Таємниці київського метро: бактерії-диверсанти, жінка-будильник і корови в переході

Київський метрополітен багатий на таємниці і загадки, які зберігаються на його станціях. зараз метро доступно не для всіх киян через локдаун. Ми допоможемо вам хоч на хвилину повернутися в підземку і розкажемо про таємниці метро.

Помахай рукою машиністові

Є легенда, що машиністи метрополітену виконують бажання пасажирів виключно на станції метро "Дніпро". Якщо на пероні станції ви помахаєте машиністу рукою, він відповість вам таким же жестом і ще дасть гудок.

Як пояснили нам в Київському метрополітені, робити без потреби звукові сигнали машиністам заборонено, але вони дійсно махають рукою у відповідь на вітання маленьких пасажирів на станції метро "Дніпро".

"Наші машиністи можуть помахати дитині рукою з кабіни. Вони самі були дітьми і розуміють, наскільки це важливо для маленької людини, що на неї звернули увагу", – пояснюють в підземці.

Тож, якщо будете на цій станції з дитиною, підкажіть їй помахати дядькові ручкою.

Доісторичні равлики

Мало хто з нинішніх киян пам'ятає, що на пероні станції метро "Університет" діяла світлова лінія, яку надалі демонтували.

А на стінах можна побачити доісторичних равликів.

"Під бюстом письменника Максима Горького на облицюванні станції метро "Університет" можна знайти три великих зрізи раковин амонітів, яким мільйони років. Доісторичні равлики є і на бічних залах станції. А обмежувальна лінія на платформі метро "Університет" раніше мала підсвічування: вбудовані в підлогу світильники включалися за 30 секунд до прибуття поїзда і вимикалися після його повної зупинки. На жаль, 1980 року підсвічування демонтували", – розповіли нам в Київському метрополітені.

Підводна станція метро

Йдеться про станцію метро "Гідропарк", яка під час великого паводку йшла під воду.

1970 року рівень води в Дніпрі піднявся майже 11 метрів. У переході і касовому залі станції "Гідропарк" глибина становила більше метра. Станцію тимчасово закрили для пасажирів, але рух поїздів на червоній лінії не припинився – вони проїжджали "Гідропарк" без зупинки.

Поїзд на запрошення

Киянам, у яких через локдаун немає спецперепусток для проїзду в метро, буде цікаво дізнатися, що в перші дні роботи Київського метрополітену діяли символічні квитки-запрошення двох типів – іменні і за пред'явленням. Надалі випускали тільки іменні запрошення на відкриття нових станцій. До них додавалися контрольні талони, які надривав контролер. Згодом від цієї практики відмовилися.

Також в підземці видавали талони обліку пасажирів. На початку 1980-х для розробки Генплану Києва проводилися дослідження пасажиропотоків громадського транспорту. В день проведення дослідження пасажирам на вході до підземки видавали талони, які забирали на виході.

Тунель із сірчаною кислотою

При будівництві перегінних тунелів між станціями "Шулявська" – "Берестейська" метробудівці зіткнулися з небаченим досі явищем: тунелі виявилися в сірчаній кислоті, 200 тисяч болтів були роз'їдені! Дослідження показали, що причиною стали бактерії з ґрунтових вод. Запуск трьох станцій – "Берестейська", "Нивки" та "Святошин" – 1969 року до річниці революції був зірваний.

До речі, спочатку на глибоких станціях метро Києва встановлювали по три ескалатори, і тільки, починаючи зі станції "Майдан Незалежності", 1976 року – по чотири. Тому станції, що мають три підйомники, при ремонті одного з них частково закривають на вхід. У підземці працює принцип рівномірного розподілу пасажиропотоку щоб уникнути скупчення людей на платформах.

Стародавнє місто поряд з метро

А під час будівництва станції метро "Контрактова площа" виявили частину цілого кварталу часів Київської Русі – стародавні зруби, будівлі і навіть паркани. Це був справжній подарунок для археологів, яких терміново викликали на об'єкт.

