Києва, що найбільше запам'ятовується? Правильно, голос диктора, який вам підказує, коли і на яку платформу прибуває поїзд, повідомляє про посадку до вагонів та бажає щасливої дороги. Мільйони пасажирів роками чують цей жіночий голос, але не знають, кому він належить.
Сайт "Сьогодні" зустрівся з диктором Центрального залізничного вокзалу Києва, щоб дізнатися про секрети цієї незвичайної професії.
ГОЛОС ВОКЗАЛУ З НОСІВКИ
Голос Євгенії Ландар звучить з динаміків Центрального залізничного вокзалу вже 21 рік. Ним записані всі загальні оголошення, які вмикають на вокзалі.
Євгенії 45 років, вона народилася неподалік Ніжина, у містечку Носівка, звідси і їздить до Києва на роботу.
Про себе розповідає стисло: закінчила училище, вийшла заміж, народила дитину, а потім пішла працювати на вокзал. Починала у довідковому бюро.
"Мабуть, мій голос сподобався. Якось мене відправили на радіо, де проходили курси дикторів. Вчили нас, як правильно говорити, робити паузи, наголошувати. Але треба було ще вивчити номери всіх поїздів та напрямків. Я вдячна за це своїм наставникам. Номери поїздів змінюються постійно, щойно вводиться новий графік – потрібно бути дуже уважним. Все це є у спеціальній комп'ютерній програмі, з якою ми працюємо. І курси – це одне, а зовсім інше було на практиці. У перший день роботи голос тремтів, руки тремтіли. Дуже переживала, але з усім упоралася", – розповідає сайту "Сьогодні" Євгенія Ландар.
"ІНКОЛИ ХОЧЕТЬСЯ ПОМОВЧАТИ"
Дикторка чітко й виразно оголошує посадку на експрес в аеропорт "Бориспіль" – і голос її давно не тремтить.
Зміна диктора триває 12 годин: з 8:00 до 20:00 з перервою на обід. Або з 20:00 до 8:00 у нічну зміну.
Крім Євгенії, позмінно працюють ще три диктори. Нашу розмову раз у раз перебивають повідомлення та телефонні дзвінки. Напарниця підміняє Євгенію, щоб ми могли спокійно поспілкуватися.
"Кількість оголошень, які я роблю за зміну, неможливо підрахувати. Я постійно перед мікрофоном і стежу на екрані комп'ютера за поїздами, що прибувають і від'їжджають. Помилка неприпустима – через неї люди можуть запізнитися на потяг, а це скандал", – розповідає Євгенія Ландар.
Тепер на вокзалі додалися нові оголошення про коронавірус, вакцинацію та тести, які можна зробити у приміщенні вокзалу.
"Потрібно все це зачитувати з певною періодичністю. А якщо потяги ще й запізнюються масово, як сьогодні, то оголошень у кілька разів більше. За день буває так наговоришся, що приходиш додому і хочеться просто помовчати", – ділиться дикторка.
Наприклад, про прибуття поїзда пасажирів сповіщають за 20 хвилин. Після цього диктор ще 5-7 разів повторює оголошення про посадку, щоб усі почули та знали, куди їм іти. Рятує те, що частина оголошень вже записана, наприклад англійською мовою.
Дикторка каже, що без накладок не обходиться. Трапляється, що під час оголошення закашляєшся чи скажеш щось нечітко.
"Курйози у нас неприпустимі, але й без них ніяк. Один кумедний випадок стався з моєю колегою, яка довгі роки працювала диктором. Тоді мікрофон ми вмикали натисканням ноги на педаль (тепер це кнопка на столі). І ось моя колега ненароком зачепила ногою педаль і каже: "Ох, так ноги ломить". Виявилось, що ці слова пішли в ефір. Нам тоді телефонував начальник і питав: у кого проблеми з ногами? Добре, що розмова була лише про ноги", – згадує Євгенія Ландар.
ТРИВОЖНІ ОГОЛОШЕННЯ
На вокзалі буває всяке. Якщо, наприклад, загубилася дитина чи дорослий, то черговий по вокзалу надсилає в дикторську інформацію про зниклого.
"Оголошуємо прикмети чи ім'я та прізвище дитини. Тоді їх швидше знайти, люди звертають увагу на такі оголошення та активно допомагають. Також часто пасажири втрачають речі, квитки, документи. Яких лише яскравих прізвищ я не зачитувала. Буває, що надходить повідомлення про замінування вокзалу. У таких випадках ми працюємо за інструкцією. Вмикаємо оголошення з проханням звільнити приміщення вокзалу", – розповідає дикторка.
КОЛИ ПОЇЗД СПІЗНЮЄТЬСЯ
Найважче, коли потяги спізнюються, тоді у диктора дуже багато роботи. Потрібно кілька разів подавати оновлену інформацію.
"Спокійних днів у нас дуже мало. Багато роботи під Новий рік, коли подаються додаткові поїзди. Іноді самі зміни припадають на Новий рік. Якщо поставимо маленьку ялинку в кабінеті, то відчувається новорічний настрій, а якщо ні, то все відбувається як звичайна зміна і Новий рік зустрічаємо на робочому місці. До речі, бувають у нас і святкові оголошення, вітаємо пасажирів з Новим роком чи з Днем Незалежності, вмикаємо музику після прибуття деяких поїздів", – розповідає дикторка.
Євгенія каже, що любить свою роботу, незважаючи на складний графік.
"У нас родина залізничників. Чоловік також працює на вокзалі. Але ми працюємо в різні зміни, бачимося рідко. В одну зміну працювати не можемо, комусь із нас треба доньку доглядати, їй 14 років. Мені приємно, коли чую свій голос на вокзалі, але згодом до цього звикаєш. Мої рідні та друзі теж мене впізнають по голосу, коли кудись їдуть. Ось і вся популярність", – розповідає дикторка.
БЕЗ РОМАНТИКИ
Буває, молоді люди просять чергового по вокзалу оголосити освідчення в коханні по гучному зв'язку.
"Вокзал – це не атракціон. Тут оголошують лише серйозну інформацію. Любовних зізнань ми не озвучуємо. Можемо тільки оголосити, що пасажир чекає на іншого пасажира, наприклад біля головного входу у вокзал. Закохані користуються цим. Але це платні оголошення. Усі, хто загубився, підходять до довідкового бюро, платять за оголошення, і ми його озвучуємо 3-5 разів", – ділиться з нами Євгенія.
Читайте також:
"Укрзалізниця" назвала "історичною" заміну ескалатора на Центральному вокзалі
"Укрзалізниця" запустила першу в Україні інклюзивну електричку: як вона виглядає (фото)
Таємниці Центрального вокзалу Києва: секрети професії носія, що зникає
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми