Непомітні жителі: які бактерії живуть в київському метро (фото)

У столичній підземці шукали мікроорганізми. Фото: Інститут молекулярної біології і генетики / Facebook

Вчені провели масштабне дослідження мікроорганізмів столичного метрополітену. Ця робота була проведена в рамках найбільшого в світі метагеномного дослідження міських мікробіом, що є в повітрі і на поверхнях, до яких торкаються люди.

Про це повідомляє Інститут молекулярної біології і генетики в Facebook.

Щороку проводять глобальний збір зразків по всьому світу.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Кожне місто має свій власний молекулярний відбиток, який його визначає, – говорить голова консорціуму Крістофер Мейсон, професор медицини у Weill Cornell (WCM), Нью-Йорк. – Якби ви дали мені своє взуття, я міг би приблизно з 90% точністю сказати, з якого ви міста".

Такі висновки засновані на 4728 зразках, також дозволили охарактеризувати регіональні маркери антимікробної стійкості. Завдяки дослідженню сформовано перший у світі систематизований каталог міської екосистеми мікроорганізмів.

У київському метро також виявили дуже типового представника шкірної мікрофлори людини – сutibacterium acnes, що в нормі зазвичай спостерігається у здорових людей.

"Ця бактерія входить до складу основного 31 виду, здайденого у всіх 60 містах, і ще раз свідчить про величезний вплив людини на міське середовище. Однак виявлено й види, які унікально характеризують київське метро, наприклад, Mycobacterium sp. VKM Ac-1817D – бактерія, вперше секвенована у 2015 році", – розповідає молодша наукова співробітниця ІМБГ Аліна Фролова з групи системної біології.

Читайте також:

Дітей навчать правилам поведінки в київському метрополітені

Вона зазначає, що це непатогенна мікобактерія, що може здійснювати деструкцію природних стеринів з утворенням андростанів, які є ключовими проміжними речовинами для синтезу фармацевтичних стероїдів.

Це не означає, що ця бактерія присутня у великих кількостях або відразу її можуть використовувати з біофармацевтичною метою, однак пошук і виявлення нових бактерій з подібними властивостями володіють величезним потенціалом.

Нагадаємо, проєкт розпочався у 2013 році, коли Крістофер Мейсон почав збір і аналіз зразків мікробів в метрополітені Нью-Йорка. Київ приєднався до проєкту в 2017 році.

Раніше ми писали, як створювався величезний мурал на "Осокорках" в київському метро.

Нагадаємо, станцію Київського метрополітену на Виноградар обіцяють відкрити до кінця року.