У ті роки будівництво метрополітену було, по суті, першими масштабними підземними роботами на Подолі. Старожитності були виявлені під час проходки тунелів в районі Гостиного двору на глибині 12-15 метрів. На жаль, всі знахідки знову засипали землею.

Схожу знахідку виявили біля станції метро "Поштова площа" під час будівництва підземного ТРЦ на однойменній площі. Зараз активісти домагаються створення в цьому місці унікального музею старожитностей Києва.

До речі, при будівництві станція метро "Поштова площа" була повністю виконана в річковий тематиці. На стінах виклали блакитну, як вода, плитку (зараз вона замінена бежевою), вестибюль прикрасили ластівками. Але головною її родзинкою став вітраж з різнобарвного литого скла під назвою "Дніпро", який створила художниця Ірина Левицька. Тут можна побачити не тільки могутню річку, яка розділяє Київ на лівий і правий берег, а й силуети міських будівель.

Бальний зал Наташі Ростової

А ось про станцію метро "Площа Льва Толстого" ходять легенди, що вона побудована як бальний зал.

Кажуть, що центральний зал цієї станції створений за мотивами книги письменника Льва Толстого "Війна і мир", де описаний перший бал Наташі Ростової.

Наскільки це правда, можуть судити тільки цінителі автора. Однак дизайн залу і люстри обіграні саме в такому стилі.

Патріоти з "Золотих воріт"

За спогадами киян, коли перший поїзд з офіційною делегацією рушив зі станції в день її відкриття, пасажири, що залишилися на "Золотих воротах", стали співати українські пісні.

Також в середньому вестибюлі, над проходом до верхнього ескалатора червоною смальтою викладені слова "Слава Україні". Напис зробили будівельники. Це був радянський час, тож вчинок був революційним. Втім, напис зроблено дуже непримітно. Навіть чергові по станції не завжди можуть показати, де саме він знаходиться у вестибюлі.

Квіти і годинник "Хрещатика"

На станції метро "Хрещатик" можна побачити красиве майолікове панно.

Майоліка – різновид кераміки, що виготовляється з обпаленої глини з використанням розписної глазурі.

Їх автор – художниця Оксана Грудзинська. Всього на станції 16 орнаментів – з соняшниками, квітами – і жоден з них не повторюється.

Тут же знаходився головний годинник метрополітену.

"1960 року головний годинник метро був маятниковим. Зараз цей артефакт перебуває в Музеї метрополітену. Сучасна годинникова станція вже електронна, розміром з кілька шаф. Всього в метро Києва знаходиться близько 3500 годинників", – розповідають в Київському метрополітені.

Обережно, йдуть корови

Так історично склалося, що багатоповерхова забудова лівого берега Києва починалася далеко від узбережжя Дніпра і перших лівобережних станцій зеленої лінії метрополітену.

Фото О. Марущак. Станція метро "Славутич"

Біля Дніпра досі є квартали з приватними будинками, де люди тримають курочок, кіз і іншу живність побільше. Наприклад, кілька років тому звичною була ситуація, коли через підземний перехід з входом на станцію метро "Славутич" переганяли корів на пасовище. Корівки дуже любили почухатися об стіни переходу.

Фото О. Марущак Той самий перехід, але вже без корів

До речі, метро "Червоний хутір" пасажири називають станцією "для лосів і білочок". Її побудували фактичні посеред лісового масиву. В радіусі кілометра немає житлової забудови, тільки депо метро і військова частина.

Розбудіть мене вчасно

У метро Києва є одна з найрідкісніших професій в світі. Офіційна її назва – чергова будинку відпочинку локомотивних бригад. Але самі машиністи називають її ласкаво – "будильницею". Головне завдання співробітниці – розбудити машиністів, які виходять на зміну вранці і ночують в депо, а ще направити їх на медогляд.

Раніше ми розповідали, як часто миють поїзди Київського метрополітену, в яких щодня їздять тисячі пасажирів. Як це відбувається, ми подивилися в депо "Дарниця". Тут обслуговують усі потяги, які курсують на червоній гілці підземки. Як виглядає станція-привид "Львівська брама", дивіться в нашому сюжеті: